Він поєднував цілі формації й покоління борців за свободу України

Командир 1 ОШБ 67 ОМБр ДУК Дмитро Коцюбайло загинув 7 березня 2023 року поблизу Бахмута. Він обороняв країну від російських окупантів з 2014 року, став першим добровольцем, якого відзначили званням Героя України: річниця загибелі Героя України Дмитра Коцюбайла:

Рік тому, 7 березня, на 27 році життя у боях за Україну загинув доброволець, лейтенант, командир 1 окремого штурмового батальйону 67 окремої механізованої бригади Добровольчого українського корпусу Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі».

Його смерть сколихнула всю країну, він був один із тих, хто стояв на захисті держави з 2014 року, один із тих, хто формував дух добровольчого руху.

Свій шлях Дмитро Коцюбайло починав ще 18-річним бійцем 1 окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». У 2016-му став командиром 1 ОШР ДУК «ПС», розповідає журналістам «Вчасно» військовий 1 ОШБ ім. Д. Коцюбайла, побратим Да Вінчі Дмитро «Філософ».

«Да Вінчі від початку свого добровольчого шляху й до останньої боротьби був у структурах „Правого Сектору“, який з початку повномасштабного вторгнення легалізували до Сухопутних військ як 67 ОМБр ДУК. Тут й нині лишається наш підрозділ, якому Дмитро дав життя. Він став розбудовником 1 окремого штурмового батальйону, який сформувався на основі 1 ОШР», — розповідає Філософ.

Нині батальйон має назву: 1 ОШБ ім. Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі» 67 ОМБр ДУК.

Фото: Facebook Дмитро Коцюбайло

До повномасштабного вторгнення Дмитро Коцюбайло брав участь в Антитерористичні операції та Операції об'єднаних сил.

За мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, у листопаді 2021 року Коцюбайло став першим добровольцем, якого відзначили званням Героя України. А влітку 2022-го Да Вінчі ставши військовослужбовцем ЗСУ, отримав своє первинне звання — молодший лейтенант.

«Коли Да Вінчі вже збирався зайти в укриття, біля нього розірвалася мінометна міна»

Російське вторгнення Дмитро Коцюбайло та його підрозділ зустріли на Донбасі. У середині лютого Да Вінчі з побратимами воювали поблизу Щастя, потім на Криворізькому напрямку, Харківщині, Луганщині та Донеччині.

Бойовий шлях Дмитра закінчився біля Бахмута 7 березня 2023 року. За спогадами його заступника, капітана Юрія Капустяка, того дня о п’ятій ранку Да Вінчі був на бойовій позиції батальйону, де його застав черговий російський обстріл.

«Він наказав бійцям сховатися в укритті, а сам чекав коло входу, аби переконатися, що всі в безпеці, — каже Юрій Капустяк. — Коли Да Вінчі вже збирався зайти в укриття, біля нього розірвалася мінометна міна, один з уламків влучив у шию. „Я — трьохсотий“, — встиг сказати Да Вінчі».

Комбату надали першу допомогу і повезли у стабпункт. До точки зустрічі з командою медичної евакуації пораненого Да Вінчі довіз його заступник. По дорозі до лікарні Краматорська Дмитра намагалися реанімувати. У шпиталі реанімацію продовжили, однак врятувати Да Вінчі не вдалося.

Вже 10 березня 2023 року на київському Майдані Незалежності зібралися тисячі військових та цивільних, які прийшли провести в останню путь лейтенанта, Героя України Дмитра Коцюбайла.

Фото з відкритих джерел

«Він поєднував цілі формації й покоління борців за свободу України»

Побратим Да Вінчі, Філософ, стверджує, що Дмитро був і залишиться головним обличчям добровольчого руху, який формувався з 2014 року.

«Саме тоді під час подій Майдану та після них сформувалися базові складові морального кодексу честі та бойового братерства, яке згодом переросло у добровольців першої плеяди, — каже Філософ. — Дмитро — це людина-символ, який поєднував цілі формації й покоління борців за свободу України. Він брав участь у бойових діях на Майдані, в бойових діях АТО, ООС та повномасштабної війни. Він є титульною літерою в слові «добровольці».

Фото: Facebook Дмитро Савченко

Дмитро Коцюбайло, бувши командиром, перш за все турбувався про життя своїх бійців, він завжди останнім виходив із небезпечних бойових зон.

«Він мав притлумлене відчуття страху, але виразне відчуття обережності, яке було спрямоване на те, щоб зберегти життя своїх бійців, — каже Філософ. — Він знав, що таке опіка, вмів турбуватися про бійців. У всіх складних операціях завжди виходив останнім з червоної зони. Насамперед давав наказ виходити бійцям і замикав колону в усіх небезпечних ситуаціях».

За словами побратима, Да Вінчі був не тільки здібним командиром, який піклувався про кожного бійця, а й був визначним виховником.

«У нього були вроджені здібності педагога, — додає Дмитро. — Да Вінчі міг простими словами будь-якому новобранцю пояснити, як керувати різними вогневими засобами. Вмів розповідати людям, як потрібно правильно воювати, на що варто звертати увагу у бою, як правильно робити засідки. Він багатьом давав корисні поради, які й нині допомагають нам на війні».