Про це повідомляє проєкт USAID “Економічна підтримка України”.
Наразі ІТ-пасіка складається з 10 експериментальних поліпропіленових вуликів, обладнаних сонячними панелями та сенсорами, якими бджоляр може керувати зі смартфона. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти на смартфон. Додаток для смартфона дозволяє бджоляреві контролювати температуру і вологість у вулику, кількість назбираного меду в режимі реального часу, а також у застосунку є функція GPS-навігатора.
Такий вулик був розроблений командою фахівців з України та Польщі. На винахід оформлено патент в Україні. У травні у вулики на Київщині заселили три породи бджіл – Українську степову, Карпатку та Карніку.
Зараз на пасіці спостерігають за поведінкою бджіл і за потреби регулюють температуру та вологість у вулику. Це важливо, адже ці показники впливають на захворюваність бджіл, а отже, і на кількість зібраного меду, що є результатом їхньої роботи.
НА КИЇВЩИНІ ВІДКРИЛИ IT-ПАСІКУ
Україно-польський проєкт “AmoHive” має на меті освітню та наукову функцію.
Зараз ІТ-пасіка – це 10 експериментальних вуликів з поліпропілену, оснащені сонячними панелями та сенсорами, якими бджоляр може керувати зі смартфону. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти на телефон. Через застосунок у телефоні можна перевірити температуру у вулику, вологу, вагу в реальному часі, кількість назбираного меду, а також є функція GPS-навігатора.
Над створенням такого вулика працювала команда фахівців з України та Польщі. Патент на свій винахід оформили в Україні.
У травні ці вулики заселили бджолиними родинами трьох порід – Українська степова, Карпатка, Карніка. Зараз на пасіці спостерігають над тим, як поводяться бджоли, у разі потреби можуть регулювати температуру, вологість у вулику, адже ці показники впливають на захворюваність бджіл, а отже і результат їхньої роботи – кількість зібраного меду.
“Україна щороку збирає багато меду, бо має чудовий клімат для цього. Тисячі бджолярів залучені до цієї справи, але на пасіці усе відбувається так, як і було у 19 столітті. Ми спробували модернізувати процес - поєднати ІТ та бджільництво, аби полегшити роботу бджоляреві, надати доступ до інформації про процеси, які відбуваються у самому вулику, аби вчасно реагувати на них. Зараз це експериментальні 10 вуликів, наш проєкт потребує багатьох спостережень, досліджень, тож будемо раді співпрацювати зі школярами, студентами та поширювати ідеї ІТ-бджільництва”, – каже співавторка проєкту “Amohive” Александра Курдіна.
Про готовність до співпраці вже заявили викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Кажуть, що готові долучитися до досліджень, запропонували ідеї, які ще показники можна додати до датчиків у вулику.
“Використовувати бджіл можна у різних сферах. Наприклад, на техногенному об’єкті, аби дізнатися, чи безпечно бути там людині. Такий розумний вулик можна поставити біля таких об’єктів, спостерігати за поведінкою бджіл, аби ухвалити рішення безпечні для людини. До запропонованих датчиків можна додати інші, аби збирати більше інформації, яка важлива у певному місці. Ми зі студентами охоче б долучилися до таких досліджень”, – сказав декан факультету Здоров’я людини, професор СНУ імені В.Даля Вадим Тарасов.
“Це цікава інноваційна ідея, яка дозволить у майбутньому розробити кілька курсів – для школярів, студентів закладів професійної та вищої освіти, – вважає старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу Проєкту USAID “Економічна підтримка України” Сніжана Леу-Севериненко. – Наш Проєкт USAID співпрацює з бізнесом, аби допомогти і молоді, і бізнесу – одним знайти роботу, іншим – надати її, це забезпечить довготривалий результат нашої роботи. Світ стрімко змінюється, маємо вже зараз говорити про професії майбутнього, ІТ-бджільництво – одна з таких”.
