Київ від початків: Повернення Києво-Печерської лаври. Фото/Відео

Джерело:  bigkyiv.com.ua  /  15:59, 19 Лютого 2024

Що побачила СБУ та які сторінки української історії розкривають святі ченці

Московський патріархат служив в Києво-Печерській лаврі з деякими перервами 300 років. А за часів Януковича отримав в користування 79 споруд, серед яких Ближні та Дальні печери. Нині печери в центрі Києва є місцем пильної уваги та вивчення історії краю, а також чудес, які відбувалися в Київській Русі на території сучасної України.

Київ від початків: Повернення Києво-Печерської лаври, що побачила СБУ та які сторінки української історії розкривають святі ченці

Що знайшли співробітники СБУ під час обшуків

На території Лаври окрім кафе і ресторанів підпільно діяли декілька виробництв, діяльність з яких не оподатковувалася, розповідає Максим Остапенко, директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

«Це керамічне виробництво, швейне виробництво, виробництво меблів, окремі цехи, які виробляли випічку. Близько 20 різних об’єктів господарювання тут здійснювали свою діяльність. Звісно, це було нелегально».

Також реалізовувалась велика кількість російської продукції на мільйони доларів на рік:

«Завозилася вагонами. Це починаючи від золотих і срібних прикрас, закінчуючи церковним облачєнієм, іконами, літературою. Ця бізнес-імперія підживлювалась з українського бюджету. Бо протягом 2007-2013 рр. на громаду монастиря з бюджету України було перераховано 116 млн грн».

Купували як українці, так і «гості». Збереглися відомості, що у 2011-2013 роках за рік приїжджали з Росії та Білорусі до 1,5 млн відвідувачів на рік. Середній чек, який на день залишав прочанин в Лаврі за часів Януковича складав $100. Це витрати на готелі на території, замовлення екскурсій, харчування, покупка сувенірів.

В переході між корпусами під час обшуків побачили гори агітаційних матеріалів з портретами Кирила, Столипіна та царської родини, знаки сухопутних військ російської армії. Частину знахідок співробітники СБУ ліквідували, проте ще багато чого залишилось в приміщеннях.

«Сотні людей, які сиділи після повномасштабного вторгнення в Лаврі і чекали на входження російських колон в Київ через декілька тижнів почали виходити, і щось вони винесли».

Як починалася Лавра – українська історія 1000 років тому

Найдавнішими на території Києво-Печерської лаври Варязькі печери. Екскурсії туди не ходили. Там зупинялися варяги, яких ще звали вікінгами, коли ті прямували найбільшим торговельним водним шляхом Від варяг у греки, який виник наприкінці ІХ століття. У печерах ночували та переховували скарби.

Варягами називали мешканців скандинавських країн. Торговельний шлях починався в околицях сучасного Стокгольма і простягався на 3 тисячі км від Балтійського моря (яке тоді називалося Варязьким) до Константинополя (нинішнього Стамбула). Велика частина шляху пролягала по річці Дніпро там, де була Київська держава.

А через століття у 1028 році одну з печер знайшов чернець, що прийшов у Київ з Афону – отець Антоній розширив вхід до печер та оселився там.

Ченці з Афону, знаючи, що той походить з Київської Русі, посилали його на батьківщину із завданням поширювати там чернецтво. Про це згадує літописна історія Києво-Печерської лаври – «Києво-Печерського патерика».

Братія, яка приєднувалась до Антонія, копала підземні келії. І так виникли Дальні печери.

У 1960 році до Антонія і братії, яка складала менше 10 осіб, приєднався послушник Феодосій. Йому Антоній доручив розбудовувати монастир.

Феодосій написав Студійський статут, який діє досі та займається розбудовою. Відтак, Антонія та Феодосія вважають засновниками чернецтва на Русі.

Антоній та Феодосій були новаторами, відважними поширвачами християнства на Русі. Згодом монастир за Феодосія налічував 100 осіб та став відомим на увесь світ.

Чому немає останків Антонія у печерах на території Лаври та чудеса нетління

Дальні печери називають Феодосієвими, а Ближні – Антонієвими. За місцем поховання святих.

Під час поховання засновника на території Ближніх печер стався обвал і його останки залишилися під землею. Відтак, тепер лише зазначено символічне місце поховання святого, де, ймовірно, знаходилася і його келія.

Феодосій був похований у дальніх печерах. А коли був збудований Успенський собор, братія вирішила перенести для вшанування тіло в храм. Це сталося в 1091 році. Тоді було зафіксовано перший факт нетління. Про це пише Нестор літописець, який розшукував тіло Феодосія і був свідком – що тіло було цілим тільки висохлим, коси на місці і суглоби не розсипались.

Щодо правильної назви нетлінних святих є церковний трактат, який пояснює, що неправильно називати їх муміями. Бо вони різняться від єгипетських мумій, оброблених ліванськими смолами, а були поховані без обробки, проте чудом збереглися.

Не виправдовує себе версія і про клімат та температурний режим в печерах. Бо тіла не всіх ченців, які жили в печерах ставали нетлінними – одних висихали, і ставали мощами, а інших піддавалися тлінню. Що є підтвердженням чуда.

Дізнавайтеся більше про історію міста з серії “Київ від початків”:

Вгору