25 листопада в Росії відзначають День військового миротворця. Його встановили наказом президента РФ у 2016 році. Дату обрали невипадково - 25 листопада 1973 року радянські солдати офіційно виступили в складі миротворчих сил на Близькому Сході.
Після перемир'я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном 9 листопада, Москва направила своїх військових для контролю за дотриманням миру, пише Цензор.НЕТ із посиланням на Крим.Реалії. Це не вперше, коли російські миротворці розміщуються на пострадянському просторі, найчастіше з дуже різними результатами. У 1992 році російських військових залучили до складу багатонаціональних сил з підтримки миру в регіонах Грузії (Південна Осетія) і Молдови (Придністров'я), після спеціальних домовленостей сторін про припинення бойових дій. У 1994 році вони приєдналися до інших миротворчих сил в Абхазії, ще одному регіоні Грузії, щоб зупинити бойові дії і запобігти етнічним чисткам. Російські військові, станом на 2020 рік, досі дислокуються у всіх цих регіонах.
Учасник російських миротворчих сил стоїть поруч із танком недалеко від кордону з Вірменією після підписання угоди про припинення збройного протистояння між Азербайджаном і вірменами в Нагірному Карабасі. Понад 400 російських військовослужбовців із запланованих двох тисяч вже прибули на місце 11 листопада в рамках п'ятирічної миротворчої місії.
Військова техніка поруч із літаком під час того, як російські миротворці прибувають в аеропорт під Єреваном 11 листопада.
Оголошення про припинення вогню викликало святкування в Азербайджані, а у Вірменії - гнівні протести, демонстранти штурмували урядові будівлі і парламент.
Перемир'я було підписано після того, як азербайджанські сили досягли значних успіхів на полі бою, включно з наближенням до головного міста Нагірного Карабаху Степанакерта після взяття сусіднього стратегічного міста Шуші (Шуша азербайджанською мовою).
У червні 1992 року президенти Росії Борис Єльцин (праворуч) і Грузії Едуард Шеварднадзе (зліва) зустрілися в Сочі і підписали угоду, яка поклала кінець спорадичним бойовим діям у Південній Осетії, внаслідок яких за попередні кілька років загинуло до тисячі осіб. Були створені тристоронні спільні миротворчі сили в складі 500 миротворців із Росії, Грузії і Північної Осетії, а також комісія, яка спостерігала за ними.
Російські миротворці охороняють контрольно-пропускний пункт у Південній Осетії.
Мир тримався до 2004 року, коли до влади в Грузії прийшов Міхеіл Саакашвілі. Між бажанням знищити транскордонну контрабанду і з прихованою невдалою спробою відвоювати регіон силою, напруженість зростала, а комісія з підтримки миру зовсім не збиралася, оскільки кожна із сторін висловлювала свої застереження.
Російські танки рухаються через Цхінвалі в серпні 2008 року. Тоді озброєні підрозділи в Південній Осетії почали обстріл грузинських сіл, а грузинські війська завдали удару у відповідь. Кожна зі сторін звинуватила іншу в ініціюванні насильства. 7 серпня Грузія ввела війська і намагалася відновити контроль над Південною Осетією. Однак Москва вдалася до військової операції, використовуючи велику кількість танків і військ, змогла відкинути грузинські війська назад і окупувала низку населених пунктів. Це тривало до припинення вогню 12 серпня.
Російський миротворець охороняє блокпост на річці Інгурі в Абхазії, 14 серпня 2008 року.
В іншому регіоні Грузії, Абхазії, з 1994 року російські миротворці дислокувалися разом із неозброєними спостерігачами ООН, щоб зупинити військові зіткнення і етнічні чистки, що почалися в 1992 році. Ці російські сили час від часу воювали з місцевими грузинськими бойовиками, а також із бойовиками з сусіднього Північного Кавказу. Коли в серпні 2008 року в Південній Осетії почалися бойові дії, російські та абхазькі війська атакували грузинські підрозділи в Кодорському міжгір'ї, а потім вторглися в Грузію.
Президент Росії Дмитро Медведєв (у центрі) тисне руку лідерам Південної Осетії та Абхазії Едуарду Кокойти (праворуч) і Сергію Багапшу (зліва) в Москві у вересні 2008 року.
26 серпня 2008 року Росія визнала два регіони "незалежними державами". Росія зберегла війська в обох регіонах, які були визнані "незалежними" лише кількома іншими країнами, включно з Сирією в 2018 році.
Колона російської бронетехніки рухається через село Рухи, Грузія, на шляху до Абхазії в жовтні 2008 року.
Після визнання Абхазії і Південної Осетії "незалежними" Росія побудувала низку військових баз у двох регіонах, а також захищає їх кордони та надає фінансову підтримку обом регіонам. Абхазія і Південна Осетія фактично стали залежними від Росії
Російські військові охороняють контрольно-пропускний пункт у Придністров'ї, регіоні Молдови, січень 2012 року.
Сили, до складу яких увійшли військові з Молдови, Росії та невизнаного Придністров'я, були створені після перемир'я в 1992 році, щоб зупинити бойові дії між молдавськими силами і силами Придністров'я за підтримки "козаків" і російських військ, дислокованих в анклаві. Відтоді мир зберігається, але проголошена Придністров'ям "незалежність" не визнається в жодній країні. Росія відхилила неодноразові вимоги молдавського уряду сприяти заміщенню російських військ міжнародно визнаними миротворцями і зберігає сильний вплив у Молдові загалом.
