Командир аеророзвідки одного з бойових батальйонів 5-ї Слобожанської бригади Антон на позивний Райт став на захист держави у 18 років. Й нині він щодня посилює свою здатність робити ворогу погано.
Аеророзвідник Антон на позивний Райт став на захист держави у 18 років/ Фото: Нацполіція
Антон зустрів війну вдома, разом із сім'єю. Перший місяць волонтерив, а 31 березня 2022 року добровільно приєднався до 5-ї Слобожанської бригади, пише Нацгвардія України.
«Родина дуже нервувала, але я сказав їм, що сам обов’язково виберусь, а от вони мені заважатимуть. Батьки виїхали вглиб України, старша сестра поїхала за кордон, а я взяв документи та разом із другом однокласником пішов до військкомату. Але з’ясувалось, що той давно переїхав, тож ми пішли записуватись до ТРО, але й там не вийшло. Випадково дізналися про бойову частину НГУ, що приймає людей», — пригадує Антон.
За два роки війни нацгвардійцю Антону вже довелося командувати, приймати відповідальні рішення та дивитись в обличчя долі, про що свідчать дві контузії, отримані під час виконання бойових завдань.
«Я був стрільцем лише місяць. Далі в мене з’явився перший мій квадрокоптер — відтоді я літаю. Одразу зрозумів, що це — дійсно моє покликання. Перший етап боїв 2022 року, в якому я брав участь, то по суті була глуха оборона із тимчасовими нашими вилазками, — каже Антон. — Завдання було — не пустити ворога далі вглиб, тож ми зарилися під Балаклією й готувалися дати відсіч при нападі ворога. Але я літав, і міг не лише спостерігати за противником, а й завдавати йому шкоди. Поряд з нами були бійці Сил спеціальних операцій, вони навчили робити скиди з ВОГів».
Фото: Нацполіція
Фото: Нацполіція
Після Балаклії Антон мав виїзд на Куп’янськ, далі двічі Кремінна, Кліщіївка.
Сьогодні Райт керує групою аеророзвідки. Його побратими освоїли різні типи літальних коптерів — від мавіків до дронів-камікадзе. Свою мотивацію пояснює патріотичним духом і потягом до захисту Батьківщини ще з дитинства.
«Я ще у школі носив світшот у червоно-чорних кольорах. І дивувався реакції деяких вчителів на це. Війна в усіх новинах була під час мого свідомого буття. Далі, як кожен хлопець, я цікавився стрільбою. У мене був пневматичний пістолет і мене тренував чоловік моєї старшої сестри, так я готувався захищати — це по-друге», — каже Антон.
За словами хлопця, під час ковідного локдауну він отримав від держави гроші за вакцинацію та всі їх витратив на книжки Ганса фон Даха, Там він дізнався все про тактику сучасного бою в різних умовах.
«Виходячи з усього вище сказаного я очікував щось недобре, бо вже тоді вірив у доповідь американської розвідки. Поки всі навкруги заспокоювали себе думками про „все мине, нічого не буде“, я мав достатньо часу внутрішньо підготуватися, — додає Райт. — Тож, моя перша мотивація була зробити будь-що, тільки не пустити до Харкова цих тварюк. Тепер, коли я вже вмію робити багато корисного та довів собі, що можу, я хочу посилити свою здатність робити ворогу погано. Я хочу стати тим, хто вирішує, як саме гнати цих нелюдів з моєї землі».
Під час виїзду на локацію, де проходять тренування аеророзвідників, Райт пояснив найважливіші принципи своєї роботи.
«Наша задача — в першу чергу бачити всі переміщення та приготування противника біля лінії зіткнення, щоб не допустити його наближення до наших позицій. Стрілецький бій — це лотерея, тому краще до нього не доводити. Окрім цього будь-яке ураження ворожої піхоти чи техніки, супровід тих, хто загубився, пошуки поранених — це також задачі нашого підрозділу. Кожен з нас вміє літати на всьому, що в нас є, тому в разі несподіванок будь-хто з моїх хлопців може замінити будь-кого з нас», — каже Антон.
Фото: Нацполіція
Фото: Нацполіція
