Розпочалося літо, у Мелітополі спека, але захоплені ворогом курортні зони та міста Азовського узбережжя не виглядають готовими до пляжного сезону.
Відпочивальники не збираються їхати туди, де вулицями їздить техніка окупантів, а на пляжах розташовуються вояки, які побачили море вперше в житті і поводяться, як «мавпи з гранатою». Крім того, окупанти не відновлюють інфраструктуру і не будують нічого нового, вважаючи, що й так зійде, пише kp.ua
Бердянськ
Курортний сезон тут уже третій рік вирізняється особливою зневірою і сірістю. Самотні пропозиції ліжко-місць і кімнат на першій лінії моря не вражають, а місцеві жителі кажуть, що черговий сезон уже зірвано.
- Набережна розбита - немає грошей на її відновлення, але як обіцяли! Періодично заявляють про початок якихось ремонтів, але за кілька днів до початку літа перлина Бердянська виглядає занедбаною, - пишуть мешканці в соцмережах. - Маршрутки на Бердянську косу практично не ходять - максимум один раз на день А до окупації моталися кожні півгодини. Та й возити особливо нікого - туристів немає.
Немає грошей ні на що. Ні на реконструкцію оглядового майданчика на Горі (було виділено понад 100 млн рублів), ні на ремонт фонтанів, ні на нормальні дороги.
- Якби не окупанти, оглядовий майданчик був би відремонтований у квітні 2022 року, - зазначають бердянці. За їхніми словами, маріонеткова влада постійно твердить, що надходжень до місцевого бюджету Бердянська майже немає.
Відчувають жителі міста труднощі і з водою: замість зниклої води Каховського водосховища в кранах шумить вода Бердянського, а також зі свердловин села Азовське - низька за якістю і недостатня за кількістю.
Жителі вважають, що до них знову приїдуть відпочивати невибагливі росіяни з глибинки, після яких Бердянськ знову потребуватиме ремонту. Напередодні літа місто виглядає безлюдним, і мало що говорить про те, що воно - курорт. Лякає потенційних відпочивальників і близькість порту. У Бердянську він розташований у самому центрі, і в нього «впирається» все та ж набережна. У ньому періодично щось вибухає, і через це люди знімати апартаменти поблизу не хочуть. Та й ціни кусаються, наприклад, «двушка» в «хрущовці» в прямій видимості порту обійдеться в 3000 руб. (1350 грн) на добу.
Частину баз відпочинку і пансіонатів у центрі міста закрито, деякі стали безкоштовними притулками для російських солдатів. Відкрито пансіонати на Дальній косі, але не всі і з цінами, наближеними до нинішніх кримських: від 4000 руб. (1800 грн) за номер «стандарт».
Кирилівка
Незважаючи на загальний занепад, видимий неозброєним оком, окупаційна влада захоплених міст і сіл на узбережжі Азовського моря повідомляє про небувалі потоки туристів у минулому і позаминулому роках і про найяскравіші перспективи розвитку туристичної сфери.
Щоправда, росіяни чомусь ніяк не хочуть оцінити сусідство з вояками, які живуть у захоплених пансіонатах. І не радіють військовим вертольотам, що пролітають у небі над головами. Не відпочивають спокійно під гул танків, що проїжджають вулицями.
Місцеві жителі анонімно розповідають, що підготовки до літнього сезону як такої немає - багато господарів точок відпочинку вважали за краще закрити свої приміщення. За це їх намагаються покарати загарбники, які вимагають яскравої картинки прекрасного літнього відпочинку російських туристів на «віджатих» курортах. Пансіонати і бази відпочинку інвентаризуються, оголошуються безгосподарними, якщо власник не з'явиться в адміністрацію з документами, інакше будова буде передана в «державну власність».
- Також постійно риють лінії оборони, часто літають літаки. Минулого року було дуже мало людей, навіть на косі. Цього року, думаю, буде ще менше. Немає комфорту, немає нормального відпочинку. Будинки на другій-третій лінії узбережжя, напевно, працюватимуть із розрахунку один до десяти непрацюючих, - пише місцевий житель.
У Кирилівці той самий сум, що й у Бердянську: частина будівель зайнята російськими військовими, багато «вілл» і пансіонатів перетворено на «реабілітаційні центри для постраждалих на СВО».
Що реально могло б зацікавити людей, які не уявляють собі літа без моря, - це ціни. Порівняно з Бердянськом, вони відносно комфортні. Бази відпочинку в Кирилівці пропонують ліжко-місце за 500 руб. (230 грн).
Мелекіне та Сєдове
«Селище-курорт» і «курорт-герой», як іронічно називають їх донеччани, не уникли долі будь-якого іншого окупованого курорту. Розповіді про небувалий турпотік розбиваються об сувору реальність: кількість туристів, м'яко кажучи, сильно не дотягує до заявлених мільйонів. Ні в Мелекіне, яке вважалося перлиною Азовського узбережжя на Донеччині, ні в Сєдове, яке жартівливо звалося «курорт матері і дитини», окупанти не вклали жодної копійки, змусивши власників пансіонатів самостійно вирішувати питання з водою і дорогами.
- Ще торік у Сєдове в'їзд був через блокпост. Треба було спочатку забронювати номер, передати господарям свої персональні дані. Їх затверджували з бойовиками, і треба було виходити з автобуса чи машини, звірятися. Кого не було в списках - розгортали. Цього року ще не вирішили, що робити - прибирати в'їзд за списками чи залишити. Відпочинок у Сєдовому і Мелекіному бюджетний, ніхто там не вимагає особливих умов. Тому, може, не звернуть уваги ні на зарості бур'янів у людський зріст, ні на розбиті дороги, ні на відсутність нормальної води, - каже житель окупованого Донецька Олександр.
Ще одна особливість нинішнього стану курортів - це «віджимання» у законних власників міні-готелів.
- Не був у Мелекіному від початку повномасштабного вторгнення, про господарство, яке там залишилося, знаю тільки зі слів сусідів по вулиці, - розповідає власник популярного до війни приватного готелю «Іспанський дворик» Сергій. - Знаю, що він працює. Нібито новим власником оголосив себе приїжджий колаборант-чиновник із Маріуполя. Природно, зі мною ніхто навіть не зв'язувався. У номерах ремонт ніхто не робив, навіть басейну не почистили. Просто нахабно користуються авторитетом заробленого роками бренду.
За його словами, ніхто й не очікував, що єдині більш-менш упізнавані місця відпочинку на узбережжі Азова на Донеччині облаштовуватимуться під рівень хоча б нинішнього Криму.
Що стосується цін у селищах, прилеглих до Маріуполя, то вони близькі до кирилівських. Від 500 руб. (230 грн) за спальне місце зі зручностями у дворі.
Висновок усього, що відбувається зараз на узбережжі Азовського моря, очевидний - окупанти геть убили приморську туристичну сферу і перетворили курортні населені пункти на бази для військових. Інфраструктура окупованого українського узбережжя Азова повільно, але вірно занепадає. Утім, нічого іншого від «нових господарів життя» ніхто й не очікував. Місцеві заспокоюють себе тим, що ЗСУ не так уже й далеко, як їх намагаються переконати, і кажуть - після звільнення відремонтують і приведуть усе до ладу за кілька днів.
