Наталя Михальченко — фахівчиня з історії. Вона висвітлює інформацію, яка стосується східного краю й спростовує стереотипи, які закріпилися у суспільстві.
Фото: Наталя Михальченко
Історію України має знати кожен громадянин. На ній базується світогляд й розумний аналіз сьогоденних подій від яких залежить майбутнє держави.
Особливої уваги нині варте просвітництво історії східного краю, коли на її викривленні ідеологічно базується військова агресія рф, розповідає журналістам «Вчасно» історикиня Наталя Михальченко.
Жінка займається розкриттям історії рідного Донецького краю, як найменш розвинутої теми. Наталя народилася в Донецьку й там же вивчилася на історика, ким працює й до нині.
«Зі студентських років працювала у краєзнавчому музеї. Далі тема історії та подорожі була постійно зі мною, — каже Наталя. — З 2015 року ми з моєю партнеркою Тетяною Кабаковою зробили окремий сайт про подорожі Україною UA-Travels. Об'їхали з нею всі регіони, знімали фоторепортажі й писали про них на нашому сайті. Статті були корисні для людей, які цікавляться історією і культурою України».
Основним напрямком для Наталії стало відкриття українського сходу. Особливого значення для історикині це набуло під час пандемії Covid-2019, коли подорожі за кордон стали на паузу й прийшов час приділити увагу рідному краю.
«Тоді ж загострився інтерес до подорожей Україною, — каже Михальченко. — Я почала розвивати свій блог і висвітлюю історію не тільки через призму подорожі, а й взагалі, все що стосується теми сходу».
Фото: Наталя Михальченко
Фото: Наталя Михальченко
Стереотипи
Крім історії Наталя займається спростуванням стереотипів та фейків. Це відбувається у процесі розповідей про схід з якими змінюється уявлення про регіон.
«Стереотипи формуються на обмежених знання про регіон, явище чи людей. Коли ми отримуємо більше інформації, то змінюємо думки й стереотипні уявлення, — пояснює Наталя. — Ми маємо окремий волонтерський спецпроєкт „Стереотипочки“. Його основна мета — руйнування стереотипів не лише українського сходу, а всіх регіонів. На відміну від фейків та пропаганди, стереотипи базуються на реальних фактах, які гіперболізуються у якомусь напрямку. Не обов’язково стереотип це щось погане. Наприклад, „Херсон — це кавуни“, не погано, але він збіднює наше уявлення про регіон та її мешканців».
Історикиня вважає, що боротися зі стереотипами не варто. Важливо просто більше отримувати інформації, вивчати історію й збагачувати своє уявлення.
«Донбас» — стереотип
Один із розповсюджених і нейтральних стереотипів про Донеччину є те, що цей регіон вважають виключно індустріальним, шахтарським та радянським. Словом «Донбас» часто оперують, коли згадують про Донеччину і Луганщину.
«Цей стереотип міг бути б непоганим, але він містить імперські та радянські наративи, має великий негативний вплив на нашу свідомість, — пояснює історикиня. — По-перше, „Донбас“ — це геологічний термін. Він означає корисні копалини, надра, кам’яновугільний басейн. При цьому географічні межі басейну не збігаються із Донецькою та Луганською областю. Він більший і займає ще частину Дніпропетровської області й частину території рф. Не розташований у Приазов’ї та великій частині історичної Слобожанщини. Там ніколи не було вугілля, а на півночі Донеччини — і важкої промисловості. Крім цього, термін не стосується людей, які мешкають у регіоні».
Наталя Михальченко пояснює, що в Україні до 2014 року було близько 150 шахтних виробництв. Понад 50 із них розташовані на західних регіонах. Інші - на Донеччині й на Луганщині. Тобто не лише український схід був шахтарським, а зараз взагалі майже всі дієві шахти розташовані на Волині.
«Крім цього, до 2014 року Донецьк був містом-мільйонником. Понад 10 тисяч людей працювали в шахтах і далеко не всі з них шахтарі, є й інші посади, як водії, інженери, працівники служби порятунку тощо, — каже Наталя. — Якщо зіставить відсоток шахтарів й загальну кількість населення, то ми бачимо, що він дуже маленький. Тому називати всіх представниками „Донбасу“ не можна, бо виключаємо зі свого поля зору людей, які ніяк не були залучені до шахтарської праці. Фактично фокусуємося на невеликому прошарку людей, які наче є уособленням цього регіону».
Одна із шахт на Волині/ Фото: БУГ
Одна із шахт Донецька/ Фото: donmining.info
Коріння цього стереотипу бере із радянщини, яка намагалася показати український схід як осередок робітничого класу, що виник й розвивався за допомогою радянської влади.
«Це не правда, і про це важливо говорити, — додає історикиня. — Промисловість на Донеччині й Луганщині має європейське коріння. Велика кількість найважливіших і найпотужніших підприємств були збудовані задовго до радянської влади, європейцями й за гроші європейських інвесторів. А радянська влада просто привласнила собі ці виробництва після революції».
Наведені факти розширюють знання щодо східного краю і змінюють уявлення та асоціації, які пов’язують з ним. Це свідчить про те, що поглиблене вивчення нашої історії дає змогу побачити й інші регіонів по-новому спростовуючи популярні стереотипи.
Фото: Наталя Михальченко
