Остап – речник Центру національного спротиву в інтерв`ю для Цензор.Нет розповів про роботу партизанського руху, а також дав поради українцям на окупованих територіях, як дієво долучатися до спротиву ворогу.
Хто такі партизани
Перш за все, це військові, які працюють за нулем, також цивільні люди, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Існує стале бачення, що партизани – це лише про вбити, розстріляти, знищити, підірвати. Але сьогодні ми бачимо, що партизанщина має два напрямки: насильницький і ненасильницький спротив. Про сутність насильницького спротиву ми наче все розуміємо. Тут пряма відповідь: ліквідували, знищили, вплинули на чиєсь життя (а радше - на його дострокове закінчення). А ненасильницький спротив – це є люди, які теж партизани. Починаючи від графіті і листівок – і закінчуючи саботажною діяльністю на окремих підприємствах, які зайняли і де працюють окупанти, працівники завезені з росії; де є їхні військові. Тобто, по суті, людина, яка сьогодні ділиться інформацією про пересування ворожих підрозділів, про пересування ОВТ, про розміщення особового складу, техніки – це є партизан, підпільник.
Хто керує ненасильницьким спротивом
Люди почали чинити спротив, незалежно від того, чи є вказівки, чи нема. Умовно кажучи, те що відбувається на ТОТ впродовж 90% часу – це є самореалізація людей. Самоініціатива. Вони почитали, побачили, зрозуміли, що це хтось теж робить. Починаючи з листівок і трафаретів "Слава Україні!". Просто елементарні речі – Тризуб, Слава Україні, Героям слава, ЗСУ, "Пошли за русским кораблем", "Пошел вон, русский солдат", "Русский Ванька, мы знаем, где ты ходишь". Усі ці речі миттєво підхопили. І потім їх не треба було контролювати. Ось чому ненасильницький спротив успішний – тому що люди самі підхопили.
"Бувало, дивишся: ти начебто того не запускав, дав це просто як рекомендацію - а воно вистрілило! В червні придумали (у нас є фахівці-офіцери, які роблять відеоблоги на тему спротиву) таку рекомендацію, що можна підкидати блютус-колонку в якісь людні місця (або, якщо виходить, в місця, де сплять окупанти) - і вмикати їм якусь цікаву музичку. І от День Конституції України, Херсон, лавочка, зупинка, хтось підкидає bluetooth-колонку - і вмикає Гімн України. А bluetooth-колонка не дозволяє відстежувати власника: той, хто вмикав, з тієї колонки відключився, собі втік – і все. Ось такий елементарний прояв. Це я не говорю про дідуся, який їздив на херсонському ринку і включав українську музику. Це просто так захотів собі чоловік, ввімкнув і поїздив. А саме ці речі, це не ми – ми не запускали націлено, передавали інформацію", — каже Остап.
Чи страшно окупантам?
Коли ти як загарбник заходиш в населений пункт, де тобі не раді, це страшно. На полі бою все просто. Ти, твої, ворог – ти знаєш, тут ваша позиція, там - позиція ворога. Коли ходиш по місту, де на тебе дивляться скоса, не відповідають, ти не знаєш, звідки чекати загрози. Особливо на перших місяцях. Це дуже страшно. Ти не спиш. Ти мусиш виставляти варту. І це все не просто як на папері, як ти проходиш по навчанню. Це реально страшно. Ти мусиш це проходити щодня і до ночі. Тому що в перші місяці вони ще адміністративно-поліцейського режиму не встановили. Контрдиверсійні заходи ще не проходили.
«Отож, чому це працює? Тому що, уявіть, іде руський Ванька по Херсону, по Мелітополю, листівку побачив, на під’їзді або лавочці написано "Мы тебя убьем, мы знаем маршруты твоего дежурства, смерть ворогам". І тут він водночас читає, що в Чорнобаївці підірвали колаборанта, в іншому місті зарізали кількох окупантів. І у нього картинка сходиться!», — розповідає Остап.
Чого український спротив НЕ зробить
Треба уважно дивитися і не поспішати писати: партизани знищили, вбили, підірвали на ринку, в ресторані щось… росіяни коли побачили, як розгорнувся український спротив, почали реагувати.
"Рашисти розуміють, що треба дискредитувати рух опору, підпілля. Наприклад, у Мелітополі вибух на ринку був. Навіть деякі ЗМІ (пам’ятаю, дуже нервувався з цього приводу) писали: наші партизани підірвали когось. Справді, там якесь чучело російське, солдата підірвали чи офіцера. Але з ним і цивільних підірвали! Ми ніколи такого не робимо. Це не про український спротив. Це зробили самі росіяни. Вони робили це впродовж всього часу. Просто завдяки певним правильним крокам і підходам комунікаційній політиці ГШ вдавалося тушити, щоб реально журналісти не дізнавалися. Ми писали і одразу давали оцінку на випередження, і пояснювали правду, що росіяни кілька разів намагалися самі спричинити певні вибухи. Вони їх організовували, вбивали якогось – для них байдуже - капітана чи майора, якщо він не їхній взазос, вибачте. У них дуже розвинуте це питання: мій - не мій. Тому кого не шкода - вбивали. Водночас вбивали і певну кількість цивільних. І там, на окупованих територіях, просували наратив: мовляв, українські партизани вбивають цивільних…"
Поради мешканцям окупованих територій, їхнім рідним, друзям у вільній Україні. Що треба робити і чого не треба
Перша порада: виїжджати. Покидати ТОТ.
«Це важко. Ми це не говоримо в рожевих окулярах. Ми знаємо процес, знаємо, що це важко. Зараз окупанти вводять максимальні обмеження, мучать людей, щоб вони не виїжджали, — каже Остап. Ввели з 1 жовтня перепустки, що ти маєш отримати в місцевих окупаційних адміністраціях. Тепер починають людям, які зареєструвалися на виїзд, на перепустку, розсилати, наприклад по Запоріжчині, що пункт пропуску Василівка не працює, не треба туди їхати. Це обман. Єдиний пункт на Запоріжчині, де можна виїхати, - це Василівка. Да, це черги. Да, це важко. Да, це можна пройти через фільтрації. Тобто можуть витягнути на кілька годин, на 8 годин допитуватися – це важко. Але це повернення звідти».
Ще що вони роблять? На Херсонщині вони відступають. Заганяють людей у підвали, щоб люди не бачили, куди вони відступають, мінують прибудинкові території. Вони використовують людей просто як ресурс, як живий щит. Ви ж розумієте, наскільки людина із ТОТ допоможе Збройним силам? Просто колосально. Благаємо просто виїжджати. Не виходить – допомагайте, інформуйте.
"Якщо є можливість спілкуватися, передавати інформацію - відразу все чистити. Не лишайте на телефонах те, що може наштовхнути на те, що ви займаєтеся підпільною діяльністю. Передали інформацію боту якомусь – видаліть її. Передали інформацію на якомусь сайті – можна і через Центр спротиву передати, через сайт, через боти, як зручно, так і передавайте інформацію – видалили, почистили історію. Але запам`ятайте: телефон не має бути ідеально чистим. Бо так само виникає питання і підозри. Мають бути звичайні переписки побутові. Якщо підписані на телеграм-канали – нічого страшного.
І останнє: якщо десь черпати інформацію про наші інструкції, поради, то не зберігати в закладках, не лайкати, видаляти, чистити це з історії. Це важко, але це ваше життя", — додає фахівець.
