У публічному просторі прокинулася обвинувачена в сепаратизмі ексмерка Слов'янська Неля Штепа: в кращих традиціях російської пропаганди звинувачує українських захисників у мародерстві.
Обвинувачені в сепаратизмі за події 2014 року Неля Штепа зробила допис на своїй сторінці у Фейсбук, де жаліється на військових, які нібито жили в її будинку.
«Вырезанные замки, вырванные двери, все уничтожено. Жили у меня не простые солдаты, а большое начальство… Мы написали жалобы во все инстанции, сняли видео в какой дом заехали и какой оставили. Я верю что скоро все это закончится и наступит долгожданный МИР», — написала російською Штепа.
У коментарях до посту Нелі Штепи активізувалися її подружки, які сиплять безґрунтовними звинуваченнями в бік українських захисників та зазначають, що це, мовляв, помста Штепі за її колабораційну діяльність у 2014 році.
Нагадаємо, Неля Штепа очолювала Слов'янськ під час захоплення його проросійськими бойовиками у 2014 році. 12 квітня 2014 року, коли у місто зайшли бойовики та російські військові, Штепа, не приховуючи, раділа цьому. Вона переконувала всіх жителів міста що це «наші, донецькі хлопці».
Після звільнення міста у липні 2014 року її затримали українські правоохоронці за звинуваченням у закликах до зміни меж України, сприянні проведенню псевдореферендуму про відокремлення Донецької області від України, створенні умов для діяльності терористичних груп та організацій.
На суді вона пояснювала, що закликала путіна увійти до Слов'янська буцімто під погрозою терористів, що в полоні у терористів її били, а інтерв'ю для російських видань зроблені «під дулом автомата». Вимагала визнати себе потерпілою від окупантів. Наприкінці жовтня 2014 року прокуратура Харківської області направила до суду обвинувальний акт, де просила для Штепи довічного терміну. 20 вересня 2017 року суд змінив запобіжний захід — тримання під вартою — і випустив її під домашній арешт. Суди по її справі постійно переносилися.
Під час свого домашьного арешту в 2020 році Штепу навіть була обрана депутаткою Слов'янської міської ради від «Партії миру та розвитку» — проросійської політичної сили, створеної після розколу в партії Опозиційний блок.
