Жоден сценарій подій на Запорізькій АЕС не потребує проведення йодної профілактики.
Про це йдеться у заяві Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, інформує Цензор.НЕТ.
Йодна профілактика – це насичення щитоподібної залози стабільним йодом для унеможливлення поглинання нею радіоактивних ізотопів йоду та попередження її опромінення. Радіоактивний йод утворюється тільки за умови роботи енергоблока на потужності. Тобто, тоді, коли енергоблок АЕС генерує електроенергію. Останній діючий енергоблок Запорізької АЕС було переведено в стан зупину у вересні 2022 року. А це означає, що енергоблоки ЗАЕС знаходяться в зупині щонайменше 9 місяців та не генерують електроенергію протягом цього часу.
Зазначається, що найдовший період напіврозпаду, коли кількість радіоактивної речовини зменшується в два рази, з ізотопів йоду має йод I-131, котрий становить близько 8 діб. Решта ізотопів радіоактивного йоду має ще коротший період напіврозпаду. Це в свою чергу означає, що з моменту зупину енергоблоків ЗАЕС пройшло щонайменше 34 періоди напіврозпаду даного ізотопу йоду. Тобто, його активність в останньому зупиненому реакторі на ЗАЕС зменшилась в мільярди разів порівняно з вереснем 2022 року.
Таким чином, йодопрофілактика має сенс тоді і лише тоді, коли є реальна загроза надходження радіоактивного йоду в організм. А його на ЗАЕС немає. Отже, при гіпотетичній аварії чи теракті на ЗАЕС викид радіоактивних речовин не міститиме ізотопів йоду. Саме тому, йодопрофілактика не потрібна.
"Вживання препарату калію йодиду за таких умов є не лише марним, але й шкідливим. Проковтування настоянки йоду, Бетадину або розчину Люголя можуть викликати серйозні опіки слизової та отруєння", - попереджать у ДНТЦ з ядерної та радіаційної безпеки.
