Російська влада анексованого Криму відкриває мобілізаційні пункти прямо на центральній набережній, повідомляє представництво президента України в АР Крим. Подібні дії пов'язані з тим, що росіяни готують нову хвилю масової мобілізації в анексованому Криму. Наприклад, у севастопольських військкоматах уже проводять наради та інструктажі. Повістки роздаватимуть у супроводі співробітників російської поліції або Росгвардії. Чи можна уникнути призову до російської армії, з'ясовували Крим.Реалії.
Російській владі в Криму поставили завдання до виборів до Держдуми (так званий «Єдиний день голосування 10 вересня» – КР) мобілізувати три тисячі кримчан і вони його виконали, повідомив Крим.Реалії голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, посилаючись на свої джерела. Однак мобілізація в Криму продовжиться й надалі, впевнений Барієв.
Другу масштабну хвилю мобілізації (офіційно президент РФ Володимир Путін не підписував указ про завершення мобілізації в Росії – КР) у Російській Федерації можуть розпочати в 20-х числах вересня, пишуть журналісти російського проєкту «Можем объяснить», посилаючись на власні неназвані джерела.
Редакція Крим.Реалії не може підтвердити чи спростувати цю інформацію з незалежних джерел.
Вадим Скібіцький
Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв'ю «РБК-Україна» заявив про те, що Кремль продовжує вести «приховану мобілізацію» та побоюється оголошувати про неї відкрито. Однак Скібіцький додав, що всі необхідні організаційні заходи щодо масштабної мобілізації Кремль уже провів – у Росії ухвалили необхідне їм законодавство, запровадили електронний облік, змусили всіх ходити до військкоматів, коли їх викликають, а також посилили відповідальність за ухилення від призову.
Кремль особливо зацікавлений у використанні мобілізаційного ресурсу з окупованих територій, висловив думку в розмові з Крим.Реалії Ескендер Барієв.
Ескендер Барієв
«Все-таки, у таких містах як Москва, насамперед, Санкт-Петербург, інших великих містах Російської Федерації, там перебувають російські еліти. Якщо мобілізувати там, то йтиметься вже про етнічних росіян, про родичів цих еліт, які можуть вийти в протестну частину», – каже Барієв. Тому Кремль мобілізуватиме, насамперед, тих, кого «набагато простіше і не шкода».
Чи можна уникнути мобілізації?
Укласти договір з адвокатом, якому довіряєш, зберегти копії документів в електронній хмарі, у жодному разі не стикатися з повісткою і не ходити у військкомат, навіть якщо вас просять «просто уточнити дані» – перші поради правозахисників тим, хто потенційно може постраждати від мобілізації .
«Не потрібно проживати за місцем реєстрації, це для того, щоб на вас одразу не могли потрапити. При отриманні повістки, до речі, це була практика, і вона допомагала, коли робили помилки у прізвищах і, в принципі, воно спрацьовувало… Ось дуже велика проблема, коли бабусі чи дідусі, дбаючи про свого онука, намагаються отримати за нього повістку – за сина, за брата, за чоловіка, за онука. Якщо принесли повістку, то треба одразу говорити: «Я не знаю, де він, я не можу гарантувати, що я передам цю повістку» і все», – радить Ескендер Барієв.
Призов до армії РФ. Архівне фото
Статус Криму ускладнює роботу правозахисникам, каже прессекретар російського фонду «Идите лесом» (проєкт створений для допомоги тим, хто прагне уникнути мобілізації на війну проти України – КР) Іван Чувіляєв у розмові з Крим.Реалії.
Чувіляєв називає Крим «сірою зоною, в якій з людиною може відбуватися все, що завгодно, і про це ніхто не дізнається».
Іван Чувіляєв
Як варіант при загрозі мобілізації можна спробувати вимагати заміну військової служби на АЦС (альтернативна цивільна служба – КР) у період мобілізації. Чіткого алгоритму того, як право на АЦС реалізується в цей період, у російському законодавстві немає, кажуть правозахисники.
«В принципі, можна спробувати. Подати заяву на АЦС може взагалі будь-хто. Але якщо ви служили в армії, є запасником, наприклад, громадянин України, який живе в Криму з російським паспортом, а крім цього служив колись в українській армії і зараз вам, припустимо, 50 років... Це вимагатиме куди серйозніших зусиль. АЦС повністю працює в одному випадку – якщо ти не служив в армії взагалі. Ніяк із нею не був пов'язаний, у тебе не було військової кафедри, не проходив строкову службу, у тебе не було військового навчального центру у твоєму ВНЗ. Ось тоді – так», – каже Чувіляєв у коментарі Крим.Реалії.
Поїхати від мобілізації
Не варто забувати, що у тимчасово окупованому Криму існує небезпека отримання повістки не лише через військкомат, кажуть у російському фонді «Идите лесом». «Але, вибачте, будь ласка, вас можуть мобілізувати не лише через військкомат. На роботі, на навчанні, в інституті, коледжі. Ми знаємо кейси, коли викладачів інститутів мобілізували через відділи кадрів інституту. Ми знаємо випадки, коли студентів ганяли рити окопи – було таке. І військкомати тут ні до чого», – повідомив Крим.Реалії Чувіляєв.
Залишити півострів – ще один варіант уникнути мобілізації, вважають у Кримськотатарському ресурсному центрі. Тут консультують мешканців Криму щодо такої можливості, додав Ескендер Барієв.
«До нас зверталися люди, які виїжджали у треті країни чи намагалися виїхати і, звісно, ми їх консультували. Як краще? Через які країни виїжджати? Якщо їхати в Україну, то який кордон ще діє між Російською Федерацією та Україною? У нас таких кейсів чимало. У нас є окремий юрист, який цим займається», – повідомив голова Кримськотатарського ресурсного центру.
Здатися в полон українській армії
Для тих, кого російська влада Криму змогла мобілізувати та відправити в зону бойових дій, існує варіант здачі в полон за допомогою «Хочу жить» – українського державного проєкту Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за підтримки Міністерства оборони України.
Тих, хто скористався цією опцією, вже тисячі, каже Петро Яценко, речник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в коментарі Крим.Реалії.
«Потрібно заздалегідь звернутися, зареєструватися або в чат-боті, або через оператора і залишити свої дані про те, що ви хочете брати участь у програмі... По можливості, операція зі здачі в полон організується саме на тій ділянці, де він (військовослужбовець – КР) перебуває», – каже Яценко.
Кожна операція зі здачі в полон розробляється індивідуально. Якщо військовослужбовець ухвалює рішення здатися в полон, то в штабі радять заздалегідь зареєструватися в програмі, бо пізніше в зоні бойових дій виходити на зв'язок може бути важко. Тим військовослужбовцям, які здаються в полон за програмою «Хочу жити», гарантується дотримання Женевської конвенції.
«Також для тих, хто здався за програмою «Хочу жити», є певні речі, на які не може претендувати той, хто потрапив у полон, коли був захоплений у бою. Це можливість отримати притулок після закінчення війни. Притулок в Україні чи іншій європейській країні. Такі домовленості є, але це, знову-таки, після закінчення війни», – додав Яценко.
Варто зауважити, що раніше, в інтерв'ю Крим.Реалії, голова Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив, що в Кремлі також розглядають можливість про додатковий призов ще 450 тисяч осіб.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
