Біжи, Дениско, твій час вийшов
Українське підпілля вміло та вишукано продовжує нагадувати окупантам, хто справжні господарі землі, на яку прийшли вороги. Таким чином, в тимчасово окупованому Донецьку кремлівському посіпаці Пушиліну представники спротиву передали — часу в нього залишилося небагато. Так, на вулицях міста з’явилося його фото із датою 1 серпня. Тепер Денису лишається тільки здогадуватись, що означає це загадкове число, а краще — бігти з українських територій поки не стало пізно.
Фото: Донбас Оперативний
Фото: Донбас Оперативний
Українські прапори та одиночні пікети
Бореться проти так званої «влади» не лише Донецьк, а й Маріуполь. Нещодавно в мережі з’явилося відео, на якому видно чоловіка, який посеред дня вільно ходить вулицею міста з великим синьо-жовтим прапором — подібно одиночному пікету. В іншій частині міста літня жінка теж вирішила показати ворогам, що їм тут не місце. Пані принесла собі стільчика, аби краще діставати — і спокійно порізала ножицями прапор пропагандистів, який висів на будинку. Так у Маріуполі ризикують, але доводять та мотивують інших громадян показувати свою незгоду.
Скріншот з відео. Джерело: «Маріупольський спротив»
Джерело: Петро Андрющенко
На жаль не всім щастить лишатися непоміченими. Зокрема, ще один маріупольчанин перехопив естафету та вирішив зірвати ворожий прапор. На жаль, його вистежили окупанти та змусили «вибачатися» на камеру. Попри це, такі вияви від мешканців — це великий показник, що нашим громадянам все більше вривається терпець від «нового» режиму.
Випадкові «пожежі» у Старобільському районі
На чужій землі окупантам дуже шкідливо залишати на довгий час щось без нагляду. Так, в Старобільському районі вороги нарили нір в українській землі та наївно повірили, що їх ніхто не чіпатиме. Луганські партизани оцінили ситуацію і швидко її виправили, а бліндажі противника підпалили. Сподіваємось, така тенденція зберігатиметься і надалі, а росіяни збагнуть, що єдиний спосіб уникнути таких випадкових «пожеж» — це забиратися з української землі.
Скріншот з відео. Джерело: «Луганський партизан»
