Два роки тому росія з десятками тисяч солдатів та сотнями одиниць військової техніки розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Звичайно, не обійшлося без інформаційного «прогріву». Пропонуємо розглянути, як напередодні повномасштабного вторгнення рф розповсюджувала фейки про схід України, щоб знайти привід для офіційної війни з Україною.
Щоб розглянути цей ланцюжок брехні від «росія ні на кого ніколи не нападала» до «Україна сама нас спровокувала», було обране одне з найбільших російських змі «ріа новини». Риторика пропагандистів з 17 до 23 лютого різко змінилася.
Про що брехала росія
За декілька днів до повномасштабного вторгнення значні сили росії в інформаційному просторі були направлені на те, щоб виправдатися від заяв західних країн про ймовірне вторгнення рф до України найближчим часом. Наприклад, 17 лютого бачимо на головній сторінці російського медіа новини з такими заявами: «Захарова запропонувала довести, що Британія не хоче напасти на росію», «В МІД заявили, що більше не цікавляться заявами Столтенберга» або «Операція з примусу росії до війни провалилися». Головний меседж — росія не збирається ні на кого нападати.
Скріншот зі сторінки російського пропагандистського медіа
Дещо змінилася ситуація в новинному просторі рф 18 лютого 2022 року. Цей день можна офіційно вважати таким, коли рф прямо почала інформаційну підготовку свого населення до майбутнього повномасштабного вторгнення. На «ріа новини» в цей день на головній сторінці виднілася новина «В лнр заявили про нові обстріли зі сторони українських силовиків». Пізніше саме цей меседж російські пропагандисти використовуватимуть для загострення ситуації та спроби виправдання своїх масштабних військових дій.
Скріншот зі сторінки російського пропагандистського медіа
19 лютого ситуація в пропагандистських змі цілковито змінилася. На «ріа новини» тепер з’явився окремий розділ із назвою «Загострення ситуації в днр та лнр». У підписі пропагандисти говорили, що нібито українські силовики відкрили вогонь по позиціях «лнр» та «днр». Через це у квазіреспубліках оголосили масову евакуацію. Це все приправлялося соусом «Донецьк вважає, що Київ готовий до силового рішення конфлікту».
Скріншот зі сторінки російського пропагандистського медіа
Паралельно із цим пропагандисти випускали такі фейки: «На Донбасі за добу зафіксували 870 порушень режиму припинення вогню», «У Луганську були вибухи», «днр планує евакуювати від 500 до 700 тисяч людей». Зараз уже цілком зрозуміло, що це було ніщо інше, як інформаційна підготовка до майбутніх військових дій. росія звинувачувала Україну нібито в порушенні режиму припинення вогню, хоча всі роки до цього саме війська терористичних «днр» та «лнр» із підтримкою російської армії порушували цей режим та регулярно обстрілювали позиції українських військових.
Ще одне звинувачення росії в бік України — це те, що Україна готується до силового вирішення конфлікту. Але це цілковита брехня. Цікаво, що Україна хотіла нібито вторгнутися до «днр» та «лнр» саме тоді, коли російська армія майже пів року була на її кордонах із сотнями одиниць військової техніки. Звучить не дуже логічно. Але росіяни не звикли думати. Усе таки, це було підготовкою та створенням однієї з причини повномасштабного вторгнення — нібито Україна готується напасти й тому росія повинна напасти першою на випередження.
Повернемося до ланцюжка розвитку подій у російських новинах напередодні повномасштабного вторгнення. 20 лютого пропагандисти продовжували нагнітати ситуацію з нібито загостренням на сході України. Вони заявляли, що українські військові ведуть вогонь по позиціях «днр» та «лнр» та готуються до атаки. Це було черговим фейком. Представництво операції Об’єднаних сил у ті дні повідомляло, що це якраз ворог активізувався на всій лінії фронту та порушує Мінські домовленості озброєння, обстрілюючи не лише позиції українських військових, а й мирні поселення. Тодішній міністр оборони України Олексій Резніков підтверджував, що ворог веде дезінформацію про те, що Україна нібито готується до наступальних дій.
Скріншот зі сторінки російського пропагандистського медіа
Тоді ж у так званих «лнр» та «днр» була оголошена тотальна мобілізація до армії. Ворог намагався накопичити максимальний ресурс для того, щоб наступати на Україну.
21 лютого 2022 року російський диктатор путін визнав так звані «днр» та «лнр». Визнання він оголосив у межах чинних областей України. Відповідно, створив ситуацію, що нібито Україна незаконно займає території інших «держав». Це звучить сюрреалістично та нелогічно, але російський народ продовжував вірити. Насправді це стало черговим нібито офіційним приводом для путіна, що розпочати повномасштабне вторгнення. Але ми чудово розуміємо, що путіну не потрібні для цього приводи й у будь-якому разі він би розпочав повномасштабну війну проти України. Такими новинами та політичними подіями в той час він намагався створити «ореол невинності» навколо себе та росії. Але не вийшло.
За декілька годин до повномасштабного вторгнення, ввечері 23 лютого, у російських змі з’явилася новина, що «днр та лнр попросили путіна допомогти у відбитті агресії Києва».
Скріншот зі сторінки російського пропагандистського медіа
А через кілька годин війська рф наступали одразу з декількох напрямків на Україну, путін звернувся з відеозверненням про так звану «сво».
Скріншот зі сторінки російського пропагандистського медіа
Отже, усе, що відбувалося за тиждень до повномасштабного вторгнення в російських змі можна назвати нічим іншим, як заздалегідь запланованим сценарієм. Навіть із відкритою диктатурою, путін не хотів напряму перетинати кордон України з військовою технікою, адже тоді це говорило б про нього, як про реального агресора. Тому вони придумали такий собі сценарій, щоб спробувати виправдатися за свої дії та створити міф про «визволителів». І більшість росіян повірили. Що вже казати про росіян, адже деякі проросійські прибічники в інших країнах (у тому числі у Європі) також повелися на цю брехню.
росія створювала «туман ненападу»
Те, що росія дійсно неодноразово відкидала наявність планів вторгнення та висміювала побоювання західних країн, підтверджує заступниця директорки Центру досліджень «Детектор медіа» та аналітикиня Леся Бідочко.
«Їхню брехню ретранслювали проросійські пропагандисти в Україні, намагаючись приспати увагу пересічних українців та продемонструвати, що буцімто країни заходу провокують росію, але насправді та не збирається атакувати. Наприклад, за дев’ять днів до великої війни очільник російського мзс лавров назвав заяви про підготовку атаки росії «інформаційним тероризмом».
Навіть 22 лютого, оголосивши про визнання самопроголошених «днр» та «лнр» у межах Донецької та Луганської областей України, Путін стверджував, що це не означає війни», — розповідає Леся Бідочко.
Аналітикиня пояснює, що сукупність таких ознак, як систематичне нагнітання антиукраїнських настроїв, намагання посилити розкол в українському суспільстві та у владних елітах, просування вигідних росії рішень, вербування колаборантів та нарощування сітки агентів впливу, скупчення військ та військової техніки на кордонах, — це сигналізувало про наближення великої війни. Російська пропаганда не могла заперечувати очевидні факти, але спростовуючи кожну із цих ознак війни окремо, створювала «туман ненападу».
«росія вдається до пропагандистської тактики тотального заперечення: лунають палкі запевнення, що росія не збирається нападати й через два місяці відбувається криваве вторгнення. Те ж саме ми бачили у 2014 році — знамените «іхтамнєт», тобто заперечення росією своєї військової присутності на території суверенної держави. Таку ж тактику пропагандисти застосовували, просуваючи тезу непричетності росії до збиття MH17. Так само вони заперечували використання хімічної зброї в Сирії. І в такий же спосіб намагалися спростувати факти втручання росії у вибори за кордоном», — пояснює експертка.
Насправді ці методи маніпуляції не є новими для росії й сягають своїм корінням ще в СРСР. Зараз уже всі розуміють, що росія — це країна-терористка, яка постійно бреше і якій не можна вірити.
Українці тим часом входять у третій рік повномасштабної війни. Положення на фронті складне, тому нам важливо якомога більше допомагати нашим Збройним силам, щоб разом давати відсіч ворога та наближати момент закінчення війни.
