Сьогодні різонула новина з ОРДЛО, тому знову повернуся до теми, яка мене турбує – заселення окупованих районів вихідцями із Башкортостану, Тиви, Адигеї, Якутії та інших регіонів російської федерації.
Спочатку я не дуже приділяла увагу факту зростаючої кількості специфічних руських в ОРДЛО. Ну, по-перше, там така швидка круговерть військових, що сьогодні приїхав, завтра вже покульгав на малу батьківщину, чи тріумфально повернувся у цинку 200-м, що звертати увагу на зграї тувинців, з’ясовувати, чи це башкирці, чи буряти – не хотілося.
Але згодом це почало дратувати, потім дивувати, а згодом прийшло розуміння, що це проблема і її треба відслідковувати.
В ОРДЛО з Башкортостану, Тиви, Якутії та інших федеративних округів їдуть сім’ями. Специфічних руських в ОРДЛО вже настільки багато, що це вже почало дратувати й самих місцевих жителів.
Хоча з початку, тут «гостям» раділи, допомагали, загравали, хотіли улестити та дивилися на них, як на героїв чи якусь таку диковинку, але зрештою, все ж таки, вітали з прибуттям й навіть намагалися допомогти наладити побут.
«Ну, это же такие русские люди, как мы, и вообще, мы же не шовинисты или нацисты, чтобы обсуждать внешность, все люди равны, а эти за нас воюют, значит наши братья и герои», – запевнювали один одного мешканці ОРДЛО.
Але ось, крок за кроком, і любов до «братів» змінилася на роздратування.
«Наши мужчины на фронте, а эти здесь пьют и девочек наших портят».
«Из-за этих узкоглазых на работу не устроишься, даже дворником или уборщицей, приоритет для них, а нам побоку».
«Городом уже управляют узкоглазые, дальше что будет, наших мужчин все меньше, а их все больше, в городе уже редко встретишь славянское лицо, какая-то сплошная «наша раша» из рамшудов».
Ось такі перемовини ведуть між собою мешканці ОРДЛО. Бо дійсно, на усіх офіційних фото, місцевої «влади», на одного колаборанта, три «іхтамнєта» специфічної зовнішності.
Ні, я не шовініст, хоча… Війна, знаєте, якось змінює тебе, бо у в твоєму домі топчуться ось ці руські «освободітєлі», які чомусь вже називають твою землю своєю.
Немає нічого поганого у тому, що на світі багато націй, національностей, народів, й, звісно ж, насміхатися над кольором шкіри чи розрізом очей, це негідно. А що ж робити, як що ці люди окупанти, що нищать твою землю, тебе, бо вони «біла раса», а ти «укро-нацик-хохол». Якось все дивно у цьому світі. Бути українцем та боронити своє життя, це вже фашизм, а ось прийти загарбником на чужу землю, це скрепи й «ай, маладєц».
Тому, вибачайте, але побуду сьогодні шовіністом, бо зла, як чорт. Бо усі хати людей, що виїхали з ОРДЛО та не повернулися, щоб переоформити хату на «республіканські» документи, внесли у списки «вільних» хат й роздають оцим «освободітєлям».
Тобто і в мою хату, яку будував дідусь, а потім ми з чоловіком, можуть заселити ось цих людей, які окупували мою землю, й попрікають мене відсутністю любові та толерантності до них. Та хай вас чорти на тому світі вграють, з тою толерантністю.
Шкода, що не можу спитати у тих земляків, хто радо підтримував руський мир у 2014-му, бо ж, одні померли від хвороб, другі на фронті, бо були мобілізовані, треті виїхали по усьому світові, навіть у «гей-европу», як вони називали європейські країни та навіть у ненависну Америку і тим більше ненависну Україну – за що ж вони воювали, чи такий руський мир вони будували, чи ось так хотіли жити?
В ОРДЛО все менше місцевих, а все більше новеньких.
Спочатку сюди їхали військові, які заміняли у тилу місцевих, яких мобілізували на фронт. Потім ці військові привезли з своїх Тиви та Якутії свою сім,ю, а потім й усю рідню.
Зараз в ОРДЛО їдуть «командировочные», це люди, що тут працюють на усіх роботах чи посадах: двірник, фінансист, електрик, вчитель, лікар, міліціонер.
Але, кажуть, що «командировочным» одразу надають наказ їхати в ОРДЛО з родиною, бо «это надовго».
Тому усі лікарі, вчителі, комунальні працівники та держслужбовці, приїхали в ОРДЛО родинами.
Їм надають житло, де усе є. Це хати та квартири не тільки кинути біженцями, а й «віджаті» місцевими «ополченцями» у людей, яких призначили у вороги народу, пусті хати, бо немає спадкоємців, або виїхали, або вбиті усією родиною.
Такі хати чи квартири у ціні, тому треба бути дуже вагомою людиною, щоб тобі колаборанти дали житло «оинклюзиф»,як сміються «гості».
Ті, хто іде в ОРДЛО працювати комунальниками, ті отримують житло «одни стены, но красиво, везде обои, ванная, унитаз, вода в кране, мы постелили на полу и спим, как в раю, тепло, тихо, дешевые продукты».
Після Краснодарського краю та Тиви, звісно ж, навіть тилові міста ОРДЛО, це рай, де можна гарно жити.
Тому окупанти не засмучені «командировкою», навпаки, задоволені.
«Гості» в ОРДЛО усюди, від управління до миття підлоги. У соцмережах постійно запитання «мы в вашем городе не давно, подскажите куда пойти, где погулять».
В школах та дитсадочках відбувається розширення та зростання груп та класів, дітей привозять багато.
Ніхто з місцевих не ставить питання, чому так. Чому місцеві чоловіки вбиті, а на їх місце приїхали тивинці, башкіри, буряти? Чому у 2014-му сюди їхали з Ростовської області, щоб купити якісні продукти харчування, техніку, гаджети, отримати якісне медичне лікування, а зараз місцеві жителі давляться у чергах до лікарів з Башкортостану?
Ні, місцеві, як ото рибки гуппі, моргнув й не пам’ятає, як воно так сталося.
Кажуть, що в ОРДЛО вже завезли понад 100 000 людей з Башкортостану, Тиви, Якутії, Осетії, Дагестану.
По шахтарським містам ростуть мечеті, а в центрі Донецька кілька разів відбулися масові ритуали за участі бурятських шаманів.
Про ОРДЛО «гості», які мають намір тут залишитися на все своє життя, кажуть так: «обалденное место для жизни, тепло, солнечно, дешево, доступные женщины, алкоголь, фрукты, овощи, просто растут, где попало, жилье, работа, очень красиве города, очень богато тут живут,видно, что их государство обеспечивало хорошо, но люди, кто местный, алкоголики, наркоши, поэтому путин правильно делает, что зачищает эту територию, она должна быть русской для русских, а не для этих хохлов-алкашей».
«Бурятская народная республика» – це вже місцеві так називають своє «линири».
Те, що національні меншини з росії стали повними володарями ОРДЛО, річ доведена, й, скажу більше, це сталося саме через – нагадаю мешканцям Донбасу 2014-й рік та їх крики «Донбасс-Россия, пожить по -русски» політику росії, яка поставила ціллю повне знищення місцевого населення окупованих територій та заселення їх народами з росії.
Ось ці понаїхавши, а їх скоро буде вже понад 300 000, приймуть участь у «голосуванні», «виберуть» «місцеву» «владу»… отримають майно, документи, а потім, коли ми почнемо звільнення, нам скажуть що? –я гадаю, нам закинуть про шовінізм, бо ж вбиваємо бідних бурятів й тивинцями, про збереження згідно програми та уставу ООН нацменьшін, корінних народів, малих й дуже малих народностей.
Й ось так, були громадяни України, підняли триколор й стали «народом наварасии», потім «гражданами республік», «народом Донбасса» й зникли, бо є тільки громадяни визнаної, не вигаданої країни, а усі оці «наварасії, республіки та народи бамбасу», це вигадка, яка розтає, як дим, бо на їх місце прийдуть ті, хто має визнання, навіть в уставів ООН- малі корінні народи та нацменьшини.
Ось так й стане шахтобурят та тивошахтар корінним нарідом Донбасу.
Ось, наприклад, повсякденне життя з «бурятсько-башкирської республіки» (новина без перекладу, цитата): «Врачи Башкортостана, командированные в ЛНР, спасли жизнь 43-летнему мужчине в состоянии клинической смерти.На берегу озера медики услышали крики женщины. Мужчина на её глазах ушел под воду и долгое время не появлялся на поверхности. Врачи вытащили его со дна без пульса и дыхания.
В течение 40 минут специалисты по очереди проводили реанимационные мероприятия: у мужчины восстановились жизненно важные функции. После его передали бригаде скорой помощи, которая доставила его в больницу.
Выжить ему помогли начальник смены Нуршат Гибазов, офтальмолог Рафаэль Нурхакимов, травматолог Александр Матвеев, кардиолог Рафаэль Кутдусов, оториноларинголог Альфрет Юсупов, хирург Азамат Кулушев и стоматолог Руслан Базанов».
«Командировочные» лікарі відпочивали на березі ставка, коли місцеві п’янички вирішили плити «на Київ та Берлін», та потонули, це норма відпочинку в «республіках». Й ось, бачите, які герої лікарі.
Ну, про те, як відпочивають на Донбасі, я знаю, бо ж жила там, та скільки там потопає у стані алкогольного сп’яніння. Здавалося б ситуація банальна й звична, як би не одне «але» чи «но».
Ось такими історіями « з життя» заповнені усі соцмережі ОРДЛО. Рятівники з Башкортостану врятували немовля, кота, діда, бабу й папугу. Лікарі провели прийом. Лікарі врятували. Простий хлопець з Тиви врятував…
Складається враження щодо маніпулятивності таких новин, бо так відчайдушно й наполегливо через ЗМІ рекламують те, що «хорошие сапоги, надо брать», тобто нове МММ, яке треба впарити людям.
Але, чомусь, змовчується кількість загиблих, зменшення населення та зростання криміналу, злочинів, які скоюють саме люди «не русской внешности». Тому, оті нав’язані «сапоги», як й лапті, якісь не ті, але, схоже, що їх вже натягують на майже холодні ноги «наріду Донбасу», то оце вже якісь посмерті «сапоги».
З огляду на те, що «возвращение жителей в луганскую народную республику и восстановление численности ее населениия» під особистим контролем путіна, сумнівів щодо окупаційної політики немає: усі місцеві мешканці ОРДЛО згодом будуть знищені, а їх місце займуть «вернувшиеся».
Новини з ОРДЛО, пряма цитата без перекладу: «Численность населения луганской народной республики восстанавливается, жители возвращаются в регион, заявил президент рф владимир путин на встрече с врио главы лнр леонидом пасечником.
«Я смотрю, там и возвращение у вас определенное есть. У вас такой, плюсовой, миграционный приток», — сказал глава государства.
Он выразил уверенность, что команде действующего врио главы республики удастся и дальше решать стоящие перед регионом вопросы, а также отметил, что ей удастся организовать проведение выборов в нынешних непростых условиях».
Якби мешканці Донбасу знали справжню, не переписану цк кпрф історію України, якби. Вивезення кримських татар та заселення їх домів росіянами, знищення рсів, знищення вірменів, знищення курдів, знищення грузин, знищення українців… Допоки буде жива росія, допоки не буде визнано комунізм та путінізм диктаторськими, кровавими тиранічними режимами, які несуть загрозу людству, допоки буде це пекло на землі.
А нам треба б проаналізувати цей факт, й щось вже починати робити на рівні законодавчих процесів та фіксації злочинів росії по факту знищення мешканців Донецької та Луганської областей та не законне заселення міст громадянами росії. Бо буде нам «нарід бамбасу», друга серія, «так не хочу уезжать, тут так по-домашнему».
Не здивуюсь, якщо на місцевих бутафорських «виборах» місцевими «депутатами» та «владою» стануть ось ці «герої-лікарі», та інші «командировочные».
Олена Степова
