У перші дні багато хто не розумів, як тепер жити, коли російські ракети бомблять твій населений пункт. Органи державної влади з блискавичною швидкістю почали перепрофільовувати свою роботу під військовий стан. Міністерство освіти і науки України терміново оголосило про двотижневі канікули для всіх закладів освіти. Це було зроблено для того, аби всі навчальні заклади встигли розробити план, як далі працювати. Сьогодні ми розкажемо декілька історій учасників навчального процесу, які вже пристосувались до нових реалій.
Владислав Кушнір — школяр вже майже місяць, як виїхав із Донеччини, та перебуває наразі у Польщі
«Навчальний заклад знаходиться у місті Дарлово. Українці навчаються у підготовчому класі. Наші громадяни є майже в кожному класі цього закладу, але цей клас суто для дітей, що приїхали після початку війни.
Всі вчителі намагаються знайти з нами спільну мову. Багато вчителів старшого віку розуміють російську та використовують її, якщо ми щось не розуміємо. Директор наголосила на тому, що нам потрібно зосередитися на вивченні польської мови, а меншу увагу приділяти іншим предметам. Ми не маємо програми навчання, бо вік учнів у класі коливається від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, але коли ми завершимо навчання в підготовчому класі ми можемо обрати напрям навчання в технікумі, що знаходиться поряд, наприклад: логістика, навігація, механіка та готельно-ресторанний.
Два дні тому у Польщі був відмінений режим носіння масок, тому процес навчання поки є звичайним. Наші учні можуть жити в гуртожитку, що знаходиться неподалік"
Ми спитали, що саме Влад може порадити всім, хто виїхав закордон та продовжив навчання там: «Приділяти увагу вивченню мови країни, де ви знайшли прихисток, але не забувати про те, що все обов'язково і неодмінно закінчиться, і наша Батьківщина на нас чекає!». Окремо продовжується дистанційне навчання і в українській школі, де Влад вчився до початку вторгнення.
Марія Лященко — дівчина викладає англійську мову у Покровському навчально-виховному комплексі та натепер з міста не виїжджала
«Навчальний процес під час війни проходить у дистанційному форматі, по суті, так само, як і під час карантину. Труднощів особливо не виникає, оскільки за час пандемії процес дистанційного навчання вже досить налагоджений. Зосередитися на процесі навчання вдається, це навіть відволікає, хоч на кілька годин у день повертає до колись мирного життя. Діти теж у більшості зосереджені на навчанні»
Суттєвих відмінностей у навчанні Марія не помітила, проте розказує таке: «На початку не так суворо контролювали присутність дітей на уроках, адже люди часто виїжджали, не могли бути присутні, була постійна невизначеність. Зараз більше вже комунікуємо з батьками, пояснюємо, що кінець навчального року, треба зосередитися на навчанні, якщо є така можливість»
Резюмує нашу розмову Марія звичайною порадою: «Треба говорити з дітьми, підтримувати та мотивувати до навчання»
Віолетта Міхеєва — майбутній маркетолог навчається в Луганському національному аграрному університеті на першому курсі
Наразі дівчина залишилась у Слов’янську, проте переїхала до бабусі у приватний будинок із міркувань безпеки.
«Навчаємося так само, як і раніше, дистанційно. Труднощі є, бо постійно відволікаємося на повітряні тривоги. Іноді через це взагалі не буває пар. Зосередженість на навчанні виходить, хоча перші два дні були важкими»
Війна вносить свої корективи і не завжди викладачі можуть проводити пари, а деякі студенти не можуть доєднатися. Дівчина поділилася своїм досвідом та порадила наступне: «Під час повітряних тривог треба попереджати викладачів та йти у сховище. Життя це найголовніше, що в нас є. Не панікуйте, будьте сильними та стриманими»
Олександра Нєпран — дівчина теж вчиться на маркетолога у Луганському національному аграрному університеті, проте на магістратурі
Історія зазвичай «йде по спіралі», а отже доля студентки вимусила її переїхати з Луганська у 2014, а тепер з Харкова у 2022 році.
«Зараз із сім'єю на Закарпатті, тут відносно тихо, але сирени почастішали. Тривожно, завжди в цьому стані очікування — очікуємо повернення додому.
Пари почалися на початку березня, але не завжди є можливість їх проведення — іноді у викладача немає зв'язку чи він перебуває у бомбосховищі, іноді — я не можу підключитись через поганий інтернет. Але коли вдається — повністю занурююсь у тему. До речі, багато студентів також присутні, ми дискутуємо щодо політики, обов'язково питаємо, чи всі в безпеці, обговорюємо навчальний матеріал. Навчання відволікає від безкінечного перегляду новин, від цієї тривожності, хоч лише і на 80 хвилин"
Суттєвих проблем під час освітнього процесу Саша не помічає, оскільки пандемія Covid-19 підготувала нас до всього можливого.
«До речі, мій молодший брат, школяр, що приїхав із Сєвєродонецьку, вже зарахований тут у місцеву школу. Заняття також відбуваються онлайн, через Zoom та платформу Google Classroom.
Уроки по 20 хвилин, тому що місцеві вчителі обережно ставляться до психологічного стану дітей та не хочуть їх перевантажувати. На уроках їх запитують, як вони себе почувають, чи хочуть вони поділитись своїми думками щодо війни та завіряють, що оцінки неважливі і ніхто не буде строго їх судити"
На завершення ми почули наступні поради: «Відволікатись від постійних новин — і добрих, і поганих. Повернути якісь речі з вашої довоєнної рутини. За можливості, потроху повертатись до навчання та роботи або зробити якесь діло, де одразу можна побачити результат. Тоді вам морально стане краще»
Денис Балдик — завідувач кафедри економіки підприємства, маркетингу та економічної теорії Луганського національного аграрного університету викладає у двох попередніх дівчат деякі пари, а отже теж розказав нам, як зараз відбувається навчальний процес «з іншої сторони барикади».
Викладач залишився на Донеччині, проте запевняє, що навчальний процес відбувається у повному обсязі. Хоча іноді підгальмовує інтернет, проте подібне бувало і під час пандемії коронавірусу, жодних відмінностей не було помічено.
«Знайти собі завдання, у якому ви добре розумієтеся, буде вам до вподоби та матимете користь для суспільства, як бджілки», — каже Денис Олександрович.
Профільне міністерство рекомендує організовувати освітній процес залежно від ситуації. Може бути:
тимчасове призупинення освітнього процесу (працівники закладів освіти виконують заходи та завдання, визначені військово-цивільною адміністрацією);
навчання дистанційне або за змішаною формою (за погодженням з військово-цивільною адміністрацією).
Навчання учнів з числа тимчасово внутрішньо переміщених осіб. Можна організувати за заявою одного з батьків за індивідуальною формою: екстернатною, сімейною (домашньою). Також вони можуть тимчасово відвідувати, за заявою одного з батьків, заклади загальної середньої освіти за місцем тимчасового перебування. За зазначених варіантів організації освітнього процесу МОН рекомендує активно використовувати наявні електронні ресурси, насамперед Всеукраїнську школу онлайн, регіональні платформи, ресурси закладів освіти.
Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа — сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.
