За якими новинами з материкової України стежать жителі півострова та який вплив на них мають українські медіа, зокрема кримські, що працюють на материку? Про що слід більше розповідати материковій Україні про Крим – і навпаки? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив з Наджіє Аметовою, журналісткою медіаресурсу про Крим і кримських татар Qirim media та експерткою Національного інституту стратегічних досліджень Юлією Тищенко.
Про Крим українські ЗМІ активно писали у 2014 році, потім настало затишшя, про нього почали забувати, вважає журналістка медіаресурсу Qirim media, авторка проєкту «Обличчя вільного Криму» Наджіє Аметова. Знову активно заговорили про півострів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зазначає журналістка. «Ми це трохи посилили, щоб про Крим уже ніколи не забували», – каже Наджіє Аметова. Qirim media – це оновлений ресурс інформаційного агентства QHA, що працював у Криму з 2006 року та був вимушений виїхати з Криму після анексії півострова Росією у 2014 році.
Наджіє Аметова
«Ми зробили невеликий ребрендинг і повністю оновили подачу. В нас змінилася команда. Залишився єдиний член старої команди, він уже 6 років працює на Qirim Media. Інші прийшли, як і я, три місяці тому. Ми перезапустилися, почали випускати контент на нашому youtub-каналі. Це проєкт про кримських татар, про Крим», – розповіла Наджіє Аметова в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Специфіка цього ЗМІ – відстежувати всі процеси у Криму. Головний акцент – на кримських політв'язнях і переслідуванні російських силовиків.
«Коли ми викладаємо відео затримання кримських татар чи ще якісь утиски, то відгук від української аудиторії великий. Вони дивляться. Їм цікаво», – розповідає Наджіє Аметова.
Водночас, зазначає журналістка, люди на материку відірвані від кримської інформаційної повістки.
«Скажу вам чесно, коли я виходжу на вулиці Києва, ми ще записуємо бліц-опитування, я ставлю питання про Крим і кримських татар. Нещодавно ми запитували людей, які три слова асоціюються з Кримом. Найбільше говорили про море, пахлаву та гори. Коли я запитувала, чи вони відстежують новини в окупованому Криму, багато людей сказали, що ні, не відстежують. Мене це засмутило», – заявила Наджі Аметова.
У Криму люди відірвані від українського інформаційного простору, але там із цікавістю стежать за діями української армії та заявами про Крим українських політиків. Це видно з реакції у відповідь їхніх глядачів і читачів, каже журналістка.
«Вони сподіваються, що Крим звільнять і вони нарешті видихнуть. …Їм цікавий український політикум загалом, українська влада, ставлення до кримських татар. Адже більшість кримських татар підтримують Україну і вони дивляться, як Україна ставиться до кримських татар, як реагують на національну кримськотатарську автономію», – розповіла Наджіє Аметова.
Щоб працювати з Кримом, треба його любити
Наджіє Аметова
З іншого боку – кримська тема специфічна, і не кожен навіть досвідчений журналіст зможе про неї писати так, щоб це було цікаво і кримчанам, і жителям материка, вважає Наджіє Аметова.
«У нас дуже вузький напрямок. Щоб працювати з Кримом, треба його любити, багато про нього читати, цікавитися, спілкуватися з кримськими татарами. Адже вони, на мою думку, найкраще передають, що таке Крим», – упевнена журналістка.
Те, що українські ЗМІ до повномасштабного вторгнення Росії в Україну помірно висвітлювали кримську тему, підкреслює експертка Національного інституту стратегічних досліджень Юлія Тищенко. Журналісти розповідали про обшуки, політичні переслідування і порушення прав людини, які вже стали постійними.
Після широкомасштабного вторгнення контенту побільшало. Змінилася й тематика.
«Вона пов'язана з окупацією частини півдня України. Крим використовується як плацдарм, хаб і для подальшої окупації, й різних окупаційних технологій для подальшої анексії тієї ж частини Херсонської області. Інша тема – безпека у Чорному морі та активність України у спробах деокупації АР Крим. Воєнна частина більше висвітлюється», – наголосила Юлія Тищенко.
Юлія Тищенко
У Криму всі незалежні медіа витіснили
Юлія Тищенко
В аудиторії як материкової, так і кримської є інтерес і потреба в об'єктивній інформації. Проблема в тому, як українські ЗМІ можуть із цим запитом справлятися, зазначає експертка.
«Ми всі з вами знаємо, що протягом окупації з 2014 року українські та закордонні медіа не мали змоги там відкрити представництва. Всі зареєстровані медіа скоротилися у Криму на 80 відсотків, і всі незалежні медіа витіснили. Росія там створювала пропагандистський ерзац», – каже Юлія Тищенко.
Підконтрольні Росії друковані ЗМІ. Колаж
У складній ситуації опинилися й незалежні кримські медіа, які були вимушені виїхати на материк після 2014 року.
«Якоїсь ґрунтовної державної підтримки медійних структур не було адекватної. Єдина підтримка була телеканалу ATR. Але це був єдиний канал, який мовив кримськотатарською. І тут політика пов'язана із забезпеченням мовних прав корінних народів. Але це було в режимі пожежогасіння», – наголосила Юлія Тищенко.
Студія телеканалу ATR у Сімферополі, 2015 рік
Забезпечення інформаційної безпеки – один із п'яти кроків з деокупації Криму, про які говорять у міністерстві з реінтеграції тимчасово окупованих територій України. «Люди повинні перестати жити у вакуумі російської пропаганди», – говорив на панельній дискусії Форуму «Крим Wave» заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Анатолій Стельмах. Налагоджувати комунікацію між українською владою, ЗМІ та аудиторією потрібно вже зараз, упевнена Юлія Тищенко. Це необхідно для формування наративів та створення різноманітних каналів для їх поширення.
