Тисячі домашніх тварин, чиї господарі евакуювались, залишились покинутими на вулиці, і їх кількість постійно росте. До війни в Україні була серйозна проблема з кількістю безпритульних тварин, зараз зоозахисникам додалося роботи. Одеситка Дар‘я Андрєєва за підтримки міжнародних організацій врятувала сотні тварин від голодної смерті та подарувала їм другий дім під час війни.
- Пам’ятаю, як в перші дні повномасштабної війни всі скуповували в магазинах продукти, побутову хімію, а ми з сім’єю поїхали в Чорноморськ у зоомагазин і придбали 7 мішків корму по 15 кг кожен, - згадує Дар’я Андрєєва.
Це був далеко не перший раз, коли Даша за власні кошти купувала корм для безпритульних тварин. Любов до них мама їй привила з дитинства. Вони разом регулярно підгодовували котів і собак на вулицях міста, долучались до благодійних ініціатив на підтримку безпритульних тварин. Коли розпочалась повномасштабна війна – усвідомили, що їх допомога потрібна в стократному розмірі.
Тоді Даша звернулась за підтримкою до міжнародних організацій, написала свій перший запит на 300 кг корму і вже у лютому прийняла першу фуру з гуманітаркою. Так вона стала координатором міжнародної гуманітарної допомоги для тварин в Одеській області.
Що можна знайти в європейській гуманітарці для тварин?
- Ми співпрацюємо з організаціями з Польщі, Чехії, Литви. Нам приходять фури з кормом по 12-16 тонн, яких вистачає на 2 місяці годування тварин в Одеській області. Окрім корму надсилають одяг для котів та собак, іграшки та багато іншого.
Основні організації-спонсори корму для тварин: Ужгородське товариство захисту безпритульних тварин "Барбос" та Pomoc zvíratum UA.
Організація, що покриває витрати на логістику та стерилізацію безпритульних тварин в Україні: GGI Gyvunu Geroves Iniciatyvos.
Даша зазначає, що гуманітарна допомога показує рівень ставлення до тварин за кордоном: по-перше, там взагалі не існує проблеми безпритульних тварин, по-друге, там улюбленці – як діти, їм купують все найкраще.
- В Україну відправляють лише дорогі збалансовані корми, які пройшли сертифікацію якості. Серед них є суто веганські упаковки, так як рух вегетаріанства набирає все більшого поширення за кордоном, господарі привчають до цього навіть домашніх улюбленців. На пакуванні детально розписано, чим замінили продукти тваринного походження, та чому веганський корм корисний для здоров’я. Багато уваги в європейських країнах приділяють засобам гігієни для тварин: наприклад, нам передавали цілі коробки з чисткою для зубів, де один тюбик коштує 70 доларів. Одяг – то взагалі окрема тема. Якось нам надіслали коробки з кросівками та світловідбивними жилетами для собак. Останнє призначалось для тварин із зон активних бойових дій, аби під час ракетних ударів можна було швидко знайти тварину за розпізнавальною одежею. Для нас це все виглядає, як розкіш, особливо коли ми кажемо про притулки, де тваринам ледь на самий звичайний корм та ліки вистачає, а для них – це норма. І так має бути.
Гуманітарна допомога для тварин від іноземних партнерів: веганський корм для собак
Тисячі домашніх тварин, чиї господарі евакуювались, залишились покинутими на вулиці, і їх кількість постійно росте. До війни в Україні була серйозна проблема з кількістю безпритульних тварин, зараз зоозахисникам додалося роботи. Одеситка Дар‘я Андрєєва за підтримки міжнародних організацій врятувала сотні тварин від голодної смерті та подарувала їм другий дім під час війни.
- Пам’ятаю, як в перші дні повномасштабної війни всі скуповували в магазинах продукти, побутову хімію, а ми з сім’єю поїхали в Чорноморськ у зоомагазин і придбали 7 мішків корму по 15 кг кожен, - згадує Дар’я Андрєєва.
Це був далеко не перший раз, коли Даша за власні кошти купувала корм для безпритульних тварин. Любов до них мама їй привила з дитинства. Вони разом регулярно підгодовували котів і собак на вулицях міста, долучались до благодійних ініціатив на підтримку безпритульних тварин. Коли розпочалась повномасштабна війна – усвідомили, що їх допомога потрібна в стократному розмірі.
Тоді Даша звернулась за підтримкою до міжнародних організацій, написала свій перший запит на 300 кг корму і вже у лютому прийняла першу фуру з гуманітаркою. Так вона стала координатором міжнародної гуманітарної допомоги для тварин в Одеській області.
Що можна знайти в європейській гуманітарці для тварин?
- Ми співпрацюємо з організаціями з Польщі, Чехії, Литви. Нам приходять фури з кормом по 12-16 тонн, яких вистачає на 2 місяці годування тварин в Одеській області. Окрім корму надсилають одяг для котів та собак, іграшки та багато іншого.
Основні організації-спонсори корму для тварин: Ужгородське товариство захисту безпритульних тварин "Барбос" та Pomoc zvíratum UA.
Організація, що покриває витрати на логістику та стерилізацію безпритульних тварин в Україні: GGI Gyvunu Geroves Iniciatyvos.
Даша зазначає, що гуманітарна допомога показує рівень ставлення до тварин за кордоном: по-перше, там взагалі не існує проблеми безпритульних тварин, по-друге, там улюбленці – як діти, їм купують все найкраще.
- В Україну відправляють лише дорогі збалансовані корми, які пройшли сертифікацію якості. Серед них є суто веганські упаковки, так як рух вегетаріанства набирає все більшого поширення за кордоном, господарі привчають до цього навіть домашніх улюбленців. На пакуванні детально розписано, чим замінили продукти тваринного походження, та чому веганський корм корисний для здоров’я. Багато уваги в європейських країнах приділяють засобам гігієни для тварин: наприклад, нам передавали цілі коробки з чисткою для зубів, де один тюбик коштує 70 доларів. Одяг – то взагалі окрема тема. Якось нам надіслали коробки з кросівками та світловідбивними жилетами для собак. Останнє призначалось для тварин із зон активних бойових дій, аби під час ракетних ударів можна було швидко знайти тварину за розпізнавальною одежею. Для нас це все виглядає, як розкіш, особливо коли ми кажемо про притулки, де тваринам ледь на самий звичайний корм та ліки вистачає, а для них – це норма. І так має бути.
Гуманітарна допомога для тварин від іноземних партнерів: веганський корм для собак
Гуманітарна допомога для тварин від іноземних партнерів: сирна паста для котів
Міні-притулок у квартирі
За період війни квартира Даші також перетворилась на міні-притулок. Тут з’явилось 6 нових жителів.
- Раніше у мене була нав’язлива думка, що в квартирі має бути обов’язково породиста собака або кіт. Так декілька років назад ми купили англійського бульдога Арчі. За останній рік у нього з’явилось 6 безпородних друзів: 4 собаки та 2 кота. І я зрозуміла, як я помилялась.
Кожен улюбленець Даші має свою нелегку історію та символічну кличку.
Наприклад, собаку Тайру знайшли на одній з точок годування, знесилену, хвору, ще й вагітну, як пізніше виявилося. Її назвали на честь української парамедикіні та волонтерки з позивним Тайра, яку тоді якраз звільнили з полону.
Алабая Стєшу, або як її ще називають Свєта, знайшли край дороги у Миколаєвській області. Вірогідно хтось втікав від війни і залишив її прямо на трасі. Коли Даша з другом поїхали її забирати, то якраз був повний блекаут, зв’язок відсутній, єдиний орієнтир – заправка “Свєтал”. Так і прозвали Свєтою.
- Під час війни тварини стали для мене тією віддушиною, яка дозволяє відчувати себе корисною, почуватися на своєму місці. Звичайно, іноді буває важко і морально і фізично. Коли приходить фура з гуманітаркою, мій телефон розривається від телефонних дзвінків. Прийняти, розрахувати, розподілити – це все робота координатора, хоча й абсолютно безкоштовна. Окрім цього, все частіше звертаються люди, аби допомогти вивезти тварин із зон активних бойових дій або, навпаки, відправити туди гуманітарку. Найскладніше це все поєднувати із сім’єю, адже волонтерство забирає дуже багато часу. Проте я щиро вдячна своїм рідним за те, що розуміють і підтримують, а особливо – своїй маленькій донечці Олівії, яка і є моїм головним мотиватором. Діти мають зростати у світі, який сповнений любові та гуманності, а ставлення до тварин - це барометр здоров'я суспільства.
Зловмисники намагаються наживатися на гуманітарці
- Коли передають гуманітарку, важливо її правильно розподілити та відзвітувати, - каже Дар’я, - пам’ятаю, як я тільки починала цим серйозно займатись, сама дзвонила у притулки та пропонувала допомогу, потім їздила перевіряла і лише тоді вносила у загальний список на видачу корму. Наразі в ньому вже близько 200 людей, і цей список постійно росте. Потрапити до нього можуть не лише притулки, а й поодинокі люди, які підбирають з вулиці безпритульних котів або собак, лікують, стерилізують та залишають у себе вдома. Для цього потрібно надати запит, вказавши ПІБ, номер телефону, серійний номер паспорту та кількість тварин.
Одна з перших у списку з’явилась – одеситка Олена Ротанчук. Жінка спеціально орендує невелике приміщення, де утримує близько 500 котів. Усі вони знайдені на вулиці, більшість – в жахливому стані, хворі та безпорадні.
Олена їх лікує, стерилізує, відгодовує та шукає нову сім’ю. Це її власна ініціатива, виключно на волонтерських засадах, без фінансування від держави, лише за рахунок донатів від людей, підтримки благодійних фондів і міжнародних організацій.
Таких як Олена в місті сотні – людей з добрим серцем, які не можуть пройти повз покинутих тварин. Серед них і старенькі бабусі та дідусі, які забирають з вулиці десятки собак та котів, а потім ділять з ними останню крихту хліба, бо не в змозі усіх прокормити, вакцинувати та стерилізувати за мізерну пенсію.
- Завжди хочеться, аби гуманітарну допомогу отримували саме такі люди, які її дійсно потребують, - каже Даша, - на жаль, у нас вже були випадки, коли корм потрапляв в руки зловмисників, які намагались нажитись на ньому. Зокрема, натикалась на перепродаж нашого корму на ОЛХ. Довелось викликати наряд поліції, аби забрати корм назад і віддати нужденним. У цей момент хотілося все кинути, рятувала лише думка про те, що я цим займаюся заради тварин, а не для людей.
Міні-притулок у квартирі
За період війни квартира Даші також перетворилась на міні-притулок. Тут з’явилось 6 нових жителів.
- Раніше у мене була нав’язлива думка, що в квартирі має бути обов’язково породиста собака або кіт. Так декілька років назад ми купили англійського бульдога Арчі. За останній рік у нього з’явилось 6 безпородних друзів: 4 собаки та 2 кота. І я зрозуміла, як я помилялась.
Кожен улюбленець Даші має свою нелегку історію та символічну кличку.
Наприклад, собаку Тайру знайшли на одній з точок годування, знесилену, хвору, ще й вагітну, як пізніше виявилося. Її назвали на честь української парамедикіні та волонтерки з позивним Тайра, яку тоді якраз звільнили з полону.
Алабая Стєшу, або як її ще називають Свєта, знайшли край дороги у Миколаєвській області. Вірогідно хтось втікав від війни і залишив її прямо на трасі. Коли Даша з другом поїхали її забирати, то якраз був повний блекаут, зв’язок відсутній, єдиний орієнтир – заправка “Свєтал”. Так і прозвали Свєтою.
- Під час війни тварини стали для мене тією віддушиною, яка дозволяє відчувати себе корисною, почуватися на своєму місці. Звичайно, іноді буває важко і морально і фізично. Коли приходить фура з гуманітаркою, мій телефон розривається від телефонних дзвінків. Прийняти, розрахувати, розподілити – це все робота координатора, хоча й абсолютно безкоштовна. Окрім цього, все частіше звертаються люди, аби допомогти вивезти тварин із зон активних бойових дій або, навпаки, відправити туди гуманітарку. Найскладніше це все поєднувати із сім’єю, адже волонтерство забирає дуже багато часу. Проте я щиро вдячна своїм рідним за те, що розуміють і підтримують, а особливо – своїй маленькій донечці Олівії, яка і є моїм головним мотиватором. Діти мають зростати у світі, який сповнений любові та гуманності, а ставлення до тварин - це барометр здоров'я суспільства.
Головна помічниця - донька Олівія
Фото Біляївка.City
