У Збройних силах України служать майже 60 тисяч жінок, з них 41 тисяча обіймає саме військові посади і 5 тисяч воюють на передовій. Вони несуть службу у змішаних підрозділах — разом із чоловіками. Українські військовослужбовиці й ветеранки пропонують змінити статус-кво і створити бойові підрозділи, які складатимуться винятково з жінок. Хоча би для експерименту.
«Київські відьми»
З початку повномасштабного вторгнення Дарина «Шемс» чотири рази намагалася потрапити до бойового підрозділу. Їй відмовляли, хоча мала досвід роботи у пресслужбі та парамедикинею в медичній частині добровольчого батальйону. Навіть колишні побратими сказали, що «краще взяти чоловіка на місце парамедика, бо жінка не настільки ефективна». В іншій бригаді відповіли, що жінок близько до позицій намагаються не брати.
У листопаді 2022-го Дарині написала ветеранка Васіліса Мазурчук, яка саме збирала жіночий підрозділ аеророзвідки й запропонувала приєднатися. Щоправда, Дарина не була впевнена в такому форматі.
«У жіночому колективі я себе ніяк не бачила. Мені здавалося, що це не моя специфіка. Може, це тому, що я дуже мало жінок на війні зустрічала», — розмірковує Дарина.
Та на ідею пристала. З чотирма іншими волонтерками і ветеранками вони почали тренування.
Ідея створити жіночий підрозділ у Васіліси Мазурчук виникла після того, як центр підготовки операторів безпілотних літальних апаратів «Крук» запропонував їй шість безплатних курсів навчання. Васіліса, у минулому пресофіцерка добровольчих батальйонів, з початком повномасштабного вторгнення разом із дитиною виїхала до Ірландії, а її чоловік, як кадровий офіцер, воює.
«З дитиною в мене руки зв’язані повністю, але я для себе зрозуміла, що можу організувати щось, навіть сидячи в Ірландії», — розповідає Васіліса, яка збирає кошти для військових.
Частину донатів вона передала школі аеророзвідки. Тоді їй запропонували безоплатні курси, і вона вирішила відіслати на них ветеранок і волонтерок. Сама з Ірландії планувала координувати навчання і збирати кошти для нового жіночого підрозділу. Назвала його «Київські відьми».
«Чоловіків і так вистачає. Жінкам треба комфортна компанія. Я неодноразово чула сексистські вислови про “навіщо ти зв’язалася з жіночим колективом, чи ти не знаєш, який це серпентаріум”. Напрочуд нам дуже комфортно працювати. Я домовляюся про навчальні курси, дівчата прекрасно відпрацьовують», — розповідає Мазурчук.
Дарина та її товаришки завершили частину тренувань. Зараз проходять офіційне оформлення до лав ЗСУ і шукають підрозділ, до якого хотіли би долучитися. Попри сумніви на початку, тепер дівчина задоволена.
«Для мене це стало відкриттям. Мені так комфортніше, бо ми знаємо, на що розраховувати одна поруч з одною. Ми знаємо, на що кожна з нас здатна, бо чоловіки все рівно будуть ставитися зі співчуттям, завжди захочуть допомогти, а ми більш-менш рівні», — описує свій досвід Дарина.
-
-
Вишкіл на полігоні hromadske
-
-
Вишкіл на полігоні надане «Київськими відьмами»
-
-
Вишкіл на полігоні надане «Київськими відьмами»
-
Вишкіл на полігоні надане «Київськими відьмами»
-
Вишкіл на полігоні
надане «Київськими відьмами»
Щоб жінка не вибивала собі посад мінометниці чи кулеметниці
Створити жіночі бойові підрозділи запропонувала і військова морської піхоти Ярина Чорногуз. З одного боку, говорить військовослужбовиця, її фізична підготовка відрізняється від чоловічої — наприклад, вона може бігти повільніше. Жінки в одному підрозділі могли би бути на одному рівні. З іншого, додає Чорногуз, жінці тяжко потрапити до бойової роти.
«Якщо є по факту суто чоловічі бойові підрозділи, є навіть такі, у які принципово не беруть жінок, то чому ми не можемо мати такий самий жіночий підрозділ, де жінка не буде собі вибивати перед чоловіками посади мінометниці, гранатометниці, кулеметниці?» — риторично запитує Ярина.
Жіночий батальйон «Каракал» в Ізраїлі
hromadske
Жіночі військові підрозділи в арміях світу
Деякі країни вже мають жіночі (або переважно жіночі) підрозділи, однак регулярні армії нечасто залучають їх до безпосередньої участі в бойових діях. В Ізраїлі діють чотири батальйони легкої піхоти, які на 2/3 складаються з жінок. Вони охороняють кордони Ізраїлю, але їхні функції не передбачають роботу в тилу ворога. В одному з цих батальйонів створили винятково жіночий танковий підрозділ, який охороняє кордон із Єгиптом.
Жіночий підрозділ існує і в Норвегії. Норвезька армія зрозуміла, що їй потрібні спецпризначенки під час війни в Афганістані. Через культурні особливості громадянки Афганістану не спілкувалися з чоловіками, тому для комунікації та збору розвідувальної інформації потрібні були жінки. Вони й раніше мали право вступати до норвезьких Сил спеціальних операцій, однак жодна не змогла пройти відбір. У 2014 році ССО оголосили набір до Jegertroppen («Мисливський загін») з полегшеними нормативами. Програму назвали успішною, однак інформації про залучення підрозділу до участі в бойових діях немає.
Раніше підрозділи зі схожою місією створили у США та Великій Британії. Жіночі групи, до яких залучали доброволиць, допомагали морським піхотинцям і силам спецоперацій налагоджувати контакт із місцевими жительками Іраку та Афганістану.
Про створення жіночого підрозділу в Силах спеціальних операцій 2013 року заявляв і Китай. Китайські медіа повідомляли про тренування цього підрозділу, але невідомо, чи залучали його до участі в операціях.
У Сирії з 2013 року з ісламістами борються загони жіночої самооборони курдів YPJ. Жінки-солдатки також відбивають атаки з боку Туреччини. Наслідуючи їх, в Іраку 2015 року заснували жіночі підрозділи єзидів YJÊ — ополчення для захисту від нападу ісламістських груп.
Не «фотобатальйон із жінок-валькірій»
Коли Ярина Чорногуз написала у Facebook про ідею створення жіночого підрозділу в українській армії, отримала коментарі з критикою як від цивільних, так і від військових. Ті, хто не підтримав цю ідею, називали жіночий колектив «тераріумом», а підрозділ, до якого не братимуть чоловіків, дискримінацією. Чорногуз із цим не погоджується.
«Потрібно розуміти різницю між жіночим цивільним колективом і навіть військовим тиловим колективом та ротою, яка постійно перебуває в зоні бойових дій і виконує непрості завдання. Коли ви щодня виконуєте завдання, у вас немає часу і бажання гризтися. Якщо ви не будете підтримувати один одного, ви не виживете на війні», — пояснює військовослужбовиця.
Серед небезпек називають боєздатність жіночого батальйону: росіяни, дізнавшись про жіночий підрозділ, намагатимуться прорвати їхню оборону. Саме тому такий підрозділ не може бути штурмовим, вважає екснардеп, військовий 72-ї бригади Ігор Луценко.
«Ризик полягає в тому, що ви кладете всі яйця в один кошик. Якщо ви жінок концентруєте в одному підрозділі, це означає, що він у певний час може опинитися в дуже неприємних місцях і дуже сильно постраждати», — припускає Луценко. Якщо це буде піхотна рота, то росіяни навіть як не прориватимуть їхню оборону, то можуть їх більше обстрілювати, припускає Луценко.
Військовий вважає, що жінки могли би працювати з логістикою, радіорозвідкою, радіоелектронною боротьбою, «тоді не треба буде супернавантажень і щоб підрозділ не міг зазнати втрат, бо це буде дуже печальна історія, і вона нам точно не підніме бойовий дух».
Ярина Чорногуз погоджується, що підрозділ не має бути штурмовим, але разом із тим жінки, на її думку, могли би сформувати підрозділ легкої піхоти, аеророзвідки, розвідки, служити саперками, снайперками. Чорногуз переконана, що якщо такий підрозділ буде злагодженим і добре оснащеним, то ризики прориву будуть незначними, а якщо росіяни і справді приділятимуть цій ділянці фронту більше уваги, то інші підрозділи отримають більше можливостей іти на штурм.
А втім, саме існування такого підрозділу поліпшило би імідж України, вважає військовий Ігор Луценко: «Це буде яскраво і кінематографічно. Принаймні це буде приводом ще раз показати нашу певну ідеолого-політичну близькість до Заходу».
Саме цього — стати підрозділом на показ — категорично не хотіла би Ярина Чорногуз. Військовослужбовиця погодилася би очолити підрозділ, але лише за однієї умови.
«Показушний фотобатальйон із жінок-валькірій — це фігня. Я таким займатися не буду. Це має бути підрозділ, який виконуватиме завдання в зоні бойових дій», — категорично зазначає Чорногуз.
Військовослужбовиця визнає, що існує ризик того, що Генштаб навіть якби погодився на створення бойового підрозділу, зрештою не пускав би жінок на бойові завдання. Тому участь у бойових діях має стати першою умовою створення жіночого підрозділу. За її словами, у Генштабі вже виявили зацікавленість до її ідеї, «принаймні на словах, і задумуються про це». hromadske надіслало запит до Генштабу про можливість створення таких підрозділів.
У Збройних силах України схвально відреагували на ідею створити окремий бойовий підрозділ, що буде складатися виключно з жінок.
Про це йдеться у відповіді речника ЗСУ Богдана Сеника на запит hromadske.
«Створення жіночого бойового підрозділу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях позитивно вплине на розвиток Збройних сил України, забезпечить доступ до посад жінкам та надасть можливість і рівність прав щодо проходження ними військової служби», — відповіли у Збройних силах.
Військова морської піхоти Ярина Чорногуз запропонувала створити розвідувальний, аеророзвідний, саперний, снайперський, мінометний взводи чи артилерійську батарею для військовослужбовиць. У ЗСУ таку пропозицію назвали «прийнятною після проходження ними відповідної фахової підготовки».
Чорногуз пояснювала, що фізична підготовка жінки відрізняється від чоловічою жінки — наприклад, вона може бігти повільніше. Крім того, жінці тяжко потрапити до бойової роти. А в одному підрозділі жінки могли би бути на одному рівні. Детальніше читатйте у нашому матеріал «У підрозділі самі лише дівчата. Чи можливе таке в українській армії».
Нагадаємо, станом на листопад 2022 року у ЗСУ проходили службу та працювали 59 786 жінок. З них 41 тисяча — військовослужбовиці, а 18 тисяч — цивільні працівниці: медики та інші спеціальності. Безпосередньо в бойових діях зараз беруть участь приблизно 5 тисяч жінок, із них 10% — долучилися до тероборони.
