13 грудня 2023 року відзначається 146-річчя з дня народження видатного українського композитора Миколи Леонтовича. Проте чи знали ви, що частину свого життя він провів на Донеччині? Кожен рік на новорічні свята увесь світ співає чи не найпопулярніший різдвяний гімн “Carol of the Bells”, або “Щедрик”, музику до якого написав саме Микола Леонтович. За припущеннями краєзнавців, одну з версій відомого “Щедрика” композитор написав саме в Покровську. Що про це відомо, розповідає Східний Варіант
«Щедрик» у виконанні Української Республіканської Капели став всесвітньо відомим після гастролей музикантів Європою та США у 1919-1922 роках. Безсумнівно, завдяки цим гастролям увесь світ дізнався про «Щедрика», а також про існування такої держави, як Українська Народна Республіка.
Автор музики до найвідомішого різдвяного гімну
Микола Леонтович народився в 1877 році в селі Монастирок Вінницької області в родині сільського священника. Батько Миколи, Дмитро Федорович, дав йому перші уроки музики. Дмитро Федорович за життя добре співав, грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Цьому він навчав і свого сина. Мати Миколи, Марія, також мала гарний голос і любила співати українські народні пісні.
Микола Леонтович з родиною
В училищі Микола Леонтович опанував спів за нотами, а через декілька років вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, де вивчав теорію музики, хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти. Тут Леонтович починає обробляти народні мелодії, надихнувшись обробками Миколи Лисенка.
У 1916 році Микола Леонтович виконує із хором Київського університету свою обробку «Щедрика», що принесло йому великий успіх та відомість. У 1919 році, уже за часів Української Народної Республіки, Українська Республіканська Капела гастролювала країнами Європи, у програмі виконання був і відомий «Щедрик». 5 жовтня 1921 року щедрівку уперше почули в Нью-Йорку під час виступу Капели на концерті в Карнегі-хол. Відтоді «Щедрик» люблять та співають чи не в усьому світі.
До речі, англомовну версію пісні «Carol of the Bells» написав американський композитор українського походження Петро Вільговський.
Микола Леонтович за свою проукраїнську діяльність був застрелений агентом ВЧК Афанасієм Грищенком у ніч на 23 січня 1921 року. За відомою інформацією, Грищенко напросився в хату заночувати, а вранці пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича. Довгий час про загибель відомого українського композитора нічого не було відомо. Лише наприкінці минулого століття завіса пропагандистської машини радянської системи припустилася.
Композитор, який заклав фундамент культурного життя в Покровську
Діяльність Миколи Леонтовича в Покровську (у ті часи — селі Гришине), є важливою сторінкою в історії, як Донеччини, так і самого Покровська. Про цей період життя композитора Східному Варіанту розказала директорка Покровського історичного музею Ангеліна Рожкова.
Микола Дмитрович приїхав у Гришине в 1904 році, щоб викладати співи в Гришинському залізничному двокласному училищі Міністерства народної освіти. Також він був регентом Свято-Миколаївської церкви, яка розташовувалася за Привокзальною площею. У Гришиному Микола Дмитрович організував аматорський хор, до роботи якого були запрошені робітники залізниці. Він навчав їх нотної грамоти, майстерності, хоровому співу. Тож саме на станції Гришине свого часу був створений перший в Україні робітничий хор з-поміж залізничників.
«Він зміг дати натхнення робітникам залізниці, і був створений ще духовий оркестр. У нас зберігаються світлини, щоправда, це копії, на яких Микола Дмитрович із хористами зображений, і з великою кількістю людей, які складали духовий оркестр», — розповідає директорка Покровського історичного музею Ангеліна Рожкова.
Найвідоміший експонат музею, що стосується Леонтовича, — це сухарниця, яка була зроблена руками батька композитора. Символічно, що на сухарниці вироблена ластівка, яка несе в дзьобі гілочку. Це відсилає нас до відомого рядка «Щедрика»: «прилетіла ластівочка…». Цікаво, що з 2017 року на гербі Покровська зображена саме ластівка, яка також несе гілочку.
Речі Миколи Леонтовича в Покровському історичному музеї. У лівому нижньому кутку сухарниця, яка була зроблена руками батька композитора. Фото: Вікіпедія
Хор робітників, який у Гришиному заснував Микола Леонтович, виступав на мітингах під час революції 1905 року, чим і привернув увагу поліції. Тоді композитор був вимушений повернутися на Вінниччину, де він продовжив свою творчість та викладання.
Одна з редакцій «Щедрика» написана на Донеччині?
Насправді й досі немає точної відповіді на це питання. Але якщо зіставити роки роботи Миколи Леонтовича на Донеччині й роки редакцій «Щедрика», то така вірогідність стає можливою. Композитор працював на Донеччині з 1904 до 1908 року. Це збігається з роками його роботи над другою редакцією «Щедрика» 1906–1908 років.
«Документального підтвердження цього ми не маємо. Звичайно, для наших мешканців дуже важлива ця інформація. Як і програма вшанування пам’яті Миколи Леонтовича, яку розгорнула Покровська міська рада ще до повномасштабного вторгнення. Я скажу, що багато хто з містян підтримує цю версію. Звичайно, хочеться бути трошки причетним до створення такого всесвітньо відомого твору. Але ми, як музейники, не можемо цього підтвердити через брак конкретних даних», — каже Ангеліна Рожкова.
Ангеліна Рожкова. Фото зі сторінки Ангеліни у Facebook
Та директорка Покровського музею запевняє, що саме створення «Щедрика» та його виконання під час світового турне Українською Республіканською Капелою мало велике значення для української культури:
Фрагмент сторінки першого видання «Щедрика» Миколи Леонтовича, 1918 рік. Джерело: ukrainer.net
«“Щедрик” був їхнім коронним номером. І не можна уявити шалений успіх, який мала Капела, без творів Миколи Леонтовича в репертуарі. Ми розуміємо, наскільки це важливо розповідати, щоби протидіяти цим російським наративам, які кажуть, що тут, на Донеччині, все не українське, і що наш регіон взагалі до України має якесь відносне значення. Ми популяризуємо українське. Турне Капели, можна сказати, було першим прикладом культурної дипломатії Української Республіки. Країни Європи та США почули український спів і взагалі дізналися про український народ, як такий, що відмінний від російського. Національна ідентифікація дуже важлива й засобами культури».
Українська Республіканська Капела під проводом О. Кошиця в Празі, квітень, 1919 року. Фото: Вікіпедія
Пам’ять про Миколу Леонтовича на Донеччині
У Покровському історичному музеї є експозиція, присвячена діяльності Миколи Дмитровича в цьому місті. Вона представлена фотографіями, документами та спогадами гришинців. У 1977 році ім’я композитора було присвоєно дитячій музичній школі міста.
Оновлена експозиція, присвячена Миколі Леонтовичу, у Покровському історичному музеї. Фото надане Ангеліною Рожковою
Нагадують про життя та діяльність Миколи Леонтовича в Покровську й численні меморіальні дошки, які встановлені, зокрема, на будівлі залізничної школи та будівлі залізничного вокзалу. У серпні 2018 року на вході до місцевого парку «Ювілейний» відкрили пам’ятник композитора. Його ім’я також було присвоєно одній із вулиць Покровська.
Пам’ятник у Покровську. Фото: POKROVSK.NEWS
«У 2018 році в Покровську пройшов Всеукраїнський хоровий конкурс «Щедрик фест». Тоді було встановлено два рекорди, які увійшли до Національного реєстру рекордів України: це найбільша кількість дзвіночків на ялинці та наймасовіше виконання відомого «Щедрика». Зараз триває російсько-українська війна, та ми віримо, що після перемоги світ буде зацікавлений в особистому відвідування нашої країни. Тому важливо створювати в Донецькій області такі потужні туристичні магніти. І в нас є у планах зробити у залізничному училищі, де викладав Микола Леонтович, культурний центр на честь його імені. Зараз ми займаємося написанням цього проєкту для Українського культурного фонду», — розповідає директорка Покровського історичного музею.
Уже понад століття «Щедрик» єднає родини у всьому світі. Як 100 років тому, так і зараз, цей різдвяний гімн несе в собі ноти української культури.
