Завдяки співпраці активістів та влади, у селищі Білолуцьк на Луганщині вдалося переобладнати територіальний центр для постійного проживання людей похилого віку. За чотири місяці у закладі для літніх людей замінили більшу частину меблів і обладнання, та зробили ремонт у приміщенні.
Приміщення столової кімнати у терцентрі до та після ремонту
Будівля терцентру у Білолуцьку
Згідно з офіційними даними, сьогодні кожен п’ятий українець похилого віку є самотнім і не може самостійно піклуватися про себе. Такі літні люди потребують соціального захисту в закладах, де про них зможуть подбати. Один з таких центрів для літніх людей працює у селищі Білолуцьк на Луганщині.
Відділення стаціонарного догляду для постійного проживання Білолуцького територіального центру соціального обслуговування приймає підопічних вже понад двадцять років. Наразі у ньому постійно проживають 25 людей похилого віку — кожен зі своєю життєвою історією і причиною.
ГІДНІ УМОВИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ТА ЖИТТЯ
Понад вісім років із Центром співпрацює Галина Бондар — голова ГО «Білолуцька селищна організація «Лелека». Пані Галина не з чуток знає про потреби відділення і цьогоріч їй вдалося значно покращити умови для його підопічних. Завдяки грантовому проєкту, тут оновили 70% матеріально-технічної бази відділення, а також взялися соціалізувати людей, що там проживають.
Так виглядав харчоблок терцентру до ремонту
«Коли ми робили моніторинг потреб закладу, виявилося, що вони великі. Центр майже не фінансувався. Було зрозуміло, що без сторонньої допомоги нам не впоратися», — розповідає пані Галина.
Щоденно про своїх підопічних піклується персонал Центру. Працівники цілодобово надають медичні, соціальні та побутові послуги. Та забезпечувати гідний рівень життя людей за умов недостатнього фінансування закладу досить складно.
«Ми завжди намагалися підтримувати стан будівлі та матеріально-технічної бази власними силами. Втім, щоби замінити старі ліжка, меблі та обладнання — навіть мріяти не могли. Адже фінансування як такого не було», — розповідає завідувачка стаціонарного відділення Оксана Ряполова.
За підтримки місцевої влади та керівництва Центру Галина Бондар взяла участь у конкурсі грантів. Відтак протягом чотирьох місяців на території Білолуцької громади реалізовували партнерський проєкт Білолуцької та Новопсковської громад «Милосердя й доброта — людства два надійнії крила». Проєкт реалізовано у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу. На меті було створити належні умови для людей похилого віку, які проживають у Центрі.
«Це люди, яким здебільшого немає куди повертатися. Вони не приїхали в цей Центр полікуватися і поїхати додому. Це не курортний заклад. Вони приїхали сюди доживати, як би це не звучало. І це життя має проходити в гідних умовах», — зазначає Галина Боднар.
ОБ’ЄДНАТИСЯ ЗАРАДИ ДОПОМОГИ ІНШИМ
У межах проєкту для відділення було придбано медичне обладнання, вдалося повністю переобладнати харчоблок, замінити ліжка, придбати нові ортопедичні матраци, шафи, столи та стільці, диван для кімнати відпочинку.
«Цю допомогу для нашого відділення важко переоцінити. Це не лише покращило умови перебування підопічних, а й значно полегшило умови роботи для наших працівників», — зазначає пані Оксана.
Важливим для досягнення мети проєкту є те, що громадськість об’єдналася з місцевою владою, яка не залишилася осторонь вирішення питань людей похилого віку.
«Влада громади також долучилася. Як тільки я сповістила їх про те, що подалася на конкурс грантів, вони взяли на себе зобов’язання відремонтувати харчоблок та провести внутрішнє оздоблення стін у кімнатах. Тож, обсяг робіт попереду був досить масштабним», — каже Галина Бондар.
Так стала виглядати столова вже після ремонту
З липня до кінця жовтня у Білолуцькому терцентрі тривала «перебудова»: ремонт приміщення та заміна старих меблів.
«Коли дідусі та бабусі виходили на подвір’я і бачили, що вкотре приїздила машина з якимось приладдям, вони не могли повірити своїм очам. Вони питали: „Це все для нас?“ Це були такі щирі емоції, — розповідає Галина Бондар. — Вони з нетерпінням чекали завершення робіт та із задоволенням допомагали, як могли».
Але матеріально-технічне переобладнання було не єдиною метою проєкту. Відтак люди поважного віку, які перебувають на обслуговуванні територіального центру, отримали змогу цікаво проводити свій час.
«Я розуміла, що нові меблі — це звичайно потрібна річ. Але також моїм завданням була соціалізація людей, що проживають у центрі, — розповідає пані Галина. — Кожен свій візит у відділення я бачила, як їм не вистачає спілкування, нових вражень. Так, у нас з’явилася ідея організувати для них різноманітні майстер-класи. Спочатку мало хто вірив, що у людей їхнього віку це вдасться. Щотижня ми влаштовували інтерактивні заходи. Як результат — тепер у кімнаті для відпочинку є шикарні панно із великих квітів, які бабусі і дідусі зробили своїми руками. А під час музичних концертів і кінопоказів, які ми для них організували, вони згадали свої молоді роки».
Приклад Терцентру показав, що спільними зусиллями небайдужих можна змінювати на краще життя реальних людей. Тому на досягнутому у Білолуцьку зупинятися не збираються. У планах не менш амбітна мета допомогти підопічним опанувати цифрові технології.
«Це все дало змогу людям відчути, що життя продовжується, і вони потрібні суспільству. Бо найбільш цінне для них — це увага людей», — зазначає завідувачка стаціонарного відділення Оксана Ряполова.
Для довідки:
Проєкт реалізовано в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
