Відбудова після російської навали: як на Київщині та Чернігівщині використовують будівельне сміття

З відходів зруйнованих під час боїв багатоповерхівок у Гостомелі під Києвом планують зводити новобудови, у Киїнці на Чернігівщині подрібненим будівельним сміттям підсипають грунтові дороги, у селі Ягідному повторно використають стару цеглу для відновлення спортзалу.

Російські ракети перетворюють квартири, під’їзди, а іноді й цілі будинки в різних містах України на купи будівельного сміття. Житло на деокупованих весною 2022 року територіях потроху відбудовують, ущент знищені будинки зносять, сміття прибирають. Але куди його подіти в таких обсягах? Просто вивезти кудись і забути? Таке ставлення загрожує забрудненням земель і вод, що може обернутися важкими хворобами для тих, хто споживатиме цю воду й вирощену на таких землях продукцію, зазначає видання ТЕКСТИ.

Французи пропонують повторно використовувати будівельне сміття за технологією, відпрацьованою в Бейруті, де відбудовували порт після потужного вибуху у 2020 році. Вперше її почали застосовувати в Гостомелі від Києвом.



Демонтаж будинків у Гостомелі. Лютий 2023 року. Фото з фейсбук-сторінки Миколи Бойка, заступника голови Київської облдержадміністрації

Залізобетон і цеглу подрібнюють

На Київщині та Чернігівщині наслідки бойових дій мають схожий вигляд схоже: на вулицях іржавіють кузови спалених машин, будинки стоять без дахів і з дірками в стінах. Найбільших руйнувань у Гостомелі зазнали будівлі біля військової частини. Там стояли п’ять багатоповерхових панельок. Зараз це будівельний майданчик, огороджений дерев’яним парканом.

На території — сім великих куп, щось перетерте майже на пил. Або розміром з гальку, або як щебінь. Інша величезна купа — за парканом. Це були чотири будинки на три і п’ять поверхів, у яких жили пенсіонери, колишні пілоти, військові. Французька компанія з 17-річним досвідом демонтувала їх. Будівельне сміття розібрали на фракції: залізобетон, цегла, метал, пластик, дерево, скло, азбест. Залізобетон і цеглу подрібнили. Їх використають при будівництві нового житла.

Азбест, шкідливий для людей і довкілля, запакували й вивезли на окремий полігон, де його зберігають (переважно це були залишки шиферу). Для пластику і скла теж знайшли застосування. Дерево майже все вигоріло внаслідок пожеж після “прильотів”.

272 квартири

— Гостомель одним з перших прийняв ворожий удар. Ракети полетіли саме туди, на військовий аеродром, — розповідає 40-річний Дмитро Верьовкін, проєктний менеджер французької компанії під час наших відвідин Гостомеля. — Там був літак "Мрія", філія заводу Антонова, тут висадився російський десант, — заїжджаємо в один із кварталів селища. — Гостомель був в окупації. Юрія Прилипка, селищного голову, застрелили, коли він роздавав людям хліб.

Місцевих, як і жителів села Ягідного під Черніговом, кадирівці загнали в підвал і не дозволяли виходити. Це був підвал одного з тих будинків, що зараз демонтовані. Люди, які втратили квартири, перебиваються у знайомих, хтось у родичів. Дехто виїхав за кордон або переїхав у модульне містечко. Найвідоміший місцевий Саша "Мазай" другий рік живе в гаражі, неподалік будівельного майданчика.



Саша "Мазай", який живе в гаражі неподалік будмайданчика, на який перетворився його будинок. Фото авторки

— Місцеві з тачками не приходять, не беруть перебите сміття для себе? — розглядаю величезну купу з невеличких цеглин.

— Ні. Чекають, коли ми побудуємо нове житло. У чотирьох будинках було 272 квартири.



Дмитро Верьовкін показує подрібнене будівельне сміття на будмайданчику в Гостомелі

15 тис. т сміття

— Демонтаж зруйнованих багатоповерхівок почали 23 січня нинішнього року, — пояснює 28-річна Лідія Шимон, комунікаційна менеджерка. — За вісім тижнів ми розібрали й переробили всі чотири будинки. Було залучено 20 працівників будівельної компанії. На роботу брали місцевих. Розбирали вручну й за допомогою техніки, кранів. На майданчик заганяли машини, що працюють на кар’єрах: екскаватори, дробилки. Із чотирьох будинків вийшло 15 тис. т будівельного сміття. Коли дробили залізобетон, у техніці стояли спеціальні магніти, які окремо витягували метал.



Демонтажники працюють під час знесення зруйнованих будинків у Гостомелі. Фото з фейсбук-сторінки Миколи Бойка, заступника голови Київської ОДА

Розв’язання проблеми

Зразки матеріалів відправляли на аналізи. Щоб розуміти, де потім можна використовувати їх повторно. Щоб відповідали стандартам і будівельним нормам. Отримали результати — із цього сміття можемо виробляти бетон хорошої якості. Залишки цеглин підуть на заливку котлованів. Найдрібнішу фракцію будемо додавати в бетон. Фішка в тому, щоб увесь процес був на території будівництва. Змішувати й будувати. Так економимо на логістиці. Не потрібно нікуди нічого перевозити.

Це не здешевлює будівництво. Бо з нового побудувати завжди простіше. Але це розв’язання проблеми. В Україні вже зараз мільярди тон будівельного сміття, яке нікуди дівати. Це Маріуполь, Бахмут... Весь окупований український південь. Київщина, Харків і Харківщина, Чернігів і навколишні громади. Уже треба думати, як переробити сміття. І максимально використати повторно.



Як можна використати різні види будівельного сміття. Графіка з сайту www.neo-eco.com.ua

Чому в Чернігові не зносять

— У Чернігові п’ять будинків, які міська влада вирішила зносити. Але роботи ще не почали. Одна із причин — руїни під арештом, відкрите кримінальне провадження, — додаю я.

— У Гостомелі стільки жертв не було, як у Чернігові, — пояснює співрозмовниця. — Можливо, тому дозволи на знесення гостомельських будинків підписали швидше.

— Чи може ця технологія поширитися на інші міста?

— Цілком можливо. Наскільки я знаю, розроблена ООН програма передбачає, що технологія подрібнення сміття може поширитися на Чернігів і область. У переліку є місто, Киселівська, Киїнська, Іванівська, Новобілоуська громади.

Зараз ми на етапі отримання дозволів, — повертається до гостомельського будівництва Лідія. — Треба, щоб був замовник, а це або Київська обласна військова адміністрація, або Гостомельська селищна рада. Максимально дозволена тут висота — сім поверхів. Були хрущовки, де кухні по 4,5 м кв. Стане краще. Сподіваюся, квартири отримають усі власники квартир, хто жив тут до руйнування.

Ми не державна організація. Є благодійний фонд "Стійка Україна", який співпрацює з різними донорами, зокрема французькими. На відбудову саме цього проєкту, чотирьох багатоквартирних будинків, за нашими підрахунками, потрібно від 15 млн до 30 млн євро. Початковий етап — знесення будинків — фінансував французський уряд. Зараз шукаємо донорів і шляхи освоєння коштів.

Утричі більше сміття

Про масштаби проблеми в Чернігові, куди планують поширити з Київщини досвід відбудови й повторного використання будівельного сміття розповідає Тетяна Корж, речниця управління житлово-комунального господарства Чернігівради:

— За 2021 рік у Чернігові на міське сміттєзвалище вивезли 7 тис. 606 т будівельного сміття. Після бойових дій ця цифра зросла до 18 тис 631 т сміття за 2022 рік. Уламки цегли й залізобетону використовують як ізоляційний шар замість грунту для пересипання сміття на полігоні твердих побутових відходів. Попередньо перебивають на фракції невеликого розміру. Цього року дані ще не підраховували.

Основний об’єм будівельного сміття буде після того, як у Чернігові демонтують п’ять будинків: два під’їзди дев’ятиповерхівки на вулиці Чорновола, гуртожиток на ЗАЗі і три одноповерхові багатоквартирні будинки в районі залізничного вокзалу. А ще дві повністю зруйновані школи.

Підсипання грунтових доріг

— Із 1300 будинків в Киїнці (село під Черніговом — ред.) 68 зруйновані вщент, — додав Андрій Головач, голова Киїнської територіальної громади. — Ще торік ми підписували договір з підприємцем, який частково вивозив будівельне сміття. Також як постраждалій громаді надавали техніку, що перебивала залишки приватних житлових будинків. Подрібнене сміття пішло на підсипку ґрунтових доріг.

— Чи чули ви про тендер на перероблення будівельного сміття?

— Так. Була зустріч з представниками ООН, які його будуть проводити. Були присутні представники всіх постраждалих громад Чернігівського району і Чернігова.

— Це буде переробка сміття і виробництво нових будівельних матеріалів?

— Ні. Йшлося тільки про переробку. Перебите сміття будемо класти на дорогу, як подушку.

Через рік посадовці прийшли висновку, що сміття таки треба сортувати й використовувати повторно.

— За цей час утворилися гори сміття, яке нікуди дівати. Коли почали розбирати перші завали, зробили велику помилку, згрібши все в одну купу. Коли господарі просили, частково сортували. Наприклад, уцілілу цеглу відбирали, люди будували грубки, — розповіла 40-річна Олена Швидка, голова Іванівської територіальної громади.

— 226 будинків у громаді було зруйновано вщент, до фундаменту. І 2015 пошкоджено. Десь немає стіни, десь даху. І цього року ще до кінця не розібрали. Залишилися будинки, господарі яких виїхали, і ми не можемо зайти до них у двір.

Стара цегла піде на спортзал

Тоді ми не знали, що робити з тим сміттям, ніхто не підказав. Думали про єдине: треба розбирати. Сміттєзвалища немає. З людьми визначили місце і просто все звозили туди. Але поряд — поле, господар збиратиме врожай і наша техніка буде заважати.

Тепер зрозуміли, що будівельне сміття треба сортувати. І плануємо це робити. У Ягідному за допомогою волонтерів відновлюємо спортзал. Вони вже відправили цеглу на експертизу, яка показала, що з неї можна будувати. Подавалися на програму ООН. Результатів ще чекаємо. Є оформлена земельна ділянка. На сесії визначили це місце для тимчасового зберігання сміття. Голови постраждалих громад прийшли висновку, що найкраще воно годитиметься для підсипання ґрунтових доріг.

Юлія Семенець, опубліковано у виданні ТЕКСТИ