26 лютого 2022 року російські війська увійшли в Бердянськ. Оксана Бровченко та її син Максим опинилися в окупації. Та нині Максим пише картини, продає їх, а всі гроші віддає на допомогу ЗСУ. Роботи Максима є у головнокомандувача Валерія Залужного та папи Римського. Як і чому Оксана вивозила сина з окупації під наркозом? Як Максима нагороджував президент України Володимир Зеленський? Історію бердянської родини розповідають журналісти проєкту Радіо Свобода «ТБ Крим.Реалії».
«Ми порівнялися з окупантами і Макс напряму спитав: «Дядя, коли ви вже здохнете?». Оце таким було питання і це той момент, коли знаєте: все життя за одну мить перед очима. Я не знала, що буде, якою буде реакція. Але обійшлося», – розповідає про зустріч із російським солдатом жителька Бердянська Оксана Бровченко.
У Максима розлад аутистичного спектра. Таким людям важко стримувати емоції, вони можуть говорити лише те, що думають, – пояснює Оксана.
І це стало ще одним випробуванням для неї. Окрім головного завдання – вижити в окупованому місті.
Запоріжжя. Оксана Бровченко - мати художника Максима Бровченка. Травень 2023
«Розумієте, це було не життя. Це було якесь існування та виживання. Боротьба за виживання. Тому що в окупованому місті все щезло. Ані речей першої необхідності, ані препаратів, нічого», – каже Оксана Бровченко.
Першого квітня 2022-го Оксана наважилася виїхати з міста, вириватися з окупації.
Вони, цензури немає, вони не будуть терпіти вони розуміють, що відбувається
Оксана Бровченко
«Коли ми вже заїхали на підконтрольну Україні територію, я сказав: «Мама, це наші чи рашисти?» Це були наші. Дуже зрадів, тому що нарешті всі ці російські недолюди закінчилися», – пригадує Максим Бровченко.
Максим майже нічого не пам'ятає про цю подорож, тому що весь час спав. Оксана, як і багато інших матерів, наважилася вивозити сина під наркозом.
Запоріжжя. Художник Максим Бровченко. Травень 2023
«Ми виїжджали, було багато дітей з інвалідністю, звичайно, діти-аутисти були. У них же самоцензури немає, вони не будуть терпіти, вони розуміють, що відбувається. Це така їхня особливість: казати правду. Це особливість аутизму: все, що на думці – все проговорюється. Це було небезпечно, і багато мам ухвалили таке рішення», – пояснює Оксана Бровченко.
Дорога з окупованого Бердянська до підконтрольного Україні Запоріжжя пролягала через Токмак і Василівку та блокпости окупантів.
Сказали, що Папа Римський хоче цю картину
Оксана Бровченко
«Коли він зайшов до автобуса, розмахуючи своєю зброєю, другий каже: «Ти хоча б на запобіжник постав». І він отак переклацнув. Ну, це просто бандити», – пригадує один з епізодів спілкування з російськими військовими на блокпостах Оксана Бровченко.
Родині пощастило виїхати з окупації. Зараз мати й син живуть у Запоріжжі, в кімнаті гуртожитку. У це важко повірити, але Максим зібрав і передав ЗСУ понад 170 тисяч гривень. Для цього хлопець пише та продає картини.
«Це не хобі. Це просто малювання. Коли я малюю, потім продаю картини, я гроші відправляю нашим військовим. Я малюю, тому що хочу допомогти нашим воїнам, нашим військовим», – пояснює Максим Бровченко.
Картина Максима Бровченко – лот під час презентації Фундації Олени Зеленської
Його перша продана картина, український військовий з ангелом за спиною, стала лотом під час презентації Фундації Олени Зеленської. Інша робота Максима «Рідна Україна переможе» тепер у Папи Римського. Vatican News написали, що Понтифік відзначив кольори палітри.
Картина Максима Бровченка «Рідна Україна переможе», передана Папі Римському
«Дві картини Макса були представлені у Львові, в опері. І нею зацікавилися з посольства. Сказали, що папа Римський хоче цю картину», – каже Оксана Бровченко.
У серпні 2022-го Максима Бровченка запросили до Білої зали Героїв України Маріїнського палацу в Києві.
Хлопець із Бердянська став лауреатом акції «Діти-рятувальники герої війни». Президент України та Перша леді вітали дітей, які допомагають військовим.
Інша й особлива зустріч для Макса – з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.
Всі люди, як електричні прибори. Одні – нагрівальні, інші – охолоджувальні
Оксана Бровченко
«Мені сподобалося. З ним приємно спілкуватися. Мені подобається. Ми дивилися за тим, що там відбувається на планшеті. Він мені подарував картину. Також він мені подарував шматок підбитого танка», – пригадує Максим.
Про велику війну Максим попереджав за пів року до повномасштабного вторгнення, – розповідає мама Оксана.
Якби не вторгнення Росії, Максим малював би зовсім інше. Наприклад, космос, яким захоплюється. Не дарма свій аккаунт у фейсбуці художник назвав КосмоМакс.
Картина Максима Бровченка. Ілюстрація до його книги про космос «Планета А»
«Тому що це дуже цікаво. Мені цікаво дізнаватися, що відбувається в космосі. Я хочу дізнатися таємницю «Планети 9». Це гіпотетична планета, яка перебуває поза орбітою Нептуна. Вона впливає на гравітацію карликової планети Седни», – розповідає Максим.
Мені цікаво дізнаватися, що відбувається в космосі
Максим
Хлопець хоче стати астрофізиком і розкрити таємницю «Планети 9». Після війни планує відремонтувати дитячу астрономічну обсерваторію в Бердянську. Полюбляє комп’ютерні ігри. Макс дає майстер-класи з малювання, пояснює дітям і дорослим, що таке аутизм.
«Він порівнює, каже: «Всі люди, як електричні прибори. Одні – нагрівальні, інші – охолоджувальні. Каже: «Я більше охолоджувальний», – пояснює Оксана Бровченко.
Макс, каже Оксана, знає порядок денний. Стежить за новинами з фронту й моніторить постачання озброєння ЗСУ.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.