У своїх пропагандистських ЗМІ росія активно просуває думку про «історичну промислову велич Донбасу, яку возвела російська імперія». Після тимчасової окупації Луганської області, до цього наративу додався ще один про те, як країна-агресорка відновлює там промисловість. Та чи правда це? І як росія насправді поводиться з промисловістю Луганщини? Розібрався Східний Варіант
Території Донеччини та Луганщини до початку російської агресії вважалися промисловим центром України. Тут розташовується найбільший вугільний басейн в Україні, через що ці території за часів СРСР почали називати «Донбас». Поруч із вугільними комплексами будувалися заводи та фабрики важкої промисловості. Але після початку російської агресії у 2014 році, частину підприємств на окупованих територіях рф пограбувала та вивезла, ще частина — постраждала від бойових дій.
Станом на зараз майже вся територія Луганської області окупована ворогом. Східний Варіант розбирався, що насправді сталося з промисловістю регіону.
Фейк: росія відновлює промисловість Донбасу
Країна-агресорка зараз, і довгий час до свого вторгнення в Україну, просуває наратив про те, як більшовики побудували усю промисловість Луганщини та Донеччини. Раніше ми вже розповідали, чому це історична маніпуляція.
Після 2014 та особливо після 2022 року російські пропагандисти почали активно пропагандувати «відновлення Донбасу». Але чомусь вони мовчать про ті підприємства, які росія зруйновані, вкрала чи розібрала.
Скріншоти росЗМІ
Після 2014 року пропагандисти рф випускали новини нібито про відновлення промисловості Донбасу. Після повномасштабного вторгнення та визнання росією так званих «днр» та «лнр» ці новини заграли новими фарбами та інформаційними приводами. Але реальність інша.
Реальність: понад 40 зруйнованих, захоплених або привласнених підприємств
Директор Департаменту економічного розвитку Луганської ОВА Ігор Куденко розповів Східному Варіанту, що вичерпна інформація про всі підприємства тимчасово окупованої Луганщини відсутня. Тому вони оперують тією інформацією, яка є у відкритому доступі.
Серед підприємств, які були захоплені або привласнені державою-агресоркою до повномасштабного вторгнення, є наступні:
- ВАТ «Стахановський завод феросплавів»
- ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»
- ПАТ Луганськтепловоз
- Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат
- Луганський патронний завод
- Завод електронного машинобудування «Машзавод — 100»
- Завод «Юність» Краснодон-Луганськ
- Луганський хіміко-фармацевтичний завод
- Луганський завод теплотехнічного обладнання
- Луганський авіаційний ремонтний завод
- Луганський машинобудівний завод ім. О.Я.Пархоменка
Стахановський завод феросплавів. Фото: 24 канал
Луганськтепловоз. Джерело фото: Вікіпедія
Після повномасштабного вторгнення до цього списку додаються ще такі:
- ТОВ «РУБІЖАНСЬКА ПАНЧІШНА МАНУФАКТУРА»
- ТОВ НВФ «МІКРОХІМ»
- ПАТ «РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОНО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ»
- ТОВ ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ»
- ТОВ «Науково-виробниче підприємство» «Заря»
- ПраТ «СЄВЕРОДОНЕЦЬКИЙ ОРГХІМ»
- ПРИВАТНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АРБАС»
- ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ АЗОТ»
- ТОВ НВО «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ СКЛОПЛАСТИК»
- ТОВ «ХІМТЕХНОЛОГІЯ»
- ТОВ «НВО «СЗХНО»
- ТОВ «Сєвєродонецькі металеві вироби та конструкції»
- ТОВ Фірма «Кріогенсервіс»
- ТОВ «Промисловий трикутник»
- ТОВ НВП «Антекс-Автоматика»
- ТОВ НТП «Екор»
- ТОВ «Кларіант Україна»
- ТОВ «Новоферт»
- ВКФ ТОВ «Тана»
- ТОВ «Східноукраїнська енергозберігаюча компанія»
- ТОВ «Продмашстрой»
- ПАТ «ЛИСИЧАНСЬКИЙ СКЛОЗАВОД «ПРОЛЕТАРІЙ»
- ТОВ «БІТ»
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОТЕХ»
- ТОВ «ЛИССТАЛЬПРОМ»
- ТОВ «ЛІСПІ»
- ТДВ «Лисичанський желатиновий завод».
- ДП «Лисичанськвугілля»
- ДП «Первомайськвугілля»
Фото: obzor.com.ua
Рубіжанський картонно-тарний комбінат. Фото: gofromagazine.com
Перераховані підприємства або зруйновані, або розібрані та вивезені до рф. Що зовсім не схоже на відновлення промисловості регіонів.
«Більшість із них зазнали повних або часткових руйнувань унаслідок збройної агресії, або частково розграбовані окупантами, на деяких, не до кінця зруйнованих чи викрадених підприємствах, окупаційна влада імітує процес «відновлення» виробництва та звітує про «виробничі досягнення». Більш детальну інформацію ми зможемо отримати лише після деокупації та проведення відповідної роботи відповідними органами», — розповідає Ігор Куденко.
Які наслідки це несе для Луганщини
Знищення промислових підприємств Луганщини має лише негативні наслідки для всіх складових регіональної економічної системи. Водночас це надає можливість у майбутньому створювати економічну систему «із чистого аркуша».
Ігор Куденко пояснює, що промислові підприємства Луганщини можна розділити на дві основні категорії.
Перша — це підприємства, які були інтегровані виключно до пострадянського та російського економічного простору. Це переважно великі видобувні, хімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, які були інтегровані у виробничі ланцюжки радянського союзу та пострадянської росії, частково базувалися на переробці російської сировини та були прив’язані до пострадянської газотранспортної системи, доповнювали машинобудівну галузь росії.
ПраТ «СЄВЕРОДОНЕЦЬКИЙ ОРГХІМ». Фото з Facebook-акаунту підприємства
Відповідно, ці підприємства отримували сировину та/або енергоносії з росії, та/або експортували свою продукцію на росі. З початком 2014 року це почало втрачати актуальність, а з 2022 стало об’єктивно неможливим та безперспективним. Тому обґрунтованість відновлення цих підприємств, якщо вони знищені «до фундаменту», навіть із погляду економіки, сумнівна.
Друга категорія — це підприємства, створені за часів незалежності України. Вони умовно виконували дві функції. По-перше, це доведення продукції підприємств першої категорії до вимог внутрішнього та зовнішнього ринку та її збуту на цих ринках, а також забезпечення роботи підприємств першої категорії. По-друге, це виготовлення унікальної продукції для внутрішнього та зовнішнього непострадянського ринку.
«Відповідно, чи є доцільність у відновленні підприємств, які виконували виключно першу функцію — мабуть, немає. Водночас підприємства які фокусувалися на другій функції або поєднували її з першою, роками доводили свою життєспроможність та самодостатність, цілком заслуговують на “друге життя”», — зазначає Ігор Куденко.
Бої на желатиновому заводі Лисичанська у 2022 році. Джерело: svatove.city
Звісно, що будь-яке відновлення підприємств Луганщини має базуватися насамперед на безпековій ситуації в регіоні та на економічній доцільності, бо це відновлення відбуватиметься, переважно, коштом приватних інвестицій. Але і за обов’язкового залучення громадянського суспільства та держави відповідно до найефективніших практик державно-приватного партнерства.
Чи можна притягнути росію до відповідальності за руйнацію промислових потужностей Луганщини?
Ігор Куденко каже, що, безумовно, росію необхідно притягнути до найсуворішої відповідальності за всі її злочини. Україна з міжнародною спільнотою активно напрацьовує інструменти для цього. Зокрема, створюється Міжнародний компенсаційний механізм, який складатиметься з Міжнародного реєстру збитків, компенсаційної комісії та компенсаційного фонду.
«Наразі створюється Міжнародний реєстр збитків, затверджений відповідною резолюцією Комітету міністрів Ради Європи, яку в травні 2023 року підтримали 37 членів Ради Європи, представники Європейського Союзу, Канади, Японії та Сполучених Штатів Америки. У грудні 2023 року цю резолюцію ратифікувала Україна, наразі Верховна Рада та Кабінет Міністрів України продовжують роботу із законодавчого та організаційного забезпечення роботи Міжнародного реєстру збитків», — розповідає Ігор Віталійович.
Зруйнований російською армією Лисичанськ. Фото: АР
На сьогодні Міністерством юстиції готуються пропозиції щодо класифікації збитків, завданих збройною агресією російської федерації проти України, за категоріями, суб’єктами подання та видами збитків і шкоди. Напрацьовуються переліки документів, які можуть бути підтвердженням відповідності шкоди чи збитків критеріям Міжнародного реєстру збитків. Луганська облдержадміністрація активно задіяна в процесі підготовки цих пропозицій.
«Своєю чергою, ще з березня 2022 року Департаментом економічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності було запроваджено онлайн опитування серед суб’єктів господарювання щодо збитків, завданих унаслідок російської агресії. На це опитування відгукнулось 493 респонденти. З липня 2022 року також було запроваджено опитування щодо зруйнованої комерційної нерухомості, на яке було отримано інформаційні повідомлення про руйнування та пошкодження майна від збройної агресії російської федерації від 116 суб’єктів підприємництва Луганщини. З усіма респондентами обов’язково буде продовжено спілкування після початку роботи Міжнародного реєстру збитків. Ми вже працюємо над налаштуванням цих опитувань з урахуванням положень Міжнародного реєстру збитків», — каже Ігор Куденко.
Як бачимо, росія не відновлює, а тільки руйнує та краде. Усі масштаби завданої країною-агресоркою шкоди можна дізнатися вже після деокупації наших українських територій.
