Сьогодні продовжу тему, яку я почала у статті «Нова реальність ОРДЛО: що буде з мешканцями «республік», яких зрадила рф».
Бо посипалось стільки інформації з ОРДЛО та стільки питань від читачів, що ось просто так не скажеш коротко та не відмахнешся «якось буде».
Болить темою ОРДЛО багатьом людям, не тільки колишнім мешканцям Луганської та Донецької області. Це зрозуміло, бо звідти, як й з Криму прийшла росія, сепаратизм, війна, то, ось усі розуміють, що там воно має й закінчиться.
Новини з ОРДЛО страшні, як з будь якого окупованого міста.
Вони були страшні тут усі ці 8 років, бо з знищувалися підприємства, ширилися зґвалтування та викрадення людей, мародерство та загальна люмпенізація, вбито та закатовано більше 50 000 населення, але все ж, ці новини зовсім не турбували тих, хто там жив, бо їх оцінка «порядку та стабільності», як й «розвитку та процвітанію» їх «республіки», це — не стріляли, є гроші, є їжа, гуманітарна та безкоштовні концерти.
Тому, коли ми писали про зґвалтування, викрадення, мародерство та вбивства, масові поховання закатованих, з ОРДЛО сміялися «это фейки», «это пропаганда», злочини виправдовували «сама виновата», «значит, было за что».
Взагалі, ося ця критична маса по оцінювачів руського миру з ОРДЛО синхронно з пропагандою кремля звинувачувала в злочинах Україну та виправдовувала чи покривала усі злочини росії та своїх колаборционістів.
Тому при слові «війна» та «окупація» тут зверхньо сміялися, «кому война, кому мать родна».
Звісно ж можна було сміятися, бо усі пенсіонери та отримувачи соціальних виплат з окупованих територій ОРДЛО, отримували 2, а то й 4 соціальні виплати. Це українська пенсія та регрес для шахтарів, виплати «дитячих», виплати пенсій по вислузі років, втраті годувальника, виплати «матері-одиничці» та інші. Україна виконувала усі свої соціальні зобов’язання, ніколи не перевіряючі, чи жива хоч та людина. Якісь перевірки та ідентифікації, здебільше були спрямовані саме на тих, хто це кляте ОРДЛО покинув. А ось там — ні.
Корупція й «рішали» робили свою справу, тому за 8 років понад 45% отримувачів соціальних виплат ОРДЛО, це мертві люди, за яких отримують гроші їх рідні та «рішали».
Такі ж виплати їм платили в ОРДЛО «від росії». Тому ось виходило по 24 виплати на одну людину. Бо усі виплати, це ж різні, щоб ви розуміли. Пенсія, це одна виплата, а ось регрес за професійне захворювання чи отриману на виробництві травму, це інша.
Пенсії «від України» зростали та індексувалися, пенсії «від росії» — ні, але отримання 2-х виплат, компенсувало мешканцям ОРДЛО усі негаразди з цінами «как в маскве».
Тому над дійсними переселенцями з ОРДЛО сміялися. Ще б пак, там люди живуть у своїх хатах, а не знімають житло, зі своїми меблями та технікою, отримують пенсії з двох «карманів», користуються усіма правами громадян України, при перетині кордону та туристичних пересуваннях іншими країнами, «забувають « за «паспорт республіки» й дістають паспорт громадянина України. Нормальне життя.
8 років мешканці ОРДЛО жили приспівуючи, бо «Україна бамбіла дамбас» було лише у пропагандистських ЗМІ.
Світло є, газ є, працюють банки та обмінники, де сепаратисто-колаборанти з радістю по грабіжницькому курсу міняли гривні на рублі та «стригли» останні запаси валюти з населення, що потрапило у обожнюваний руський мир.
8 років мешканці ОРДЛО – нагадаю, що там критична більшість є по оцінювачами руського миру, московського патріархату та росії, сталінізму та путінізму — спокійно їздили у мирні міста України, мали змогу бачити своє життя та життя не окупованих територіях, робити висновки.
Але там тільки ширилась ненависть до України й бажання за будь яку ціну стати росією. «Потерпим, потом заживем».
Наразі окупанти перейшли до мародерства вже крайніх точок «опори» ОРДЛО, це тилові, прикордонні міста, а це означає, що росія готується тікати з ОРДЛО, але має намір залишити там спустошену землю без будь яких ознак життя.
Росія нашпиговує ОРДЛО своїми військами, бурятами, кадировцями, та повністю заселює міста ОРДЛО громадянами росії під виглядом чиновників-управлінців, вчителів, шахтарів, знищуючи перед цим місцеве населення.
Населення ОРДЛО, це самі пенсіонери віком від 60 років (молодих пенсіонерів, бо ж шахтарі виходять на пенсію у 40 років там вже немає, їх мобілізували, або вони виїхали, відчуваючи біду), здебільшого, це діти та жінки. Чоловіків в ОРДЛО майже немає.
За 8 років, хтось виїхав в мирні міста України, хтось виїхав на росію (багато шахтарів виїхали на шахти Кузбасу, Якутії), молодь їхала на заробітки у москву, але більшість жила собі тихо й звично.
Мобілізації на ОРДЛО не чекали й не боялися. Хоча б могли просто подумати, ось чоловіки стали «громадянами республіки», то ж будуть виконувати військовий громадянський обов’язок. Чоловіки добровільно отримали військові квітки «республіки», «паспорти», стали на облік у військкомати, 3-4 рази на рік їздили –добровільно — на військові збори резервістів, де отримували військові спеціальності та вчилися вбивати укров. Але тут була впевненість, що росія для них зробить усе, вб’є усіх «нациков-укропов», віддасть їх майно «бідним донбасянам», завоює світ, розбомбить Берлін та іншу «гей-європу». То вони в цьому дійстві участі приймати не будуть, лише спостерігати «благодарными зрителями». Але, не так сталося, як гадалося, тому зараз на ОРДЛО популярне виправдовування «мы не этого хотели — нас обманули». А взагалі, знову Україна винна, бо стріляє по їх «мирним мобилизованным мальчикам».
Найболючіше питання, яке мені поставили читачі після ознайомлення з свіжими новинами з ОРДЛО це – «як щоб мешканцям ОРДЛО, саме оцім, проросійським, апологетам руського миру у 2014-му році, розповісти усе, що буде, наявно показати, чи пішли б вони на проросійські мітинги, взяли б у руки російську зброю та стали колаборантами-опочленцями».
Здивуєтесь, але усі, хто на Луганщині чи Донеччині був за Україну, казали, розповідали й прогнозували, вангували та касандрили саме цей розвиток подій.
Ми казали про знищення екології, генофонду, підприємств, людей, міст, про викрадення й продаж людей у рабство, про продаж дітей росіянам на забавки. Про рабські ринки та про занепад самої росії. Не було такої теми. Яку ми б не зачіпали й не показували приклади Афгану, Чечні, Абхазії, Осетії, Молдови-Приднестров’я, Куби, Сирії, Лівії…
Ми могли б хоч, брати кожного й переміщувати у просторі та часі, щоб показати ОРДЛО -2022, як би могла бути така можливість, показувати їх самих, оцим ополченців, які гниють на полі під щастям, Станицею, Сватово, Лисичанськом, Сівером, Ізюмом, Харьковим, ми могли б показати нашу Перемогу та розпад росії, але все одно, нам би не повірили й зробили усе, як зробили.
Біль того, якщо у березні-травні ми могли ще якось спілкуватися з земляками, та влаштовувати навіть інтелектуальні бої та інформаційні атаки, розповідаючи про жахіття СРСР, куди їх знову заманювали,як колись селян у колгоспи «кнутом та пряником», але вже потім за це почали вбивати, то проукраїнські сказали «а хоч би ви тут повиздихали», та поїхали у безпечні міста.
Кожен господар своєї долі. Насильно мил не будеш… Кожен з нас, проукраїнських ВПО, має свою біль, свої «поранення», своїх особистих ворогів там й особисті шрами та внутрішні «кладовища».
Тому ми витягли свій тягар переселення, приниження, асиміляції, адаптації, постравмату, соціалізації, отримали нові знання, професії, хати, бізнес й пішли далі, впевнені в Україні та з Україною у серці. Тепер мешканці ОРДЛО тягнуть свій тягар з любові до росії.
З поганого, усі ці дні через ОРДЛО з ростовської області йдуть ешелони з живою силою противника у бік Луганська та Донецька.
Взагалі, зараз ростовська область перетворилась на військовий полігон. Тут й військові аеродроми, звідкіля нас обстрілюють й базування складів балістичних ракет, й базування військових та техніки. Дороги ростовської області вщент забиті військовими колонами. Над містом постійно гудуть літаки, ракети, що летять на Україну та гелікоптери. Лікарні ростовської області забиті пораненими, люди скаржаться на неможливість отримання медичних послуг. Усі деревні та міста, поля та селища області забити мобилизованними та технікою.
То з ростовської області через ОРДЛО везуть усіх на лінію фронту, це й мобілізовані та строковики з росії, казаки, добровольці, «вагнеровці», зеки, кадировці.
Їх ввозять ,як машинами (вагнеровці та кадировці, їздять з пафосом на джипах, «Уралах»), так й ешелонами-теплушками (це мобілізовані та строковики) через КПП «Красная могила» (м. Червонопартизанск»), тому гуморний штамп про моГілізацію росіян, при ввезенні їх через таке красномовне КПП, стає пророцтвом.
Техніки (танки, БТР, зенітки, гради) заходить дуже багато, про це пишуть мешканці Свердловська (Довжанськ), Ровеньків та Краснодону.
Залізнична лінія КПП «Красная могила» досі працює, не знешкоджена, тому це основна артерія поставок великих грузів з росії в ОРДЛО та на фронт. Це й поставки цистерн пального, й снарядів,й зброї, й людей, й техніки. Взагалі, залізними дороги ОРДЛО не пошкоджені, й працюють на ворога.
З гарного, у бік росії, через ті ж самі міста йдуть грузи 200-ті, частіше теж ешелонами.
Місто завалено російською підбитою технікою, яку ремонтують на Свердловському машзаводі, де збирають й гранатомети.
А ось робота Свердловської швейної фабрики призупинена, немає з чого шити військову форму, поставок тканини з росії вже давно немає. Нагадаю, на цій фабриці виготовляють й підробні шеврони «ЗСУ» та українських добробатів, у 2014-му році тут було відшито понад 2000 шевронів «Правого сектору» та «Айдару». У 2019-му на цю фабрику контрабандою з України (до речі майже увесь контрабас завозився попами московського патріархату), завозили й ЗСУшний «піксель», але відслідкувати через брак інформаторів його долю не вдалося.
Самі міста ОРДЛО — це вже багатокілометрові кладовища з чоловічих могил. Багато з цих могил, просто номерки, без прозвищ.
З беземоційного, просто констатація факту:
-з ОРДЛО продовжують збирати на мобілізацію чоловіків. Вже порушено віковий ценз 60+, тому заберають «там розберуться» й тих, кому вже за 60 років. Як й порушено віковий ценз 18 років. На мобілізацію потрапили студенти ПТУ, технікумів та «ВУЗів» ОРДЛО, теж під «там розберуться», забирають хлопців віком від 16-років.
— з 1 січня в ОРДЛО кажуть буде загальна мобілізація, тобто забиратимуть й жінок віком від 20 до 60 років. В це знову тут не вірять «расия так не может поступить».
-в ОРДЛО посилюють військовий контингент внутрішніх сил росії (міліція, фсб), це не говорить про очікування росією народних бунтів в ОРДЛО, скоріше за все, це повний контроль над населенням для ось масової мобілізації чи у випадку прийняття рішення про примусову депортацію. Завезено дуже багато міліцейських машин для перевезення людей, «зековозки).
-в ОРДЛО починається грабунок місцевого населення з боку окупантів. Це було, але не масово й здебільшого у містах біля лінії фронту, зараз починають потерпати тилові місця, де люди ось жили собі й війни не бачили. Це знову вказує на те, що ОРДЛО буде розграбоване, обезлюджене, зруйноване та покинуте росією.
-в ОРДЛО майже не привозять 200-х мобілізованих з фронту. Люди кажуть, що втрачений зв’язок з рідними мають понад 2-4 місяці, але у військкоматі запевняють «все живые, выполняют свій военный долг, нечего паниковать, встретитесь после победы». В це, нажаль, ще багато хто вірить.
-лікарні ОРДЛО забиті пораненими. Смертність серед поранених дуже висока, бо російські ліки не ефективні, багато хто помирає від гангрени та втрати крові. Мешканці ОРДЛО мало й не охоче стають донорами крові, їх заохочують виданням гуманітарної допомоги. Хочеш їсти — здай кров. Але люди бояться, через посилання епідемії СНІДу, що привезли сюди росіяни. Більшість крові, що мають лікарні, це кров туберкульозних, сифілітичних та ВІЧ-інфікованих людей.
Кожне місто в ОРДЛО — це ресурс для росії. Це люди, яких можна використовувати, як щит, як робочу силу та, як військову силу. Це лікарні, бо до росії з фронту довго вести, тому лікарні ОРДЛО сильно рятують окупантів. Це покоління дітей, яке вже на 100% путінюгенд, то з радістю йде на фронт та, що саме страшно, продовжує свою страшну справу навідників, мінерів, розвідки в звільнених ЗСУ містах ОРДЛО. Це заводи, що ще залишилися в ОРДЛО й працюють на окупантів. Це й носії мови, бо от знову йдуть по ОРДЛО чутки, що, якщо мобілізований знає мову, то його не посилають на «передок», а гарно вчать, годують та тримають для «особах задач», а ще в цих людей більше зарплатня ніж у звичайних мобіків.
ОРДЛО це міна повільної дії, що 8 років готувала для України росія. Це болісно та страшно, але це правда. Й поки воно існує, не звільнено, не знищено там фундамент війни, війна не закінчиться, як би ми цього не бажали.
Зараз майже усі обстріли, що спричиняють страшну руйнацію інфраструктурних об’єктів України, йдуть з ростовської області, бо вона поки що захищена ОРДЛО. Тому вихід на україно-російські східні кордони для нас критично важливий.
Я уважно слідкую за усім, що відбувається на теренах колишніх рідних міст, інформацію публікую,як дозволяє графік електрорегулятора. Дуже багато скринів, але поки не дуже багато змоги публікувати багато.
Ми витримаємо й це. Вони думають, що позбавлять нас світла, але забувають, що ми і є світло. Разом до Перемоги! Смерть зрадникам та ворогам!
Олена Степова
