Обмеження, які запроваджує влада Росії для суспільства у зв'язку з повномасштабною війною проти України, призвели до того, що будь-яка символіка з жовтими та синіми кольорами викликає в цій країні різку реакцію та забороняється. Таких висновків дійшла розвідка Міністерства оборони Великої Британії. Активізувалися такі явища і в анексованому Криму. Там масово переслідують людей за будь-яке публічне поєднання синього та жовтого кольорів. Хто і чому зіткнувся з такими репресіями, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Висновки про переслідування людей російською владою за синьо-жовті кольори у звіті британської розвідки з'явилися на початку червня. Однак на території Криму, що контролюється Росією, такі факти фіксують ще з минулого року, коли в самій Росії такої тенденції ще не було. Випадки переслідувань кримчан за це вже стали систематичними.
«Драконівські закони воєнного часу тлумачать як заборону синьо-жовтої символіки»
У Росії наявність поєднання синього та жовтого кольорів «може свідчити про приховану підтримку України», тому під арешти потрапляють люди за будь-які прояви синьо-жовтої кольорової гами, йдеться в огляді британської розвідки.
Доходить до неймовірних випадків. У Росії працівника будинку для літніх людей заарештували після того, як він одягнув на роботу синьо-жовту куртку, а у Волхові під Санкт-Петербургом військовослужбовці Національної гвардії Росії заарештували 22-річного чоловіка за демонстрацію синьо-жовтого прапора, який, як з'ясувалося згодом, є прапором Повітряно-космічних сил Росії, стверджують у британській розвідці.
Настільний прапорець України. Ілюстраційне фото
У відомстві зазначають, що такі факти можуть бути наслідком того, що деякі російські силові структури на місцевому рівні тлумачать «драконівське російське законодавство воєнного часу» як заборону публічної демонстрації синьо-жовтої символіки, оскільки вона може свідчити про приховану підтримку України.
Репресії наголошують на невпевненості параноїдального російського офіціозу
Британська розвідка
На думку представників британської розвідки, ці репресії «наголошують на невпевненості параноїдального російського офіціозу» стосовно того, що є і вважається допустимим «у дедалі більш тоталітарній системі».
Власне, це не лише в самій Росії, а й на територіях України, які окупувала РФ, та на території Криму, який Москва анексувала у 2014 році.
Офіційно українську символіку в Криму не заборонено. Але практика переслідувань людей за наявність синьо-жовтих кольорів там стала масовою.
15 років в'язниці – за фарбу
Найгучнішою справою в Криму, пов'язаною із жовто-синьою символікою, є справа євпаторійця Богдана Зізи. Він облив синьою та жовтою фарбами будівлю російської адміністрації Євпаторії та кинув у неї пляшку із запальною сумішшю.
Будівля російської адміністрації Євпаторії в анексованому Криму, облита жовтою та блакитною фарбами, травень 2022 року
Це відбувалося вночі, ніхто не постраждав. Але Богдана Зізу звинуватили у тероризмі та засудили до 15 років позбавлення волі.
Кримчанин Богдан Зіза
Кримчанин провину не визнає. З 10 червня він оголосив голодування в російському ізоляторі, вимагаючи позбавити його російського громадянства, отриманого в Криму в 2014 році, та звільнення всіх українських політв'язнів.
Допит і суд за манікюр
У квітні минулого року в Ялті російські силовики затримали співробітницю бюро перекладів Ольгу Дяченко за те, що вона пофарбувала нігті у синій, жовтий, а також червоний та чорний кольори. Таку кольорову гаму розцінили як кольори прапора України та символіку української організації «Правий сектор», повідомляли російські телеграм-канали, а також італійське видання Fanpage.
За їхньою інформацією, про манікюр жінки повідомив у ФСБ клієнт бюро перекладів, де вона працює. Ольгу Дяченко викликали до найближчого відділення міліції, заарештували, допитали та відправили під суд.
Вона провину заперечувала, зазначивши, що має «нормальний різнокольоровий манікюр без подвійного дна, пов'язаного з повномасштабним вторгненням Росії в Україну». Манікюр її зрештою змусили зняти.
Офіційно про цей випадок російські силовики не повідомляли.
Звільнення – за синьо-жовті кулі
У вересні минулого року в Севастополі через синьо-жовті кольори постраждала вчителька початкових класів. Її звільнили, запідозривши у проукраїнських поглядах. Це сталося після того, як вона склала пари з блакитних і жовтих куль, куплених батьками школярів для прикрашання кабінету до Дня знань.
Жителі Сімферополя запускають повітряні кульки у кольорах українського прапора на Петрівських скелях, серпень 2022 року
Директор школи Ірина Клімова вважає, що у такому вчинку «не було української пропаганди». Але все ж таки звільнила підлеглу.
Позиція постраждалої вчительки невідома.
Хейт і вибачення за гараж
У Сімферополі власник гаража змушений був публічно вибачитися за те, що пофарбував двері у синьо-жовтий колір.
Фотографія сімферопольського гаража у кольорах прапорів України та США, яку оприлюднив кримський блогер Олександр Таліпов, який підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну, 12 січня 2023 року
Фото із закликом до російських силовиків навідатися до власника гаража оприлюднив телеграм-канал «Крымский СМЕРШ». Його веде блогер із Феодосії, який підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Олександр Таліпов. Він не вперше оприлюднює в принизливій формі інформацію про кримчан, яких вважає учасниками антивоєнних чи проукраїнських акцій.
Незабаром блогер також опублікував відео, на якому людина, яка називає себе Володимиром Суботіним, обіцяє зафарбувати свій гараж.
«Вибачаюсь перед усіма за те, що розфарбував гараж в українські кольори. Зобов'язуюсь, ой… Хочу зафарбувати», – каже він.
Подібні відео з покаяннями від кримчан за антивоєнну позицію часто з'являються у проросійських телеграм-каналах та ЗМІ. Під деякими з них автори пишуть, що звернення записано після спілкування з «лікарями».
Богдан Зіза розповів Крим.Реалії, що його змушували вибачатися на відео за свою акцію під тиском і погрозами.
Публічної позиції Володимира Суботіна про те, що сталося, немає.
Синьо-жовті «знаки та сигнали» у Криму
У синіх та жовтих кольорах у Криму місцевих проросійські активісти бачать «знаки та сигнали». Олександр Таліпов, зокрема, вважає, що за ними можна вирахувати кримчан, які очікують заходу на Кримський півострів ЗСУ та повернення його в Україну.
Всупереч системним переслідуванням і залякуванням спротив у Криму став ще потужнішим
Ігор Поночовний
Прокурор АРК Ігор Поночовний стверджує, що у Криму, незважаючи на російський пресинг, «синьо-жовтий» рух зміцнюється.
«Протест Богдана Зізи окупанти назвали терактом. Вони сподіваються, що посилення репресій призведе до зникнення протесту. Але всупереч системним переслідуванням і залякуванням спротив у Криму став ще потужнішим, а його синьо-жовте забарвлення стало ще більш насиченим», – зазначив прокурор.
Прокурор АРК Ігор Поночовний
За його словами, у Криму попри виклики та небезпеки діють рухи цивільного спротиву, в різних регіонах з'являється українська символіка, звучать українські пісні, а місцеві силовики «намагаються схопити кожного, хто до цього причетний». Єдиним способом змінити це є деокупація Криму, вважає прокурор.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
