Комплекс радіоелектронної боротьби «Мурманськ-БН» у російській військовій частині на мисі Фіолент у Севастополі, Крим. Архівне фото
Поділитись
Севастопольський мис Фіолент у Криму – популярне місце відпочинку серед місцевих жителів і гостей міста. Скелі, пляжі, дачі та приватні готелі. А також військові частини, які є законними військовими цілями для українських ракет і БПЛА. Де на Фіоленті небезпечно відпочивати, а де – дуже небезпечно розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
До середини 1980-х років більшість севастопольців на мисі Фіолент ніколи не бувала – тут розміщувалися лише різні військові частини Радянського Союзу, військові містечка та сотні гектарів пустирів. За часів генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова міська влада, слідуючи політиці партії, почала виділяти громадянам на вільних землях ділянки для ведення садівництва і городництва.
Наступні три з лишком десятиліття в «районі Фіолент», як його назвали севастопольці, виросли десятки тисяч дачних будиночків, зазеленіли дерева. Після розвалу СРСР поступово почали будувати і невеликі приватні готелі. Місце стало популярним для відпочинку. Гарні скелясті береги, чиста вода у морі приваблювали як туристів, так і містян.
Паркан із колючим дротом російської військової частини РЕБ на мисі Фіолент. Севастополь, Крим, 2023 рік
Проте військові частини нікуди не поділися. Більшість із них збереглася. Вони оточені дачами. Після початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну всі військові об'єкти в Криму стали законними військовими цілями, як неодноразово заявляли в Міністерстві оборони України. Перебувати біля них цивільним особам може бути небезпечно.
На самому мисі Фіолент, поряд зі Свято-Георгіївським монастирем, дислокується російська військова частина радіоелектронної боротьби (РЕБ). Антени комплексу РЕБ «Мурманськ-БН» видно здалеку – їх максимальна висота може досягати 32 м.
Свято-Георгіївський монастир, за ним на задньому плані – військова частина РЕБ. Севастополь, Крим. Архівне фото
Комплекс надійшов на озброєння 475-го центру радіоелектронної боротьби Чорноморського флоту РФ у 2017 році. Тут ведуть радіорозвідку, перехоплюють сигнали супротивника і пригнічують їх по всьому короткохвильовому діапазону на відстані до 5 тис. км. Комплекс здатний виявляти і пеленгувати типові засоби короткохвильового (КВ) радіозв'язку та створювати перешкоди лініям КВ радіозв'язку в оперативно-стратегічних та оперативно-тактичних ланках управління супротивника.
Також на озброєнні 475 центру є засоби для постановки перешкод безпілотним літальним апаратам. Отже, об'єкти цієї військової частини є одними з пріоритетних для ЗСУ. Поруч із частиною – дачні кооперативи «Гідротехнік», «Технолог», «Союз», «Старт», «Дельфін», «Теремок», «Фіолент» та інші.
Приватні готелі та дачі в районі мису Фіолент. Севастополь, Крим, 2023 рік
На схід від 475 центру, майже до Балаклави у віданні російських військових величезна територія, у сотні, а то й тисячі гектарів. Супутникові знімки Google 2021 показують стоянку військової техніки, але які об'єкти могла ще розмістити тут Росія після початку війни, невідомо.
Неподалік центру РЕБ, за три кілометри на північний захід, на Монастирському шосе розташувалась військова частина, що займається радіоелектронною, супутниковою та радіотехнічною розвідкою.
Екскурсанти на мисі Фіолент. Севастополь, Крим, 2023 рік
Значення радіоелектронної розвідки для успішного ведення бойових дій у сучасній війні важко переоцінити. Тому такі об'єкти завжди будуть у списку пріоритетних цілей. Тим часом поблизу частини розташовані садові товариства «Катюша», «Фронтовик», «Еллада», «Серпень», «Надія», «Сатурн-2» та інші.
По сусідству із центром радіоелектронної розвідки кілька сотень гектарів займає військова частина ППО, що має на озброєнні комплекси С-300/С-400. Поруч із пусковими установками розташовані кооперативи «Милосердя» та «Катюша», навколо станцій наведення – «Тролейбусник», «Промінь», «Світанок», «Перемога» та інші.
База ППО, Фіолент. Севастополь, Крим. Архівне фото
Штаб частини розміщений через дорогу від бази відпочинку «Каравела», де відомий пляж біля мису Лермонтова з наскрізним гротом. А відпочивальники на сусідньому пляжі «Баунті» в бухті Олександри не підозрюють про небезпечне сусідство з об'єктом ППО, до якого менше ніж кілометр.
На Кріпосному шосе між дачними кооперативами «Планер-2» і «Фортуна» затиснутий радіолокаційний пост ППО. Його антени добре видно з дороги, а також з мису Виноградний.
На пляжі бази відпочинку «Каравела» біля мису Лермонтова. Севастополь, Крим, 2023 рік
Далі на північний захід вздовж берега – майданчик з російською військовою технікою, оточений дачними кооперативами «Лукомор'я», «Бойовик» і «Мусон». Серед дач ррзміщені склади ЧФ в районі вулиці Дорічної, склади Міноборони РФ на початку Кріпосного шосе та ракетний дивізіон С-300/С-400 біля перетину Кріпосного шосе та Фіолентівського шосе.
Останній взагалі унікальний – від найближчих дачних будиночків до пускових установок лише 100 метрів. Оточують небезпечний об'єкт дачні кооперативи «Югрибхолодфлот», «Блакитна затока» та «Маяк-3».
Російський ракетний дивізіон серед дач. Севастополь, Крим. Скріншот Яндекс-мапи
Раніше Андрій Юсов, речник ГУР Міноборони України, закликав жителів Криму триматися подалі від військових об'єктів на півострові напередодні контрнаступу Києва з метою повернути собі окуповані території.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
