І знову наша постійна рубрика «Майбутнє міста», в якій ми розповідаємо про найцікавіші, на погляд редакції, архітектурні концепції, здатні перетворити вигляд Одеси.
Сьогодні мова піде про проєкт реконструкції проспекту Українських Героїв (колишнього Олександрівського) від команди Archhab bureau. У вільний від проєктування комерційної та приватної нерухомості час, зодчі Тетяна Габерстро та Маргарита Чернишенко разом з командою переосмислюють громадські простори.
Наші читачі можуть пам'ятати їхню ідею грандіозної естакади Seagulls Promenade, що мала з'єднати одеський Морвокзал із 16-ю станцією Великого Фонтану.
Маргарита Чернишенко і Тетяна Габерстро
Команда Archhab bureau вирішила поміркувати над відродженням первісної концепції Олександрівського, яким його бачили на початку XIX століття, з урахуванням сучасних реалій.
Мало хто знає, що спочатку Великий бульвар проєктувався Францем де Волланом за зразком паризьких Єлисейських полів і мав стати головною магістраллю міста, місцем концентрації найдорожчих магазинів і фешенебельних ресторанів.
У 1830-х роках його навіть збиралися продовжити Гаванною з виходом до Купецької гавані. Як це зазвичай буває в Одесі, на шляху комплексного розвитку стали бізнес-інтереси окремо взятих комерсантів. Три будинки не останніх у місті людей: архітектора Георгія Торічеллі на Дерибасівській, Олексія Маюрова в центрі Грецької площі та Івана Ансельма на Буніна, перерізали магістраль. І від ідеї відмовилися.
«Ми працюємо з Маргаритою вже майже 10 років, у 2016-му почали займатися громадськими проєкт, — розповідає Тетяна Габерстро. — Після початку повномасштабного вторгнення, з'явилося більше вільного часу і ми створили інкубатор ідей. Через те що в місті немає загального містобудівного плану, є тільки зоннінг, ми почали думати над комплексним розвитком центральної частини. Так і з'явилося переосмислення колишнього Олександрівського проспекту, який тепер мати ім'я Українських Героїв».
Основна ідея Archhab bureau — розширити активну туристичну зону, яка в сучасній Одесі обмежена парою-трійкою вулиць, що примикають до Дерибасівської та Приморського бульвару. Архітектори розробили досить масштабну концепцію, що включає реконструкцію всього Старобазарного скверу, самого проспекту Українських Героїв і Грецької площі.
«Нам цікаво зробити для гостей міста повноцінний пішохідний маршрут від Привозу до Дерибасівської, — розповідає Маргарита Чернишенко. — Потрібно зробити так, щоб туристу було чим зайнятися тут не кілька, а десять днів, щоб було більше цікавих локацій. Сам проспект унікальний, він історично закладався як головна вісь міста. Таких усього два в місті, із зеленою лінією посередині (другий — Адміральський, — Ред.)».
У Старобазарному сквері автори пропонують відновити історичну вежу, змістивши всю наявну комерцію в центр площі та збільшивши зелену зону. Пам'ятник Отаману Головатому тоді перенесуть у північно-західну частину скверу, ближче до 90-ї школи.
Проспект Українських Героїв, згідно з проєктом, поділять на чотири зони. Між Успенською і Троїцькою — територія пам'яті — меморіальний комплекс, присвячений полеглим героям. Далі «Книжковий ринок», слідом — дитяча зона з величезним колесом огляду, потім — тиха зона для спокійного відпочинку. У районі перехресть з Успенською, Троїцькою, Єврейською, Жуковського і Буніна автори пропонують перекинути арочні містки з ескалаторами або інклюзивними ліфтами.
«Книжка залишається, — пояснює Тетяна Габерстро. — Ми хочемо використати її верхню частину і зробити експлуатованою. На ній можна розмістити літні майданчики ресторанів. Потім — дитяча зона в районі гімназії. Меморіал захисникам правопорядку можна перенести в наступну зону між Жуковського і Буніна або на «територію пам'яті» ближче до Успенської».
Найнестандартніша зміна, згідно з концепцією, може чекати на будівлю колишнього ресторану «Київ» і ТЦ «Галерея Афіна». Їх закликають зробити пасажами, «прорубавши» входи та виходи по осі колишнього Олександрівського проспекту. За словами архітекторів — це може бути вигідно власникам будівель, оскільки приверне додатковий потік відвідувачів.
«Ми пропонуємо пройти крізь колишній ресторан «Київ» на рівні другого поверху, а потім спуститися в пасаж «Афін», — розповідає Маргарита Чернишенко. — Зараз у торговому центрі проблема зі входом, будівля витягнута по осі, а заходите ви збоку, через якийсь чорний вхід. Якщо «прорубати» там пасаж, то туди піде потік туристів. Власнику треба показати, що це приверне йому додатковий приплив клієнтів, відвідувачів. А разом із цим і по-іншому заживе Грецька площа. Там можна зробити концертний майданчик. Вуличні музиканти співають на Дерибасівській, біля Міськсаду, але чомусь не співають на Грецькій площі. Усе просто, бо там немає людей. Можна зробити там тимчасовий або постійний ярмарок майстрів».
За словами Тетяни Габерстро, проспект Українських Героїв — лише частина масштабного переосмислення всієї історичної частини Одеси: від околиць Французького бульвару в районі Ботанічного саду до Пересипу, за яким архітектори пропонують створити офісно-адміністративний центр міста.
«Між вулицями Отамана Головатого і Чорноморського козацтва можна розмістити Сіті — комерційний, офісний і адміністративний центр міста, — каже Тетяна Габерстро. — Тут можна поставити висотні будівлі, зробити естакаду на рівні третього поверху. Це допоможе уникнути затоплення дороги під час дощів і розвантажити історичну частину Одеси. Крім того, збільшить туристичну привабливість і екологічність, знизивши транспортне навантаження».
Архітектори зазначають, що їхній проєкт — це всього лише концепція, відкрита до обговорення.
«Ми намагаємося знайти однодумців, — розповідає Тетяна Габерстро. — Якщо ми не почнемо пропонувати ідеї, показувати, як місто може розвиватися, то воно і не буде розвиватися. Ми виставляємо наші проєкти в соцмережі і чекаємо обговорення, коментарів. Одесу потрібно реконструювати кварталами, комплексно. Для цього потрібні гроші, а отже, потрібно створювати щось комерційно привабливе, щоб залучати інвесторів, але водночас створювати чіткі рамки, які унеможливлять нахалбуди. Коли ми переможемо — у місто, у країну прийдуть інвестори. Ми маємо бути готові запропонувати комплексне рішення, бо можуть знову зайти ті, хто мислять винятково квадратними метрами і поверхами. Ми хочемо, щоб їм не було цікаво вбивати старе місто».
Автор — Олександр Гіманов
