Трупоїдіння, контузії, опіки та виснаження — це реалії життя бездомних тварин Маріуполя. Вулиці Маріуполя сповнені виснажених собак і кішок, інших улюбленців — екзотичних птахів або дрібних гризунів — немає зовсім. Вони не змогли перенести навіть блокадну весну, коли точилися активні бойові дії. Не легше і зоозахисникам, які залишились у місті заради підопічних. Волонтерки проєкту “Тварини в дар” розповідають “Східному Варіанту” про те, як виживають “бродяжки” Маріуполя, скільки коштує корм і чому тварин частіше вивозять на схід.
“Марік, я тут!”
У дизайнерки Ксенії був котячий притулок — 41 кіт і 7 кошенят на перетримці. З початком обстрілів її району вона перевезла всіх тварин у приватний сектор, де жили також два собаки. Але у будинок влучило сім мінних снарядів. Більшість тварин загинули, Ксенії вдалося врятувати й вивезти з міста 7 тварин.
“Собака під будкою вирив собі “окоп”, але снаряд потрапив у будку. І собаку розірвало на шматки”, — розповідає Ксенія.
Батько Ксенії ходив годувати тварин через день і щоразу знаходив нових загиблих тварин.
“Мабуть, вони гинули від вибухової хвилі. Візуально жодних пошкоджень у кішок не було. Тато поховав 14 котів, решта зникла, сподіваюся, вони живі. У той зруйнований будинок досі приносять корм і хтось його їсть. Може, сусідські, може, мої... Я все ще сподіваюся знайти їх”, — каже Ксенія.
Її колега юристка Ольга мешкала у приватному будинку на вул. Торговій, з якої відкривається вид на завод “Азовсталь”. Обстріли були настільки часті, що вона боялася вийти далі хвіртки — погодувати сусідських собак. Усім собакам вистачало по 4 ложки каші на день. Своїх шістьох улюбленців Ольга загнала до хати, щоби ті не розбіглися.
Торгова вулиця. Джерело: телеграм-канал Мариуполь Сейчас
“Один пес сліпий, ще глухуватий, він дуже старий. Один пес без лапи та один звичайний. Кішка сліпа, кіт із пухлинами та ще в однієї кішки пошкодження діафрагми”, — розповідає про підопічних Ольга.
Вона пам'ятає паніку тварин, коли з немовлям на руках та чоловіком спустилася у льох.
“Я чула, як лапки стукають по мостинах над нами. Не зрозуміли, де ми є, метушилися, шукали. Я заспокоювала з підвалу: “Марік, я тут!”, — Згадує маріупольчанка.
Цього пса Ольга врятувала у 2016 році на День міста — собаку отруїли. Вилікувавши пса, Оля залишила його собі та назвала Маріуполем, коротко Марік — саме так жителі лагідно називають своє місто.
“Зараз знайду ручку, і він буде живий”
Ольга каже, що тварини відчували на війні ті ж емоції, що й люди. Сусідський пес Тіма, колись агресивний і кусючий, під час обстрілів тремтів і притискався до чоловіка Ольги, коли той приносив йому кашу. А Ольжин сліпий пес на слух впізнавав звук літака й одразу мчав до хати.
“Страшно їх було вигулювати, особливо сліпого. Вічно йде в інший бік. Але щойно летить винищувач, він, засранець, моментально знаходив двері! Тому випускала годині о 6-й ранку, коли тихо”, — згадує зоозахисниця.
Торгова вулиця. Джерело: телеграм-канал Мариуполь Сейчас
Усіх своїх підопічних вона вивезла з Маріуполя, коли відкрився неофіційний коридор.
“Не взяли навіть коляску, лише дитячі речі, харчування та воду для однорічної доньки. Ні тварини, ні ми з чоловіком не їли, не пили нічого до Бердянська”, — розповідає Оля.
Дорога до Бердянська, яка у мирний час займала годину їзди автомобілем, затяглася на цілу добу.
Ольга знає чимало історій, коли люди кидали тварин у місті. Але вона не засуджує їх: “У всіх інстинкт самозбереження, у всіх свої цінності. Я розумію, який жах відчували люди. Але мені сумно і дуже боляче [чути історії про кинутих тварин]”.
Будинок на АС-2. Джерело: телеграм-канал Мариуполь Сейчас
Концентрація трагедій у блокадному Маріуполі зашкалювала. Ольга розповідає історію багатоповерхового будинку на АС-2. Цей будинок розколовся надвоє. Тут її подруга Настя намагалася сховатися в укритті з собакою, але її не пустили мешканці — собака гавкав. Це укриття завалило разом із людьми, і Настя знайшла чоловіків, щоб розібрати завали та врятувати сусідів. У під'їзді Насті покосився сходовий проліт, і вона не змогла піднятися до квартири, де залишилися її два коти. У цьому будинку загинув 11-річний сусідський хлопчик. І заціпеніла Настя спостерігала, як мати хлопчика дістає його частинами, думаючи, що коли вона його збере, дитина оживе.
“Вона каже: я бачу, як вона ручку дістає і шепоче: “Зараз, зараз зберу все, і він буде живий”. У неї шок, у мене шок. У цьому будинку багато хто загинув”, — переказує Оля.
Собаки були настільки виснажені, що їли трупи
Сьогодні Маріуполь сповнений кинутих тварин. Подвійним випробуванням вулиця стала для домашніх улюбленців, які не пристосовані добувати собі їжу, кажуть зоозахисниці. У багатьох тварин осколкові поранення, опіки, контузії та ПТСР. Досі тварини чутливо реагують на гуркіт грому та шукають собі укриття.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=796457418217185&id=100035588016342
Піст від 10.09.2022: "Врятуйте ці життя". Джерело: Фейсбук: “Тварини в дар”
“Контужених легко помітити, у них порушена координація, — розповідає Ксенія. — Вони оглушені, але слух згодом відновлюється. З опіками багато тварин. Ми намагалися врятувати собаку, у якого до хребта намертво приклеївся шматок розплавленого пластику”.
Тварини серед руїн. Джерело: Інстаграм Тварини у дар
У березні-квітні, коли в Маріуполі була активна фаза бойових дій, у місті були поширені випадки людожерства тваринами.
“На Черемушках багато лежало трупів. Достеменно знаю про один випадок, коли собаки обгризали там тіло людини. Його ніхто не міг прибрати, обстріл був дуже частий. А собаки були настільки голодні, що їли це… ”, — розповідає Ксенія.
Мікрорайон “Черемушки”. Джерело: Телеграм-канал Мариуполь Сейчас
Сьогодні про такі інциденти зоозахисникам невідомо — у місті тіла вже не лежать на вулицях, а людей, похованих у дворах, садах та парках, ексгумують. Однак це стосується далеко не всіх загиблих у Маріуполі — багато тіл залишаються досі в будинках, що вигоріли вщент.
“Буквально у червні я була у місті. Мене попросили забрати фотографії, що вціліли, в будинку на Східному (один з перших постраждалих районів — прим.). Будинок наполовину зруйнований, згорілий. Жодні служби туди на той момент не доїжджали [розбирати завали]. Там так смерділо трупами! З квартир, звідусіль… Ми постаралися якнайшвидше піти звідти”, — згадує Ксенія.
З цього будинку Ксенія забирала вцілілі фотографії. Архів героїні
Що стосується екзотичних улюбленців — морських свинок, хом'ячків, рептилій чи птахів — їх на вулицях міста немає.
“Вони дуже чутливі. Моя знайома дуже опікувалася морськими свинками, брала їх у підвал, за пазуху ховала. Але обидві свинки померли від холоду. Так само й птахи гинуть дуже швидко. У знайомого голубника птахи загинули ще під час бойових дій. Вони не можуть переносити такі гучні звуки, можуть загинути від контузій”, — пояснює Ксенія.
“Виходь, мати, я корм привезла”
Повернутися до волонтерства дівчата змогли за кілька місяців після виїзду з Маріуполя. Оля виїхала до Бердянська, міста свого народження, Ксенія — до Дніпра.
“Чесно, перші місяці я витратила на пошук памперсів. По 40 кілометрів проходила, щоб знайти чотири памперси. Не було у продажу. Як у Маріуполі використовувала їх кілька разів, так і тут”, — ділиться Ольга.
Коли бердянські волонтери допомогли Ользі забезпечити дитину всім необхідним — візочком, харчуванням та гігієнічними засобами — дівчина нарешті видихнула. І вирішила повернутися до Маріуполя з кормами для тварин.
Тоді родина Ольги привезла 170 кг корму до міста. Привезли колезі-зоозахисниці: “У неї 24 собаки та 9 кішок. Через них і лишилася. У неї згоріла квартира, немає стіни. І я заходжу до цієї квартири, вона виходить, щось жуючи. Вона ох**ла: “Як ти тут?” Я говорю: “Виходь, мати, я тобі корм привезла”. Ми обнялися та почали плакати”.
Тоді Ольга пообіцяла колезі повернутися знову, але не змогла. Доставка корму в Маріуполь виявилася складною затією — тривалі фільтрації, блокпости, об'їзні заміновані дороги.
Слідом за Олею до Маріуполя на допомогу тваринам вирушила Ксенія — вона везла гуманітарну допомогу з Дніпра.
“І на Василівці всі охреніли: “Кому ви везете? Тваринам?! А ви знаєте, що ви перші? [з підконтрольних Україні територій]”, — каже Ольга.
Маріупольські коти. Джерело: архіви Ксенії
Ксенія каже, що автомобіль тоді допомогли знайти дніпровські волонтери. Разом із ними вона завантажила дві тонни корму, які й привезла до Маріуполя. А дорогою назад вивезла з міста 20 тварин.
Дівчина каже, що тварин прийняли волонтери Києва та Дніпра, деяким з них уже знайшли нових господарів у Німеччині, Нідерландах та США.
Скільки коштує вивезти вихованця з Маріуполя
Зрештою команда “Тварини в дар” вирішила залучити перевізників, які вже пристосувалися до всіх нюансів “сірої зони”. Виявилося, що знайти перевізника легше, ніж гроші на доставку та закупівлю кормів.
“Перевізники коштують шалених грошей — 40 тисяч за півторатонну “газель”, і це ще дешево ми знайшли. Корми закуповуємо скрізь — у Донецьку, Бердянську, у підконтрольних Україні містах”, — каже Ольга.
Проблема №1 у Маріуполі сьогодні — виснаження тварин, кажуть волонтерки. У місті дефіцит кормів, а ті, що в наявності, маріупольцям складно дозволити своїм домашнім тваринам, не кажучи про вуличних.
Мариуполь, Левый, присмотритесь, чьи любимки!!??
+79497236507
Виснажені тварини Маріуполя. Джерело: Інстаграм Тварини в дар
“Найдешевший корм “Пан Кот” у Маріуполі — 280 грн/кг. У Бердянську — 160 грн/кг, у підконтрольних Україні містах — 60 грн/кг. Якщо говорити про корм преміумкласу, то ціни — космос. Лікувальний “Роял Канін Урінарі” сягає в Маріуполі 800 грн/кг”, — розповідає Ксенія.
Зоомагазинів у місті одиниці, переважно, йде вулична торгівля.
“Важко відкрити свій зоомагазин, потрібно отримувати дозволи від комендатури. Деталі не знаю, але побігати треба. Частіше приватники продають на вулиці, на стихійних риночках, хто зміг провезти”, — каже Ксенія.
Оголошення від 01.09.22. Маріуполь: Новоросійська, 8. Чий песик? Виснажений”. Джерело: Фейсбук “Тварини у дар”
Ресурсів однодумців “Тварини у дар” не вистачає, щоб забезпечити всіх харчуванням, а самі волонтери вже на межі вигоряння, адже всі вони розкидані по обидва боки лінії фронту і як усі маріупольці змушені паралельно вирішувати безліч особистих побутових питань: шукати роботу, житло чи воду, “гуманітарку”, дрова для багаття…
“Маріуполь. Знайдено кішечку. Шукаємо старих чи нових господарів”. Джерело: Фейсбук “Тварини у дар”
Проте чотирьом волонтеркам ініціативи вдається організовувати ввезення кормів у місто, оплачувати стерилізацію та знаходити тваринам господарів та перевізників.
“Завдяки “UA Animals” сплатили 20 стерилізацій. Це за 500 грн. І самі скидаємо на лікарів. Проблема у тому, що карта у нас українська, а ветеринари часто просять оплату у рублях. Я їх розумію, їм виживати треба. А нам що робити?” — розгублено запитує Ольга.
Чому тварин частіше евакуюють на схід
Першими масовими донорами проєкту “Тварини в дар” стали маріупольці, яким вдалося виїхати з міста. Реалії виживання бездомних тварин та їхніх опікунів зоозахисники викладають у своїх сторіс. Відгукнулися й українські зоозахисні організації з інших міст, яким вдається отримати допомогу закордонних спонсорів.
“Вони кажуть: “Маріуполь, ми з вами”. Дають по тонні-дві. “UA Animals” дають гроші на стерилізацію, дніпровські волонтери давали машину, бердянські дають продуктові набори для маріупольських зоозахисників. Наша колега дуже схудла, майже не їсть, нам перевізники розповіли про це. Але не всі організації хочуть виділяти корм на Маріуполь: “бо місто окуповане”, — каже Ольга.
Не оставляйте нас.
Карта помощи:
5168 7554 5669 1936
Kliakhina Kseniya
PayPal: kseniya.kliakhina@gmail.com
Передача корму маріупольським зооволонтерам. Джерело: Інстаграм Тварини в дар
Маріупольським активісткам практично вдалося домогтися допомоги з-за кордону — рентген від американської організації для ветлікарів Маріуполя. Пропозиція надійшла через трагедію — собака злякався грому, сприйнявши його за обстріл. Тварина вистрибнула з 9 поверху.
“Дощ тоді був страшенний, з градом. Вона розбилася й лежала плакала. На той час їй уже знайшли перетримку у Швеції. Наша волонтерка у Маріуполі лікувала її у себе, рентген зробити було ніде, все було зруйновано. Історія розійшлася по соцмережах, американці написали їй, запропонували допомогу. Зараз собака вже у Києві, ходить, це просто диво! Чекає відправлення до Швеції. Але за рентген нам ще доведеться поборотися, на нього претендують зоозахисники з Харкова, які переконують донорів у тому, що до Маріуполя рентген не доїде. На жаль, це найчастіший аргумент у наших переговорах щодо допомоги. При тому, що рентген у Харкові є, а в Маріуполі — жодного”, — засмучується Ольга.
5168 7554 5669 1936
Kliakhina Kseniya
PayPal: kseniya.kliakhina@gmail.com
Не забывайте про мариупольских бездомышей!
Маріупольські тварини, які очікують відправлення до Києва. Вивезення успішно відбулося
Допомагають волонтери й у пошуку домашніх, втрачених тварин. Проте послуги перевізника оплачують господарі.
“Вони самі домовляються. Вивіз кішки від 3000 грн, вивезення собаки 5000. Господарі з ними самі зв'язуються та оплачують, ми лише знаходимо улюбленців та передаємо водієві”, — розповідає Ксенія.
Загалом волонтеркам вдалося вивезти понад 60 безпритульних тварин на підконтрольну Україні територію. Проте набагато більше тварин вивозиться до Донецька чи російських міст, каже Ольга. З боку України забирають переважно маріупольці — своїх втрачених тварин. Коли я питаю, чи це пов'язано з упередженнями щодо окупованої території, Ольга відмахується: “Боже збав! Немає ні в кого ні упереджень, ні страху. Це питання лише логістики. Дуже важко вивезти тварин через усі ці блокпости. Дуже багато людей хочуть забрати. А так і в місті люди беруть на перетримку, добрих людей багато”.
Підтримати проєкт “Тварини в дар” можна за реквізитами: 5168 7554 5669 1936 Ксенія Кляхіна
Фейсбук-група Тварини в дар
Інстаграм Тварини в дар
Фото на обкладинці: вул. Артема. З 9-го поверху одного зі згорілих будинків викинувся собака з ПТСР. Джерело: телеграм-канал Мариуполь Сейчас
