Під час вторгнення РФ минулого року річка Сіверський Донець на сході країни стала природною перепоною для ворога. Окупанти будували штучні переправи, а українська артилерія здійснювала по них удари. Як наслідок, через невдалі форсування річки росіянами, на берегах була залишена військова техніка, води були забруднені. Це вплинуло як на тваринний світ біля річки, так і на використання води у господарських потребах.
Східний Варіант дізнався, як активні бойові дії відгукнулися на екологічному стані найбільшої річки на сході України та чи продовжують зараз використовувати з неї воду для господарських потреб.
Наслідки повномасштабної війни для Сіверського Донця
Річка Сіверський Донець для Донецького регіону є основним джерелом водопостачання, з якого забирається понад 1,1 км3 води для різного роду потреб. Про це Східному Варіанту розповів начальник Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів (далі — БУВР) Сергій Трофанчук.
За його словами, суббасейн Сіверського Дінця – це надзвичайно складна і чутлива екологічна система з нерівномірно розвиненою гідрографічною мережею, складним водогосподарським комплексом та розгалуженою системою каналів.
Сіверський Донець. Вдалині ліворуч видніється Свято-Успенська Святогірська Лавра. Фото: Східний Варіант
Внаслідок воєнних дій в басейні річки Сіверський Донець порушено систему управління водними ресурсами. Це призвело до забруднення усього водопостачання, пошкодження чи зупинки діяльності очисних споруд та руйнації гідротехнічних, а також до безпосередніх втрат води як цінного ресурсу.
Фото: Східний Варіант
Через активні бої річка була засмічена рештками військової техніки, пальним та вибухівками, розповідає заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОВА Яна Дьякова.
Але оцінити усі наслідки буде можливо лише після припинення бойових дій, деокупації та розмінування території області.
Окопи біля річки. Фото: Східний Варіант
“Війна вплинула на кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний характер. Але наразі оцінити ситуацію щодо тваринного світу вздовж Сіверського Дінця внаслідок проведення бойових дій та окупації не є можливим. Це пов’язано з обмеженим доступом до відповідних територій”, – розповідає Яна Дьякова.
Залишені боєприпаси біля річки. Фото: Східний Варіант
За словами представників Сіверсько-Донецького БУВР, через військові дії Печенізьке та Оскільське водосховища мають критично низькі запаси води.
Через пошкодження гідротехнічних споруд цього року, як і минулого, відсутні технічні можливості для їх наповнення і створення достатніх запасів для забезпечення потреб водогосподарського комплексу впродовж року й у маловодний період літньо-осіннього періоду.
Фото: Східний Варіант
Райгородський гідровузол, який до повномасштабного вторгнення утримував необхідний рівень води в місці забору каналу “Сіверський Донець-Донбас” та в місці питного водозабору “Другого донецького водоводу” для населених пунктів Донеччини, в результаті пошкоджень, також не може гарантовано забезпечувати передбачену експлуатацію.
Зруйнований міст через річку. Фото: Східний Варіант
Начальник Сіверсько-Донецького БУВР Сергій Трофанчук пояснює, що наразі вдається підтримувати достатні рівні води в місцях водозаборів Сіверського Донця для потреб населення і галузей промисловості.
Фото: Східний Варіант
“Наслідки військових дій загострили ситуацію із забрудненням поверхневих вод. Це і розриви снарядів, і затоплена техніка, і розливи паливно-мастильних матеріалів. Ці забруднення ми ще повною мірою не відчуваємо, бо вони накопичуються в прибережено-захисних смугах. Проте, сьогодні ми вже відчуваємо наслідки пошкодження очисних споруд, порушення їх технологічного процесу і потрапляння неочищених стічних вод у водні об’єкти. Відомими є пошкодження об’єктів водовідведення міст Харків, Ізюм, Балаклея, Куп’янськ, Лиман, Бахмут, Сіверськ, Соледар, Попасна”, – каже Сергій Трофанчук.
Що показує моніторинг поверхневих вод?
Минулого року державний моніторинг поверхневих вод Сіверського Донця у повному обсязі вдалось провести лише у січні та лютому. З березня до червня моніторинг не проводився через активні бойові дії, а лабораторне обладнання вдалося перевезти у західні області України. У червні моніторинг відновився, попри постійні обстріли, заміновані території та ризики для працівників.
Дослідження поверхневих вод. Фото: Сіверсько-Донецьке БУВР
Станом на сьогодні результати моніторингу показують перевищення екологічних нормативів якості по такім небезпечним речовинам, як поліароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки та важкі метали. Такі показники фіксуються на масивах поверхневих вод, з яких не здійснюється питне водопостачання. У районах питних водозаборів виявлено підвищення концентрації по групі азоту та нафтопродуктам.
Фото: Сіверсько-Донецьке БУВР
“Те, що суббасейн Сіверського Донця належить до територій, на яких ведуться й велися бойові дії, значно вплинуло на загальні показники використання води у 2022 році. Адже деякі підприємства не звітували, не забирали воду або взагалі припинили діяльність”, – каже Сергій Трофанчук.
Тож кінцеві результати та загальна картина якості води у Сіверському Донці залишаються невідомими.
Фото: Східний Варіант
Відновлення та оздоровлення гідрологічного режиму річки
У Департаменті екології Донецької ОВА пояснюють, виконання заходів для відновлення та оздоровлення гідрологічного режиму Сіверського Донця та інших водних ресурсів області можливе після припинення бойових дій.
Фото: Східний Варіант
Після деокупації та розмінування території можна буде визначити обсяги збитків та завданої шкоди. Заходи для відновлення, своєю чергою, будуть закладені у проєктах Планів управління річковими басейнами в межах Донецької області.
Фото: Східний Варіант
“Сьогодні Департамент екології та природних ресурсів бере участь у розробці Програми заходів, які будуть включені до Планів управління річковими басейнами в Донецькій області, виходячи з реальних фінансових можливостей, наявних даних, пріоритетних завдань та додаткових антропогенних навантажень в результаті наслідків ведення воєнних дій”, – каже Яна Дьякова.
Фото: Східний Варіант
У Сіверсько-Донецькому БУВР пояснюють, що План управління річковими басейнами є стратегічним документом, у якому є опис самого басейну, аналіз антропогенних тисків, оцінка хімічного та екологічного стану масивів поверхневих вод, а також програма заходів для досягнення доброго екологічного стану.
Фото: Східний Варіант
“Для вирішення головних водно-екологічних проблем по кожному масиву поверхневих вод планується включення до програми заходів з реконструкції, або модернізації, або будівництва каналізаційних очисних споруд населених пунктів, очисних споруд зливової каналізації населених пунктів, а також включення природоорієнтованих заходів з ліквідації гребель та ренатуралізації річок”, – пояснює Сергій Трофанчук.
Фото: Східний Варіант
Зараз вода для господарських потреб з річки Сіверський Донець подається по каналу “Сіверський Донець-Донбас” тільки до Краматорська, кажуть у департаменті житлово-комунального господарства Донецької ОВА. Інші ж жителі не отримують зараз воду через активні бойові дії вздовж каналу.
“Після війни з’явиться постійний конфлікт: що важливіше — економічна чи екологічна відбудова”
Стан річки Сіверський Донець сьогодні можна оцінити, як критичний, каже директор Інституту водних проблем та меліорації НААН Михайло Яцюк.
“Вплив війни є і для поліських річок, і для басейну Десни, і для басейну Прип’яті, але найбільший вплив — для басейну Сіверського Донця. Простий приклад, коли переправи розбомблені, коли туди потрапляють танки й БМП, з яких витікає пальне. А воно витікає не одразу, поступово. Це все забруднення. Не кажу вже про використання фосфорних бомб, використання снарядів різного типу зброю, коли на водозборі рівень свинцю й інших важких металів перевищує норму у десятки або сотні разів. Це вже має вплив, і в майбутньому ще багато років буде впливати на нас”, — каже Яцюк.
Фото: Східний Варіант
Михайло Яцюк наголошує, що після припинення бойових дій в першу чергу потрібно буде оцінити ситуацію, стан водних ресурсів, дізнатись, що відбувається на водозборі.
Потім має сенс зробити певне районування річки по рівню забрудненості, вважає науковець:
“У верхній частині Сіверського Донця, у Харківській області, буде менше негативного пливу, а найбільше — у Донецькій та Луганській. Потрібно зробити таке районування, зробити таку екологічну оцінку і, відповідно до кожного району, розробити певний комплекс заходів. Коли закінчиться війна, з’явиться постійний конфлікт: що важливіше — економічна чи екологічна відбудова. Та нам усім треба пам’ятати, що екологічна відбудова має бути не меншою, ніж економічна”.
Фото: Східний Варіант
Важливість екологічної відбудови річки для Донеччини пояснюється недостатньою водозабезпеченістю усього регіону. На південному сході дуже обмежений ресурс, тому до нього потрібно ставитися раціонально та бережливо. Таким ресурсом є саме Сіверський Донець.
Михайло Яцюк відзначає й великий негативний вплив забруднення річки для людини. За його словами, у Донецькому регіоні системи водопідготовки практично не працюють. Тому пиття води із відкритих джерел може негативно вплинути на здоров’я через її води.
“Два чинники накладаються на вплив на здоров’я людини. Це ті, що пов’язані із природніми процесами зміну клімату, і ті, які пов’язані з впливом використання зброї поблизу водних об’єктів. Використання такої води однозначно несе величезні загрози для здоров’я населення, здоров’я людей”, — каже Михайло Яцюк.
Та щоб детально визначити цей вплив, ще треба провести низку досліджень.
***
Тож остаточні результати впливу воєнних дій на стан річки Сіверський Донець та її оточення можливо буде дізнатися тільки після припинення активних боїв. А поки можна точно констатувати забруднення річки рештками військової техніки, пальним та вибухівкою, що своєю чергою несе негативний вплив як на екологічний стан усього регіону, так і для здоров’я людини. Для відновлення довоєнного стану річки будуть потрібні роки та навіть десятиріччя. Але найперше, що потрібно, це припинення бойових дій.
***
Медіаматеріал підготовлено в межах Грантової угоди ENV2/2022/055 «Екологічна журналістика», що фінансується Фондом Arcadia Philanthropic Trust через неприбуткову організацію Journalismfund.eu vzw.
