Нині шириться дуже багато фейків і страшилок з приводу аварійності греблі Київської ГЕС. Що відбувається на станції насправді?
На запитання про ситуацію на станції відповів директор філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» Ярослав Касьянюк.
Ярослав Касьянюк
«Вкотре хочу всіх заспокоїти: гребля Київської ГЕС є абсолютно безпечною. Спеціалісти станції цілодобово здійснюють контроль за станом гідротехнічних споруд. На станції працюють спеціальні підрозділи, які щоденно займаються питаннями експлуатації; здійснюється перевірка за допомогою геодезичних засобів та контрольно-вимірювальної апаратури. Також посилили заходи безпеки для безперебійної роботи всіх агрегатів та обладнання. Тому запевняю, причин для паніки наразі немає», — сказав Касьянюк. Про це пише пресслужба Укргідроенерго.
Київська ГЕС зазнала обстрілів з боку російських терористів. Тому до наступного осінньо-зимового сезону гідроенергетики готуються ретельно, адже усвідомлюють велику ймовірність нових обстрілів і як наслідок — розбалансування енергосистеми.
Ярослав Касьянюк говорить, що нині працюють над захистом електричного обладнання, посиленням цивільного захисту, техногенної безпеки, протипожежного захисту та аварійного реагування на ГЕС і ГАЕС.
Ярослав Касьянюк повідомив, що ремонт та реконструкцію, які необхідно було виконати в першому півріччі, виконали. Нині продовжується реконструкція одного з гідроагрегатів на Київській ГАЕС. Проведена також заміна електротехнічного обладнання у зв’язку зі збільшенням потужності.
Нині на Київській ГЕС продовжуються роботи з монтажу нових затворів верхнього б’єфу. Виконали ряд інших важливих ремонтів.
Цьогоріч, крім обстрілів, гідроенергетики спостерігали нетиповий зимовий паводок, який перейшов у потужне весняне водопілля. Воно сприяло більшому виробітку електроенергії, разом з тим гідроенергетикам потрібно було здійснювати контрольовані скиди води через затвори водозливної греблі, аби мінімізувати підтоплення населених пунктів.
Фахівці також постійно здійснювали нагляд за технічним станом гідроспоруд, контролювали всі процеси та спостерігали за гідрологічною ситуацією у режимі 24/7.
Вже з першої декади травня весняне водопілля пішло на спад. І енергетики почали накопичувати воду для роботи в літній та осінній період.
