Документальний фільм «Да Вінчі» — це прониклива розповідь про життя і подвиг Дмитра Коцюбайла, молодого талановитого художника з Прикарпаття, який став одним з найвідоміших українських воїнів…
Режисер Володимир Сидько створив документальний фільм «Да Вінчі», який розповідає про життя і подвиг українського захисника Дмитра Коцюбайла, відомого під позивним «Да Вінчі». Прем’єра цієї зворушливої кінострічки відбулася 19 вересня.
Фільм, створений за участю родичів і побратимів героя, включаючи Головнокомандувача ЗСУ, дає змогу глядачеві зануритися в атмосферу того часу і відчути велич духу цього видатного українця.
Документальний фільм «Да Вінчі» про життя та боротьбу Героя України Дмитра Коцюбайла створює глибокий портрет людини, яка своєю самовідданістю назавжди залишила слід в історії України. Стрічка показує не тільки його військові подвиги, але й внутрішній світ молодого хлопця, який з юних років опинився в епіцентрі революційних і військових подій.
Фільм розпочинається з дитинства Дмитра в Прикарпатті, де він ще з малих років захоплювався історією України, зокрема постатями Степана Бандери та Романа Шухевича. Малий Дмитро колекціонував експонати часів УПА, створивши в себе вдома імпровізований музей. Саме ця цікавість до історії з дитинства допомогла сформувати його патріотичний світогляд.
Ключовим етапом життя Дмитра стала Революція Гідності. Він брав активну участь у протестах, завжди був у перших рядах. Після завершення Майдану приєднався до добровольців «Правого сектору» і вирушив на Донбас, де розпочалася його військова кар’єра.
Фільм демонструє архівні кадри з бодікамер, які дають можливість побачити війну очима Дмитра. Глядач переживає разом з ним кожну мить небезпеки та викликів, які приносить війна. Окремо варто згадати поранення, яке отримав Дмитро в 19 років, але навіть після важкої травми він повернувся на фронт через три місяці, що демонструє його неймовірну волю до боротьби.
Трейлер до фільму
Фільм також зворушливо розповідає про історію кохання Дмитра та його нареченої Аліни Михайлової. Їхні стосунки, розпочаті на полі бою, є символом того, як війна змінює життя людей, але не здатна знищити людські почуття.
Позивний «Да Вінчі» Дмитро отримав через своє захоплення живописом, але війна змінила його життя настільки, що пензлі він замінив на зброю. В одному з інтерв’ю він зазначив: «Я на війні не малюю, тільки автоматом», що стало символом змін у його житті.
Режисер Володимир Сидько вміло поєднав особисті спогади близьких і архівні матеріали, створивши багатогранний портрет героя. Фільм намагається показати Дмитра не лише як відважного командира, але й як звичайну людину з усіма її переживаннями, радощами та страхами. Особливе місце в стрічці займають реальні кадри бойових дій.
Одним із таких моментів є сцени з Харківщини, коли підрозділ Дмитра змушений був відступати через наступ російських військ. Ці сцени підкреслюють складність і непередбачуваність бойових дій, з якими зіткнулися українські військові. У фільмі також підіймається тема патріотизму. Побратими Дмитра згадують його як людину, яка заряджала інших енергією і прикладом. Він був не лише лідером на полі бою, але й джерелом натхнення для тих, хто боровся поряд із ним.
Фінальні сцени присвячені загибелі Дмитра під час боїв за Бахмут. Це трагічний момент, який глибоко вразив його близьких і всю країну. Однак фільм залишає глядачеві відчуття того, що навіть після смерті Дмитро продовжує жити у пам’яті людей, залишаючись символом незламної боротьби за незалежність.
«Да Вінчі» — це не лише фільм про війну, але й про людей, які стоять на межі між життям і смертю, між миром і війною. Це історія про те, як одна людина може вплинути на хід історії, стати прикладом для інших і продовжити жити у пам’яті нації навіть після своєї смерті. Дмитро Коцюбайло став символом незламної волі та сили духу, яку сьогодні потребує вся Україна.
