У 20 років втратив родину і «спіймав» шість куль: історія захисника Маріуполя Богдана Цимбала

Источник:  vchasnoua.com  /  16:44, 23 Июня 2022

Військовослужбовцю полку «Азов» Богдану Цимбалу з позивним «Воґ» — 20 років, під час оборони Маріуполя він командував взводом, втратив родину, був поранений, евакуйований з блокадного міста і знову повернувся на службу

Богдан родом з Лебединського, що під Маріуполем. Служити в «Азов» пішов, коли йому виповнилося 18 років. Обрав цю військову частину, бо в 2015 році саме «азовці» під час Павлопіль-Широкинської операції звільнили рідний населений пункт «Воґа». Його старший брат вже два роки як служив у полку, повідомляє Український ветеранський фонд.

Спочатку Богдан був командиром розрахунку, згодом — очолив взвод.

22 травня 2022 року Богдан отримав поранення. Тоді наші військові тримали завод «Октябрь» на вулиці Куїнджі.

«Я йшов у групі першим. Для того, щоб зайти на позицію, є невелике вікно, котре прикрите листом металу. Я відсунув його — і бачу автомат. Отримую кулю в кисть, плече, поперек, бедро. Всього — шість. Пролежав так приблизно півтори години, була велика втрата крові. Чув, як пересуваються люди, розумів, що це не наші — доводилося прикидатися мертвим. Вони дивилися на мій шеврон і говорили: “Азовець? Азовець. 200? 200. Чудово, добивати не доведеться”. Моя група потім пішла вибивати їх звідти, я побачив знайоме обличчя, почав гукати їх, вони мене побачили, забрали», — розповідає в інтерв’ю «Радіо Свобода» Богдан.

Його евакуювали на «Азовсталь», а вже 25-го вранці в 3:00 його розбудили й сказали, що будуть евакуювати. Він відмовлявся, казав, що оклигає на заводі й продовжить бій.

«Але відчув, як мене починають одягати. Пам’ятаю, як завантажили в машину. Потім — гелікоптер. Нас всього було шестеро», — продовжує «Воґ».

Родина Богдана загинула в Маріуполі. «Сім’я залишилися ось тут і тут — в пам’яті та в серці», — каже він, торкаючись серця та скроні.

Вистрілив російський танк — загинули мама, бабуся та дядько, а батько під час процесу фільтрації потрапив у руки росіян, його вивезли в невідомому напрямку.

10 березня Богдан востаннє бачив свою родину — вдалося заїхати додому буквально на 5 хвилин. «Мені показали цуценя, яке привела наша собака. І все».

Брат Богдана загинув у боях за «Азовсталь».

Зараз «Воґ»— у тренувальному таборі українських військових. Після лікування та незавершеної реабілітації він повернувся до строю.

«Я продовжую служити. Повернемо кордони, закріпимося… Війна закінчиться лише тоді, коли ми повністю заберемо свої території, абсолютно, всі. І повернемо полонених», — безапеляційно заявляє він.

Наверх