У громаді Білгород-Дністровського району намагаються врятувати місцеву річку

Джерело:  yug.today  /  12:07, 11 Вересня 2023

Вона, як більшість річок Причорномор’я, зазнала серйозних змін із-за втручання людини, що негативно відобразилось на її екологічному стані

У Саратській громаді Білгород-Дністровського району останнім часом ведеться багато дискусій стосовно відновлення річки Сарата. Вона, як більшість річок Причорномор’я, зазнала серйозних змін із-за втручання людини, що негативно відобразилось на її екологічному стані.

Про це журналісту інформаційної агенції «Юг.Today» розповіла керівниця ГО “Злагода” Ольга Небога.

За словами Ольги, на даний час русло річки повністю пересохло. Причинами її деградації стали наступні фактори:

  • зарегульованість русла, його каналізування (спрямлення);
  • будівництво шлюзів та загат;
  • знищення джерел та розорювання заплавних земель;
  • нерегульований забір води;
  • поглиблення русла під час “розчисток”;
  • скид неочищенних стічних вод;
  • сміттєзвалища на заплавних землях;
  • перевипас;
  • внесення великої кількісті добрив, які потім потрапляють в річку.

Більш того, як розповідають місцеві, справжньою катастрофою стає весняне підтоплення Сарати в заплаві однойменної річки. Раніше щороку згадувалося про кілька «нижніх» вулиць селища. Але останнім часом вода стала з’являтися в будинках, підвалах, оглядових ямах гаражів, проступати на городах тощо.

На початку липня 2013 року природа піднесла людям дуже повчальний урок. Після злив у Молдові, колишніх Тарутинському і Арцизькому районах, прориву дамби Олександрівського ставка в колишньому Тарутинському районі водяний вал полився в низини колишнього Саратського району. Це трапилося в ніч на 5 липня 2013 року. Велика кількость води з боку села Брезоая підняла рівень води в ставку Старий. Площа ставка – близько 50 га, він знаходиться на території двох держав (65% на території України, 35% на території Молдови). У зв’язку з припливом стався перелив через дамбу, що спричинило за собою прорив довжиною близько 30 м і висотою 5-7 м з витоком великої кількості води в русло річки Сарата. Не витримуючи напору, валилися насипні дамби, розташовані по руслу річки Сарата.

Частково затопленими виявилися вулиці сіл Петропавлівка та Міняйлівка. Від річки Когильник особливо постраждала Новоселівка. Заросла очеретом, замулена річка Сарата втримувала водяний наплив, і рівень зливових вод у нижній частині Сарати піднявся від одного до півтора метра. Будинки й городи опинилися підтоплені в масштабах, яких район не бачив десятки років. Вода проникла у приватні будинки, під’їзди багатоквартирних будинків. У вересні потужні опади знову випали над Саратським і сусідніми районами. Затопленими виявилися багато населених пунктів, зокрема, Сарата.

Однією з проблем є те, що люди віддавна розміщали свої житла поруч із водоймами й добре розуміли потенційну небезпеку такого сусідства. Будинки «нижньої», або так званої «нової» Сарати споруджувалися років 60 – 70 тому назад. Але тоді мешканці не враховували можливих сценаріїв майбутнього глобального потепління та раптової появи, по суті, тропічних дощів, що стали характерними й для цієї місцевості.

Реабілітація річки або ревайлдінг (максимальне відновлення природних параметрів) – цей шлях нелегкий, конфліктний і ресурсозатратний. Але ми зобов’язані це зробити: адже втрачаючи природні екосистеми, ми втрачаємо своє середовище, яке дало життя нашим предкам і дає нам необхідні природні ресурси. Ми втрачаємо свою ідентичність. З часом, при такому ставленні до природи, ми перетворимо благодатний край Причорномор’я з повноводними річками та родючими землями в пустелю”, – зазначає Ольга Небога.

Вона наголошує на тому, що в Сараті повинна з’явитися ініціативна людина, яка об’єднає людей задля порятунку річки.

Інна ДЕРМЕНЖІ

Вгору