Поліцейський Андрій Хмелевський з Сєвєродонецька стоїть на захисті Луганщини та всієї країни ще з 2014 року. Він один із тих, хто перший зустрів російський наступ у рідному місті.
Поліцейський Андрій Хмелевський з Сєвєродонецька/ Фото: Нацполіція
Оперативник Андрій Хмелевський у складі зведеного загону ніс службу на деокупованих територіях, брав участь у стабілізаційних заходах під час Слобожанського контрнаступу, пише голова Луганської ОВА Артем Лисогор.
Андрій розпочинав свою службу в рідному Сєвєродонецьку. Пригадує, своє місто у 2014-му, коли воно вперше опинилося на арені бойових дій
«За містом стояли блокпости так званих „лнрівців“, будівлю сєвєродонецької міліції тричі намагалися захопити, викрадали правоохоронців та цивільних. Ми тричі стояли живим щитом, не пускаючи ворога», — розповідає Андрій.
У 2022-му, позиція чоловіка була незмінною — захищати своє та бути вірним українському народу. Андрій відвіз родину у більш безпечне місце та повернувся до Сєвєродонецька. У складі зведеного загону виявляв коригувальників, мародерів, доставляв гуманітарну допомогу, здійснював евакуацію.
«Я бачив жахи війни у різних регіонах держави, але коли росіяни рівняють із землею твоє рідне місто, лють та ненависть до всього „руського міру“ стає просто нестерпною», — зізнається він.
Навесні 2023 року поблизу Дворічної, що на Харківщині, разом з колегою врятував волонтера, який потрапив під обстріл — автівку посеред дороги розстріляли росіяни.
«Чи живий волонтер — ми не знали, але не могли залишити людину без допомоги, доки був хоч єдиний шанс на порятунок. Діставшись місця, знайшли пораненого чоловіка. Часу оглядати його не було — окупанти, помітивши нашу машину, знову почали гатити», — згадує Андрій.
Поліцейські привезли волонтера вчасно — лікарі змогли надати йому медичну допомогу та доправили до шпиталю. За це Андрія Хмелевського відзначили медаллю «За врятоване життя».
Далі були Лисичанськ, Бахмут, Слобожанщина. Саме тоді Андрій Хмелевський разом з колегами зі слідчого управління та управління карного розшуку дійшов і до рідної Луганщини.
«Після Харківщини був Сватівський напрямок. Там тривали бої, ворог застосовував усі наявні сили, аби повернути свої позиції: танкові обстріли, нальоти авіації, артилерія. На жаль, нам довелося вийти, та знаю точно — ми ще повернемося!», — каже поліцейський.
Наразі Андрій продовжує нести службу у складі зведеного загону ГУНП в Луганській області та щодня готується до звільнення рідної землі, аби повернути на Луганщину мир.
