Психологи працюють з дітьми й батьками за допомогою іграшки, яка виступає терапевтичним інструментом.
Від початку вторгнення на території Донеччини почали активно впроваджувати програму хібукі-методу для діток. Це проєкт, який присвяченій посттравматичній реабілітації українців.
Іграшка, яка «обіймає» — це своєрідний терапевтичний інструмент, який допомагає перенести свої емоції на неї. Тобто психолог працює разом з дитиною і батьками за допомогою допоміжного матеріалу, а саме іграшки.
Ініціаторкою впровадження методу в Покровську та Мирнограді стала заступниця начальника Покровської МВА Олена Харчевна. Ще в жовтні 2022-го жінка почала шукати методи психологічної допомоги для дітей.
«Причиною стало те, що в мене самої є син 12 років і я бачу, що він усамітнений, багато перебуває в режимі онлайн. Він не має нових друзів, не має цікавості до життя, у нього відсутнє те, що було раніше, до активної фази війни. Так я почала спілкуватися з психологами на цю тему і мені порадили хібукі-терапію. Також я знайшла міжнародну експертку і поспілкувалась із нею, вона дала мені контакти психологів, які проходять навчання. За власні гроші замовила перші іграшки, запросила до співпраці психолога, педагогів які пройшли навчання хібукі- терапії, ми набрали тестову групу. Зараз у нас є сформована команда, яка працює в межах цього проєкту», — розповідає Олена в коментарі «Вчасно».
Фото: Покровська МВА
Наразі до програми терапії намагаються долучати дітей Захисників та переселенців. Центр соціальних служб набирає малюків. Зокрема у виробництві ще 350 іграшок, а тому разом із ОВА будуть працювати у цьому напрямку.
«Програма розрахована на дітей від 4 до 17 років, але ми стараємось брати вік приблизно до 13−14 років. Хоча можу навести приклад, — ми були в Мирнограді, там було близько 50 діточок. І от тут були досить дорослі хлопці, яким було 14−15 років. Мені розповіли, що вони все одно сиділи з іграшкою, і брали участь в арттерапії», — зазначає Олена.
Особливістю хібукі-іграшки є те, що це песик із сумними очима, довгими вухами та лапками. Анатомічно він нагадує новонароджену дитину. Використання методу набуло популярності під час Другої ліванської війни коли треба було помагати дітям-біженцям. В Україні терапевтичну програму запровадила Дафна Шарон-Максимов — координаторка проєкту в Україні. Вона навчила фахівців методу і розповіла, як дитина може взаємодіяти з малюком.
Фото: П М Ц С С
Фото: П М Ц С С
Протягом усього проєкту хібукі-програму пройшли 120 дітей. 50 — з Покровської громади та 70 — з Мирноградської. Крім того, ще 40 дітей з початкової школи долучилися до методу.
«Ми розповідали дітям, що от є собачка, у нього сумні очка, бо він розуміє, що я зараз переживаю, мені лячно, ніяково, мене щось болить і взагалі я лякаюся, коли щось бахкає. У нього довгі вушка, бо коли я плачу — він може мене заспокоїти. Дитина переносить свій стан на іграшку і може розказати батькам про хібукі, але має на увазі себе», — пояснює одна з психологинь проєкту Тетяна Кірсонова.
Жінка додає, що батькам також пояснюють, що іграшка не зможе умовно замінити малюку батьків, дитина, навпаки — піклується про неї і таким чином, допомагає собі.
«У нас була дівчинка, яка не могла спати вночі при вимкненому світлі, лякалась темряви. Вже згодом вона сама встала і попросила батьків вимкнути освітлення», — наводить приклад Тетяна.
Фото: П М Ц С С
Фото: П М Ц С С
Фото: П М Ц С С
Фото: П М Ц С С
Терапія допомагає налагодити комунікативні навички, навички заспокоєння, взаємодії з членами родини. Психологиня каже — звісно, це тимчасовий метод, адже «заміж ніхто з іграшкою не піде», однак на даний час хібукі - хороший вихід для того, аби помогти своєму малюку.
Минулого тижня заступниця начальника Покровської МВА Олена Харчевна на міжнародній конференції «Платформа», присвяченій посттравматичній реабілітації дітей та дорослих в Україні розповіла колегам про власний досвід допомоги дітям під час війни.
Там вона також заявила, що плани тепер глобальніші, а саме — запровадити унікальний метод на всій території Донеччини.