Відповідно до норм, що набувають чинності, відсьогодні друковані засоби масової інформації в Україні мають видаватися державною мовою. Вони можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видаються державною мовою.
Передбачається, що всі мовні версії мають видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їхні випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.
Розповсюдження друкованих ЗМІ, виданих іноземними мовами, за передплатою допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні аналогічного видання державною мовою. Засновники (співзасновники) друкованих ЗМІ зобов’язані виготовляти, публікувати і доставляти обов’язковий примірник документів (номерів, випусків) державною мовою.
Окрім цього, у кожному місці розповсюдження таких засобів масової інформації видані державною мовою мають становити не менше 50% назв. У місці розповсюдження друкованого ЗМІ, виданого іншою мовою, такий засіб масової інформації також розповсюджується державною мовою.
Вимоги статті 25 не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти українською мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 відповідного закону. Обов’язковий примірник номерів (випусків) державною мовою у такому разі виготовляється, публікується і доставляється відповідною мовою.
Для друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження відповідні норми статті 25 набудуть чинності з 16 липня 2024 року.
Важливо. Нові норми мовного закону стосуються друкованих ЗМІ – загальнонаціональних та регіональних видань, що друкувалися російською мовою. Для переходу на державну мову в газет і журналів було понад 2,5 роки, від ухвалення закону. Тепер за порушення штрафуватимуть.
За перший випадок порушення передбачається штраф від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 1 січня 2022 становить 1240,5 гривень), якщо таке порушення буде зафіксоване протягом року вдруге, штраф зростає до 700 неоподаткованих мінімумів.
