Ними стали засуджена за створення терористичної групи колишня директорка «Департаменту державної інформаційної політики Міністерства інформації ДНР» Майя Пирогова та колишній заступник міністра з надзвичайних ситуацій України в уряді Януковича Владислав Теличко. Про призначення повідомили підконтрольні бойовикам ЗМІ.
Розповсюджуючи біографію «учасників переговорної підгрупи ДНР», ресурси бойовиків чомусь приховали важливі факти з життя Пирогової. Так, місцеві ЗМІ скромно назвали її «блогеркою» і промовчали про те, що вона була «чиновницею» при окупаційній адміністрації і безпосередньо відповідала за наповнення пропагандистських ЗМІ «ДНР». У своїх чисельних сюжетах Пирогова звинувачує український уряд і Збройні сили у вбивствах мирного населення та активно поширює російські фейки, направлені на дискредитацію України і розпалення ворожнечі.
Її донька — Марія Пирогова — наразі є «депутатом народної ради ДНР». А сама Майя Пирогова має тюремний строк на вільній від окупантів території України. Так, у 2018 році Шевченківський районний суд міста Чернівці визнав її винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.258−3 ч.1 КК України (Створення терористичної групи чи терористичної організації — УП) та призначив їй покарання за даною статтею у вигляді 10 років позбавлення волі. Крім того, суд вирішив конфіскувати в Пирогової все її майно, за виключенням житла.
Ще одним «представником громадськості ДНР» став Владислав Теличко — уродженець Краматорська, колишній заступник міністра з надзвичайних ситуацій України в 2007 році. Також Теличко працював в управлінні МНС по взаємодії з Верховною Радою України та органами виконавчої влади з 2011 року. Як підкреслили в «ДНР», в березні 2014 роки він повернувся в Донецьк. Там він взяв участь у створенні «Союзу ветеранів Афганістану ДНР».
Обидва посібники терористів вже встигли взяти участь в засіданні підгрупи у рамках ТКГ по відеозв'язку. При чому, як зазначалося, їх присутність на закритому дипломатичному переговорному процесі не змогли пояснити представники ОБСЄ, які є організаторами зустрічей.
Таким чином, окупанти вчергове хочуть протягнути до переговорного процесу навіть не звичайних «представників громадськості», а справжніх ідеологів і поплічників терористичного режиму, які не мають нічого спільного з постраждалим від їхньої влади населенням.
