Видатний український геолог, популяризатор науки та головний редактор видання Journal of Geology, Geography and Geoecology Володимир Манюк розповів про дивовижні знахідки в Щурівській Балці неподалік від міста Дніпра.
Вивчивши околиці, геолог і його команда виявили сліди озера-моря, схожого на Каспійське. За оцінками вчених, воно було частиною ланцюга подібних водойм, пов’язаних із відкритим морем, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua.
Володимир Манюк повідомив, що море на цій території існувало десятки мільйонів років тому. Також він описав незвичайну геологічну структуру цієї місцевості.
"Невеликими дуже давніми кар'єрами на правому схилі балки сховані піски новопетрівської свити міоценового відділу неогенової системи (23,8 млн років), — пише Манюк у своєму акаунті у Facebook. — Згодом у вже сформованих товщах пісків виникли умови, сприятливі для літифікації багатих на кремнезем осадів, і на окремих ділянках розповсюдження цих пісків утворилися багаті на залізо, в різному ступені ущільнені (подекуди до кварцитовидних пісковиків і кварцитів) червоні, вохристо-бурі червоні пісковики у вигляді лінз та велетенських брил".
Такий рельєф, за словами геолога, зустрічається не тільки на Щурівській Балці.
"Подібні гігантські натягнення можна побачити в районі с. Таромського, у долині річки Самоткань, у с. Слов’янка на р. Бик і не тільки", — каже він.
Про останнє писав ще на початку ХХ століття геолог Валеріан Домгер.
https://www.facebook.com/volodymyr.manyuk/posts/6493055020727838
Щурівська балка. Від розложистого верхів'я біля смт Новомиколаївка до впадіння у затоку Дніпра в смт Дніпровському, балка Щурівська (колишній Крутий Яр) являє собою надзвичайно мальовниче створіння, яке вражає не тільки ландшафтною красою і багатством рослинного світу, але й має рідкісні родзинки геологічної будови. Невеличкими, дуже давніми кар'єрами на правому схилі балки , розкриті піски нвопетрівської світи міоценового відділу неогенової системи (23,8 млн. років). Піски відкладалися у великих озерах-морях на зразок Каспіського моря та періодично мали зв'язок із відкритим морем. З часом, в уже сформованих товщах пісків виникли умови, сприятливі для літифікації багатих на кремнезем осадів і в окремих ділянках поширення цих пісків утворилися багаті на залізо, у різному ступені ущільнені (місцями до кварцитовидних пісковиків і кварцитів) червоні, вохристо-бурі і вохристо-червоні пісковики у вигляді лінз та велетенських брил. Подібні велетенські стяжіння можна побачити в районі с. Таромскього, у долині р. Самоткань, в с. Слав'янка на р. Бик і не тільки. Перші згадки про них дійшли до нас від видатного дослідника геології В. Домгера, але від тоді їх вивченням не надто переймалися. Тож все попереду....
