Молодий рятувальник Артем Августинович - справжній герой, який під час повторного ракетного обстрілу 15 березня отримав опіки та травми, але загасив своє палаюче обличчя і побіг рятувати своїх хлопців. Він розповів про події того страшного дня, коли підступна ракетна атака рашистів призвела до найбільшої з початку повномасштабної війни кількості жертв в Одесі.
Відео оприлюднило Головне управління ДСНС України в Одеській області.
Після страшної трагедії 15 березня, коли ворог використав підступну тактику подвійних ударів ракетами через деякий проміжок часу, відомства зробили висновки та розробили новий алгоритм безпеки. Це зроблено для того, щоб мінімізувати небезпеку для представників оперативних та екстрених служб, і зараз вони чекають відбою повітряної тривоги.
Але під час ракетного удару 15 березня, вже через декілька хвилин після першого «прильоту», рятувальники та медики «швидкої» були на місці трагедії. Тоді ворог вдарив у те саме місце вдруге. І, як наслідок – двоє рятувальників загинули, а ще вісім отримали поранення. Фотографії двох обпечених, знесилених рятувальників, які зазнали значних опіків та були поранені, але в такому стані продовжили свою місію і врятували товариша, облетіли весь світ і стали обличчям мужності і нескореності українців. Це були обличчя Олександра Донцова та наймолодшого рятувальника Артема Августиновича — хлопця з обпеченим лицем у синій футболці.
Артем лише у 2022 році закінчив Вище професійне училище Львівського університету безпеки життєдіяльності, а вже зараз є головним майстер сержантом служби цивільного захисту. У жовтні минулого року він одружився.
Його розрахунок прибув на місце трагедії майже одразу після першого вибуху, тому, коли рашисти вдарили вдруге, він опинився майже в епіцентрі вибуху та отримав контузію й численні опіки.
Пораненим він с товаришами виніс свого пораненого колегу з полум’я й лише потім втратив свідомість.
Лікарі в прямому сенсі вибороли йому життя та здоров’я. Наразі Артем оговтався та розповів про події того дня.
По прибуттю час летів дуже швидко… Ми спостерігали жахливу картину — зруйнована була будівля, велике полум’я. Все, що я пам’ятаю – це як я повертаюся спиною до пожежі й лунає вибух, мене відкидає вбік, я падаю… Я розумію, що горить лице та підшоломник… Я погасив обличчя і подивився на свої руки-ноги. Не повірив, що все залишилось на місці. Я виповз – далі все в тумані… Побачив Сашу (Олександра Донцова), такого я його ще ніколи не бачив… Ми дізналися, що там залишилися хлопці, наші колеги — Євген та Дмитро. І ми з Сашею зрозуміли, що потрібно йти туди їх рятувати, – згадує Артем.
Знесиленим рятувальникам вдалося витягти Дмитра та передати його медикам. Лише тоді й сам Артем почав втрачати свідомість. Перше питання, яке він задав собі, коли вже у лікарні прийшов до тями, «що з хлопцями?». Тоді він і дізнався, що двоє його колег загинули.
Це дуже важко. Ми з ними пройшли багато важких ситуацій… Це друга сім’я, – каже Артем.
Наразі Артем Августинович ще знаходиться у лікарні, одужає та прагне скоріше повернутися у професію.
Повне інтерв’ю можна переглянути у сюжеті ДСНС.
