Ситуація на фронті в Запорізькій області залишається напруженою. Російські окупанти не полишають спроб захопити ще більше наших територій. Тим часом українські захисники вають відсіч ворогу, щодня демонструючи неабиякий героїзм.
Бійці 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ пліч-о-пліч з побратимами з інших формувань воюють на Мелітопольському напрямку. Відважні водії-механіки долають на бронетранспортерах кілометри небезпечного бездоріжжя —під постійними обстрілами вони везуть у гарячі точки піхоту та евакуюють побратимів, доправляють провізію чи боєприпаси.
— Машина хороша, їде. Що головне, що там автомат коробка стоїть і швидко набирає швидкість, — каже механік-водій 65-ї ОМБ ЗСУ Мар’ян в сюжеті "Ми – Україна".
До того, як пересісти на бронетранспортер, 54-річний Мар’ян керував фурою. Ще два роки тому він був далекобійником і возив вантажі шляхами Європи. Після початку повномасштабної війни львів’янин добровільно пішов до військкомату, аби доєднатися до лав Сил оборони України. Каже, відсиджуватися вдома не в його характері.
— Як то можна не прийняти таке рішення? Я буду дивитися, як моїх побратимів вбивають чи що?, – продовжує Мар’ян.
Неважко здогадатися, що швидкість в таких вкрай екстремальних поїздках, на Мелітопольському напрямку – чи не найголовніше, адже повсюду літають ворожі дрони, а дороги постійно прострілюються і, на жаль, українським бійцям не завжди вдається проскочити. Під час одного з виїздів механік-водій з позивним "Технік" потрапив під мінометний удар і отримав контузію.
— Лягло біля машини, прямо біля борта. Потрапив у шпиталь... Це не один, це багато разів під обстрілами, і я, і побратими, — розповідає "Технік", який після лікування повернувся до виконання бойових задач.
Американська та нідерландська техніка, на якій працюють українські захисники, не нова, але добре зарекомендувала себе на фронті. На відміну від старих радянських іноземні бронетранспортери місткі та маневрові, мають посилену броню і легкі у керуванні.
— Одна кнопочка, яку натискаєш, і вона заводиться з півоберта як іномарка, — пояснює старший механік роти Михайло з позивним "Сивий".
Військовослужбовець сміливо розповідає розповідає про переваги цієї техніки, адже може порівняти зі старими БМП. На фронті він з перших днів повномасштабного вторгнення, пішов добровольцем.
— Я для чого тут? Щоб до мене москолота не прийшла до хати, не постукала. За землю нашу, за Україну, – відповідає на питання журналістів Михайло.
За час служби він став старшим механіком роти та тепер відповідає за всю команду.
— Для мене це найважче, коли хлопці їдуть, дочекатися їх, або якісь втрати. Дуже тяжко я все це переношу, якщо втрачаю побратимів, чи навіть переживаю, якщо вони поранені або ще щось з ними трапляється, – каже "Сивий".
Захисники жартома називають себе водіями маршруток на Роботине – стратегічно важливий населений пункт, як для України, так і для росіян.
— Там може бути від найменшого 82-го міномета до танка, навіть бувало "Піони" працювали, і КАБи літають, там все є, що у них є в списку — вони все намагаються застосувати, – розповідає механік-водій 65-ї ОМБ ЗСУ "Моторист".
