У Криму почали розпродувати раніше «націоналізовану» українську нерухомість. Про це спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов написав на своїй сторінці в телеграмі. За його словами, у Криму вже провели вісім аукціонних процедур із реалізації націоналізованої нерухомості та уклали договори купівлі-продажу на суму понад 815 млн рублів. Гроші від продажу українського майна «підуть на витрати, пов'язані зі СВО» (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР), заявив Константинов. Раніше політик заявляв, що проводить оцінку «збитків, завданих Україною Криму». В черговому «гучному проєкті» російської влади Криму розбиралася редакція Крим.Реалії.
Заробити понад мільярд рублів
Серед об'єктів української нерухомості, які російська влада Криму планує продати, є квартира дружини президента України Олени Зеленської в Ялті, ринкову вартість якої там оцінили попередньо в майже 24 млн рублів. Після продажу Константинов рекомендує новим власникам створити в ній «музей боротьби з нацизмом».
Йдеться про нерухомість, розташовану в елітному житловому комплексі «Імператор» за однією адресою з пам'яткою національного значення України – Лівадійським палацом. Офіційно пентхаус належить дружині Володимира Зеленського.
Квартира Володимира Зеленського в Лівадії. Крим, 2019 рік
Крім квартири першої леді України, найближчим часом заплановано продаж ще близько сотні об'єктів «націоналізованого» майна. Серед них – житлові приміщення, об'єкти санаторно-курортного призначення, торговельні та комерційні об'єкти. Російська влада Криму розраховує виручити за них понад 800 млн рублів, зазначив Константинов у телеграм-каналі.
Пізніше він додав, що серед об'єктів, виставлених на торги, буде й нерухоме майно, яке належало до великих підприємств. Серед них – власність мережі будівельних гіпермаркетів «Новацентр» (мережа гіпермаркетів, що з'явилася в анексованому Криму на місці мережі «Епіцентр» та «Нової лінії»; 2021 року журналісти Pandora Papers дійшли висновку, що через кіпрський офшор цим бізнесом володів нинішній народний депутат України Олександр Герега – власник мережі «Епіцентр», яка офіційно заперечує зв'язок із кримськими магазинами – КР). Цю нерухомість російська влада Криму оцінила в 350 млн рублів.
Гіпермаркет «Новацентр» у Сімферополі, перейменований на «Уютстрой». Крим, січень 2023 року
Боротьба з «недружніми діями»
Російська влада Криму вирішила «націоналізувати» українське майно на півострові ще в лютому. Тоді Константинов повідомив у телеграм-каналі, що на заочному голосуванні депутати російської державної ради республіки ухвалили постанову «Про націоналізацію майна іноземних громадян і держав, які чинять щодо Росії недружні дії». До переліку одразу включили близько 500 об'єктів, що належали до різних підприємств і банків, туристичної та спортивної інфраструктури.
Сергій Аксьонов, Крим, 2018 рік
Питання про «націоналізацію» порушували ще в жовтні 2022 року, коли російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що «заробляти в Криму вороги Росії не будуть». Він повідомив, що у власність російських урядів Криму переходить майно, зокрема, АТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» та ВАТ «Суднобудівний завод «Залив».
Російське інформаційне агентство ТАСС повідомляло, що з осені 2022 року в Криму «націоналізували» близько 750 об'єктів, серед яких – власність українських олігархів Сергія Тарути, Ігоря Коломойського та Ріната Ахметова. Також до переліку потрапило майно 12 українських банків і київського футбольного клубу «Динамо». У травні цього року ТАСС, посилаючись на Аксьонова, написало про те, що на торги виставлять і нерухомість колишнього президента України Петра Порошенка, яка також потрапила до списку «націоналізованого» майна. Про яку саме власність нинішнього народного депутата України йшлося – не уточнювалося.
Український бізнес подає до суду
Серед українських активів, які російська влада в Криму взялася «націоналізувати», є об'єкти великих промислових підприємств, що належать компанії SCM Ахметова. Сюди входить, наприклад, майно «Центрального гірничо-збагачувального комбінату» (Дніпропетровська область України) та «Харківського машинобудівного заводу «Світло шахтаря».
Пресслужба SCM у коментарі Крим.Реалії повдіомила, що після анексії Криму Росією компанія втратила контроль над усіма активами на півострові, а їх – близько десятка.
«У сучасних реаліях така оцінка збитків може бути некоректною, але йдеться про мільярди доларів (тільки активи ДПЕК у Криму оцінюються у близько 500 млн доларів). Будь-які дії з боку «влади Криму» щодо наших активів у Криму ми вважаємо незаконними і такими, що не відповідають міжнародному праву», – заявили в SCM.
Компанія повідомила, що обстоює права у міжнародних судових та арбітражних органах.
«У 2018 році було подано позов до арбітражного суду в Гаазі щодо енергетичних активів ДПЕК в анексованому Криму. Найближчим часом ми очікуємо на рішення, після чого почнеться процес стягнення коштів. За іншими позовами Ріната Ахметова судовий розгляд триває. Юридичні служби SCM та всіх бізнесів Ріната Ахметова докладають максимальних зусиль для повного й вичерпного правового переслідування Росії», – йдеться у заяві пресслужби компанії SCM.
Будівля у занедбаному стані – дітям
У травні 2023 року до списку об'єктів на «націоналізацію» додали двоповерхову будівлю на вулиці Шмідта, 2 у Сімферополі. Тут раніше розташовувалися офіс Меджлісу кримськотатарського народу, дирекція Фонду «Крим» та редакція кримськотатарської газети «Авдет». Про це повідомляв голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
На початку вересня російське інформаційне агентство «Крыминформ», із посиланням на пресслужбу російської адміністрації Сімферополя, повідомило, що будівлю Меджлісу передали Сімферопольській музичній школі №2 ім. Алемдара Караманова у «безоплатне користування без проведення торгів».
Будівля Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі. Крим, квітень 2023 року
У коментарі Крим.Реалії Рефат Чубаров повідомив, що все, що відбувається в Криму після анексії Росією, абсолютно незаконне і злочинне.
«Фонд «Крим», у власності якого перебуває ця будівля, свого часу надіслав документи до Європейського суду з прав людини. Там їх прийняли. Власне, самого розгляду, по суті, не було, але він обов'язково відбудеться», – каже Чубаров.
Будівлю захопили ще 2014 року. Відтоді власники не мали до неї доступу.
Рефат Чубаров
«Будинок у жахливому стані, він розграбований, бомжі влаштовують там нічліжки. Але ось таку спотворену будівлю тепер вони вирішили передати музичному училищу і не соромляться супроводжувати всі свої незаконні дії пропагандистськими твердженнями турботи про дітей… Усі юридичні та фізичні особи, які мають прямий чи непрямий стосунок до всіх цих злочинів, у тому числі й щодо власності, що належить фонду «Крим», вони, зрозуміло, понесуть покарання коли Крим буде звільнений», – заявив Рефат Чубаров у розмові з Крим.Реалії.
«Націоналізація» незаконна
Юристка Регіонального центру прав людини (Київ) Дарина Підгірна називає дії російської влади в Криму та продаж українського майна «абсолютно жахливим порушенням норм міжнародного права».
«Те, що вона (Росія – КР) застосовує своє законодавство на території, яка окупована, та змушує фактично громадян відмовлятися від свого майна через певні свої процедури – це вже максимальне порушення міжнародного гуманітарного права», – заявила Підгірна у коментарі Крим.Реалії.
На її думку, ті, хто втратив своє майно як наслідок цієї «націоналізації» в Криму, зможуть повернути його після звільнення півострова. Щоправда, для цього Україна ще має розробити процедуру того, як відбуватиметься повернення власності її законним власникам.
«Націоналізація» майна, яке належить українським громадянам у Криму – дискримінація за паспортом, вважають юристи. 20 березня 2020 року президент РФ Володимир Путін підписав указ «Про внесення змін до переліку прикордонних територій, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть мати права власності земельними ділянками».
Згідно з нововведеннями, до переліку прикордонних територій потрапила практично вся територія кримського півострова. Тоді ж російський уряд Криму взявся за «роз'яснювальну роботу», каже юристка Дарина Підгірна. «Це був перехідний період. Люди продавали, передавали, оформляли дарчі, могли отримувати російські паспорти, щоб зберегти свої ділянки», – розповідає юристка Крим.Реалії.
Райони Криму, де за указом президента РФ Володимира Путіна громадянам інших країн дозволено мати ділянки. Інфографіка
Українським громадянам поставили умову: або маєш російський паспорт, або віддаєш свою землю, каже Підгірна.
«Це консолідована політика Російської Федерації на створення певних дискримінаційних умов для українських громадян з метою їх витіснення з окупованої території, полегшення для себе процесів окупації та створення перешкод у майбутньому для деокупації та реінтеграції регіону», – зазначила юристка Дарина Підгірна у коментарі Крим.
Раніше постпред президента України в АР Крим Таміла Ташева заявляла, що Україна не має наміру визнавати акти, які порушують права людини чи держави. До них належать рішення щодо «націоналізації» або конфіскації майна.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
