Все це існує на тілі браку медиків у лікарнях, найвищої смертності від коронавірусу у Європі, зарплат, що в три рази нижче, ніж на підконтрольній українській владі території. Але окупаційна влада ОРДЛО та підконтрольні їй місцеві ЗМІ створюють для мешканців захоплених територій іншу реальність — задзеркальну та майже божевільну.
Назад до СРСР
У квітні в окупованому селищі Ольгінське біля Амвросіївки з’явився бюст Йосифа Сталіна — пам’ятник встановили представники так званої «комуністичної партії ДНР». Бюст було урочисто відкрито біля застарілого забору на тлі старих запущених будинків. Але біля монумента було встановлено червоний паркан-сітка та навіть почесний караул — на час відкриття.
«Промовці відзначили величезний внесок товариша І. В. Сталіна в становленні, будівництві Радянського Союзу, величезну роль як Верховного Головнокомандувача Збройними Силами СРСР у розгромі фашистської Німеччини та всіх її союзників у Великій Вітчизняній Війні і звільненні європейських країн від фашизму у Другій світовій війні, розгромі імперіалістичної Японії», — повідомив сайт «комуністів ДНР».
У Авросіївці встановлено бюст Сталіна / Фото з відкритих джерел
Пам'ятники Сталіну знищували навіть в СРСР — у 1956 році в Радянському Союзі культ особистості Сталіна був розвінчаний, пам'ятники йому знищені, населені пункти, названі на його честь — перейменовані, а більшість дій Сталіна визнані злочинами. Але на захоплених бойовиками територіях спотворені поняття добра і зла, там немає законів, і пам'ятники злочинцям — звичайна справа.
За 8 років на територіях ОРДЛО з’явилися десятки монументів та пам’ятних знаків бойовикам, вони є майже у кожному окупованому місті — бюсти та пам’ятні дошки на честь бойовиків «Мотороли», «Гіві», ватажка бойовиків Олександра Захарченка, колишнім учням шкіл, які воювали у бандформуваннях «ЛДНР». На Луганщині встановлено пам’ятник бойовику Мозговому, якого навіть окупаційна влада визнала винним у злочинах проти мирного населення, у тому числі розстрілі бізнесмена Олега Бурихіна та його родини. В окупованому Луганську встановлена ціла скульптурна композиція, де зображені жінка, бойовики та російський козак «Бабай».
Також майже у кожному місті окупанти встановлюють пам’ятні знаки загиблим жителям, нібито вбитими «українськими карателями».
Таким чином окупанти «мітять територію» за допомогою пам’ятників та спотворюють реальність, нав'язуючи мешканцям ОРДЛО своє бачення миру, вважають психологи.
З одного боку окупанти нібито повертають людей у якусь неорадянську реальність, з іншого — дають їм нову ідеологію та нових героїв. При цьому монументи бойовиків дуже нагадують радянські пам’ятники на честь загиблих у «Великій вітчизняній війні», тільки у дописах замість «нацистської Німеччини» в ОРДЛО пишуть про «українських карателів».
Спирту та видовищ
За 8 років окупації більшість підприємств просто припинили своє існування.
Частина з них була зупинена чи вивезена до Росії ще у 2014 році, інші були захоплені бойовиками в березні 2017 року, коли окупанти почали так звану «націоналізацію».
Наразі лише частина шахт, заводів та комбінатів в ОРДЛО працює, при чому — в половину потужності.
Безробіття на окупованій Донеччині сьогодні майже в чотири рази вище, ніж на території області, що знаходиться під контролем української влади, а зарплати — в три рази нижче. При цьому навіть на тих підприємствах, що ще працюють, люди не отримують зарплати по декілька місяців. Наприклад, вже тиждень у Алчевську на окупованій Луганщині страйкують працівники металургійного комбінату — люди ще не отримали зарплату за грудень 2020 року. Такі ж страйки проходили на металургійних заводах Єнакієвого, Макіївки, Донецька, страйкували шахтарі Макіївки, Сніжного на Донеччині та Антрациту на Луганщині, заводу «Силур» у Харцизьку тощо.
Але «офіційні» ЗМІ бойовиків про це не повідомляють, а доступу до альтернативних джерел інформації в ОРДЛО багато людей просто не мають.
ЗМІ ОРДЛО нагадують радянське телебачення, де розповідали про трудові успіхи та перемоги Радянського Союзу та залякували телеглядачів «жахами» західного світу. Наразі підконтрольні бойовикам ЗМІ формують у мешканців ОРДЛО негативне відношення до України та розповідають про місцеві «досягнення».
Наприклад, у лютому ЗМІ на окупованій Донеччині розповідали, що «Державне підприємство «Спирт Донбасу» першу партію спирту класу «Альфа» з жита.
«Якщо робити спирт з жита, він буде м'якше, — йдеться у повідомленні. — Підприємство освоїло нову технологію виробництва, переробивши в першій партії 500 тонн жита. Найближчим часом планується налагодити регулярне постачання даного спирту вітчизняним виробникам алкоголю. Спирт „Альфа“ з жита вже почали використовувати при виготовленні алкогольних напоїв в ДНР».
У березні ЗМІ повідомляли про «атракціон нечуваної щедрості» — ріст середньомісячної заробітної плати на окупованій Донеччині. Після зростання вона склала аж 15 480 російських рублів (5 890 грн). Так зване «Міністерство економічного розвитку ДНР» заявило про те, що середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника збільшилася на 21%.
У квітні — про те, що на окупованій Луганщині випущено марки, присвячені отриманню мешканцями ОРДЛО 500 тисяч російських паспортів. У гашенні марок взяли участь особисто ватажки донецьких та луганських бойовиків Деніс Пушилін та Леонід Пасечник.
.jpg)
Більш важливих подій, ніж м'який спирт, зарплата у 212 доларів та марки, присвячені російським паспортам, в ОРДЛО, за версією місцевих ЗМІ, немає.
«Культ перемоги» цілий рік
На окупованій Донеччині попри пандемію коронавірусу та великої смертності від COVID-19, не збираються відмовлятися від святкування «Дня перемоги» 9 травня. Окупанти планують провести масові святкування в підконтрольних їм містах, військовий парад та ходу «безсмертний полк». Згідно з заявами окупаційної влади Донеччини, тільки у ході «Безсмертний полк» будуть брати участь 250 тисяч осіб.
«День перемоги» — це майже головне свято так званих «ЛДНР» з якого місцеві пропагандисти зробили культ та інструмент маніпуляцій.
Різні події Другої світової війни на окупованих територіях відзначають майже цілий рік. Численні конкурси, виставки, акції, концерти, фестивалі, вистави, уроки мужності йдуть на окупованому Донбасі постійно. Георгіївські стрічки, пісні, плакати, книжки не дозволяють жителям ні на день забути про війну, що закінчилась 80 років тому.
.PNG)
В спотвореній реальності окупованого Донбасу — це вже щось релігійне.
Пропагандисти використовують «культ перемоги» для створення на Донбасі нової ідентичності, при цьому ідентичності, яка пов’язує їх з Росією, що є правонаступником СРСР.
Саме повернення до СРСР пропонує мешканцям непідконтрольного Донбасу окупаційна влада.
І коли пропагандисти нав'язують «культ перемоги», вони проводять прямі паралелі між Радянським Союзом, що воював у Другій Світовій війні та сьогоднішнім ОРДЛО та війною на Донбасі.
«З точки зору психології те, що наразі відбувається на Донбасі, є регресивною реакцією, що викликана стресовою ситуацією, неспроможністю розв'язувати проблеми, бажанням втекти від реальності, — говорить політичний психолог Валентин Ким. — Це побіг у минуле, спроба прикинутися дитиною, коли все було просто та зрозуміло. Тобто окупаційна влада намагається витворити минуле і таким коротким шляхом взяти контроль над свідомістю людей, дати їм ідентичність, бо соціум не може існувати без ідентичності. Але відхід у минуле — це завжди регрес. І це свідчить про те, що Кремль та його ставленики не спроможні створювати нові сенси, створювати повноцінну реальність».
