З 1 травня згідно закону повноваження з питань зміни назв топонімів по закону про деколонізацію перейшли до обласних військових адміністрацій. В Одеській ОВА планують за 3 місяці провести істотні зміни у цьому напрямку.
Про наступні кроки в напрямку декомунізації та деколонізації Одещини розповіла заступниця директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Ярослава Різникова, повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.
Вона зазначила, що попри суспільний запит на деколонізацію суспільного простору процес зміни топонімів та інших йде досить повільно. В Одеській області станом на 1 вересня 2023 року в рамках деколонізації було перейменовано близько 1 600 вулиць, провулків, площ тощо у 76 громадах. Тобто процес завершився на 75-80%. Але й на даний момент практично у кожній громаді є не перейменовані вулиці.
Ми провели дослідження – на зараз, на момент переходу повноважень з перейменування до голови ОВА в Одеській області перейменовано вже 1 707 об’єктів топоніміки у 80 громадах. Також органи місцевого самоврядування прийняли рішення про перейменування 13 населених пунктів, у тому числі Тарутине, Березине, Малоярославець, Суворове тощо, – розповіла Ярослава Різникова.
На наступні 3 місяці Одеська ОВА має повноваження на перейменування і цей процес починається.
Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини протягом трьох тижнів складе робочу групу, щоб проаналізувати які об’єкти мають бути перейменовані і надати пропозицію голові ОВА – як саме. До робочої групи увійдуть історики, культурологи, представники громадських організацій, які багато років займаються темою, також запропонують увійти кільком членам історико-топонімічної комісії Одеси.
На 1 травня, за попередніми даними, майже 300 вулиць та провулків у 61 громадах області мають бути перейменовані. Наприклад, в області залишається 43 вулиці та провулка названі на честь 1 травня, 27 вулиць Гагаріна… Навіть ще є одна вулиця Леніна, – у Любашівській громаді, – зазначила Ярослава Різникова.
У самій Одесі процес зміни назв пришвидшився в останні 2 роки – обговорення запропонованих історико-топонімічною комісією назв йшли на платформі «Соціально активний громадянин», потім затверджувалися на сесії депутатами міськради. Ця робота у цілому була продуктивною але до результатів теж є питання. З понад 2 000 вулиць міста 232 вже перейменовані.
Проблемними залишаються низка назв в Одесі, наприклад, вулиця Пушкінська. Поки міська комісія не вирішила змінити її назву.
Але я думаю що цей процес незворотній, крім того, що вже 8 пам’яників, дошок та меморіальних місці у тому числі «Тінь Пушкіна» вирішили прибрати, перенести. Комісія рекомендувала перейменувати Пушкінську в Італійську, це історична назва. Я думаю, це дуже виправдано, тим більше, що Італія нам дуже активно допомагає. Залишаються неперейменованими – і треба думати над цим, чи треба змінювати назву – Дерибасівська, Рішельєвська…, – вважає очільниця департаменту.
Питання Дерибасівської до речі розглядали на засіданні історико-топонімічної комісії: річ у тому, що вулиця названа на честь Фелікса Дерибаса. Тобто питання потребує обговорення, зазначила очільниця департаменту.
Ще одне актуальне питання – демонтаж пам’ятників та пам’ятних знаків, які є маркерами колоніальної політики. Ярослава Різникова підкреслила, що за законом на пам’ятники, присвячені опору нацизму у Другій світовій, дія закону про деколонізацію не поширюється. Щодо пам’ятників у цілому – дискусія триває. Але проблема у тому що росія виправдовує свою агресію у тому числі тим, що колись тут була російська імперія.
Тому в умовах такої жорсткої війни і виборювання власної ідентичності ми мусимо вичистити простір українських міст та сіл від російських наративів, – зазначила вона.
Посадовиця нагадала, що пам’ятники Пушкіну та Воронцову в Одесі були виключені реєстру пам’яток національної культурної спадщини. Також нагадала, що Об’єднання добровольців Одещини влітку 2023 звернулася до уряду та Одеської ОВА з пропозицією демонтувати бронзове підгруддя Пушкіну на Приморському бульварі і Олександрівську колону у парку Шевченка (як і пам’ятник Суворову в Ізмаїлі, якого вжек демонтовано).
Сподіваюся, цей процес в Одеській області добежить свого логічного кінця, – зазначила Ярослава Різникова.
