Очільник російського парламенту окупованого Криму Володимир Константинов анонсував наступну хвилю так званої «націоналізації» майна громадян України на півострові. Він заявив, що завчасно оголосити новий перелік майна, яке буде вилучено окупаційною владою, він не може. Цитата: «Це пов'язано з тим, що українські власники, коли дізнаються про наші плани, починають активізуватися, намагаються виводити прибуток», – цитує Константинова агентство «РИА Новости». Майно, що вже «націоналізоване» в окупованому Криму з початку повномасштабного російського вторгнення, буде виставлене на аукціони в другій половині 2023 року. За попередніми оцінками російської влади Криму, протягом 2022-2023 років у громадян України та українських юросіб має бути вилучено не менше 500 об'єктів.
Як Росія до 2022 року позбавляла українців майнових прав у Криму? Наскільки масовим може бути зараз процес? Які шанси потрапити під санкції за придбання «націоналізованого»? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із головою Регіонального Центру прав людини Романом Мартиновським, ексвіцепрем'єром Криму Андрієм Сенченком та головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
Хвиля за хвилею
Це вже четверта чи п'ята хвиля так званої «націоналізації» майна українців у Криму, розповідає голова Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський. Перша, за його словами, відбулась у 2014-2015 роках. Тоді, одразу після анексії Криму, російська влада півострова заявила, що «націоналізувала» 330 об'єктів державної та профспілкової власності. Але насправді – більше, упевнений Мартиновський.
Роман Мартиновський, голова Регіонального центру прав людини
«Близько чотирьох тисяч підприємств та організацій, які були у державній власності (України – КР), про них нічого не говорять, але зрозуміло, що на них чекала та сама доля», – упевнений експерт.
Наприкінці 2016 – на початку 2017 років розпочався новий етап вилучення, каже Мартиновський. Цього разу метою російської влади Криму було майно приватних осіб.
«Вони (російська влада Криму – КР) на підставі судових рішень забирали земельні ділянки та зносили об'єкти нерухомості. Цей процес дуже активно тривав з 2017 до 2019 року», – каже Роман Мартиновский.
За цей період регіональному центру прав людини вдалося підтвердити вилучення близько чотирьох тисяч об'єктів на підставі так званих «судових рішень».
«Ще як мінімум 256 об'єктів на території Криму було знесено на підставі того, що люди нібито незаконно володіли земельними ділянками або (будівлі – КР) не відповідають будівельним нормам Російської Федерації», – зазначає Мартиновський.
Наступний етап був у березні 2020 року. Тоді набув чинності указ президента Росії Володимира Путіна про те, що «іноземним громадянам» забороняється володіти землею у більшості районів окупованого Криму – прибережних і прилеглих до материкової України.
«Тоді називали різні цифри – від 10 до 12 тисяч земельних ділянок. Так, там рік давався на те, щоб люди вирішили питання з ділянками якимось чином, після цього почалася широкомасштабна агресія, і на сьогодні, скажімо так, ситуація стабілізувалася. І ми не маємо інформації, що якась кількість ділянок таким чином була вилучена», – каже Роман Мартиновский.
Райони Криму, де за указом Путіна громадянам інших країн дозволено мати ділянки
Нинішні заяви про «націоналізацію» в окупованому Криму – нібито відповідь на рішення Верховної Ради України, яка дозволила вилучення російської власності, каже Мартиновський.
«Нібито у відповідь на це вони заявляли про те, що нібито чи то 700, чи то 500 об'єктів буде вилучено. Називалися конкретні прізвища наших бізнесменів, депутатів тощо», – каже Мартиновський.
На прицілі – політики з Криму
За нову так звану «націоналізацію» підконтрольний Росії парламент Криму проголосував у жовтні 2022 року. А російське видання «Коммерсант» анонсувало вилучення майна у низки українських політиків-кримчан. У списку – Сергій Куніцин, Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв та Андрій Сенченко.
Ексвіцепрем'єр Криму, а нині голова громадської організації «Сила права» Андрій Сенченко у коментарі Крим.Реалії повідомив, що всі його кримські активи було вилучено в перші роки окупації Криму.
Андрій Сенченко, голова громадської організації «Сила права»
9 років там сидить ФСБ. І все, що змогли, вони або переписали на себе, або оголосили власністю своєї опереткової республіки і потім продавали
Андрій Сенченко
«У 2014 році вони оголосили все майно, наприклад, будівлю, в якій був розташований мій офіс у центрі Сімферополя, власністю «республіки Крим» та передали для розміщення одного з підрозділів ФСБ. І 9 років там сидить ФСБ. І все, що змогли, вони або переписали на себе, або оголосили власністю своєї опереткової республіки і потім продавали, якісь аукціони проводили. Мене це сто відсотків не лякає. Я, так розумію, Рефата Чубарова теж, його елітна нерухомість (посміхається – КР), хай шукають. А у Куніцина спитайте самі. Все це маячня», – зазначив Андрій Сенченко.
Будинок на вулиці Пушкіна у Сімферополі, в якому розташовувалася приймальня народного депутата України Андрія Сенченка, під час захоплення людьми у камуфляжі, 2014 рік
У них інша проблема, у всієї цієї верхівки окупаційної влади – як встигнути вивезти з Криму те, що вони награбували
Андрій Сенченко
Глава російського уряду в окупованому Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) раніше анонсував, що кошти від продажу вилученого в українців майна спрямують на війну проти України. Втім, Андрій Сенченко вважає, що великого впливу на фінансування російської армії черговий перерозподіл майна в Криму не матиме. На думку політика, окупаційну владу в Криму передусім турбують інші питання.
«Це заяви, розраховані на їхніх фсбшних кураторів, мовляв, ось зараз щось відбуватиметься, вони такі патріоти прокремлівські. Насправді на цьому жодних грошей заробити неможливо, бо все давно вкрадено. У них інша проблема, у всієї цієї верхівки окупаційної влади – як встигнути вивезти з Криму те, що вони награбували», – вважає політик.
Сенченко впевнений, що підконтрольні Росії кримські чиновники усвідомлюють неминучість повернення Криму Україні.
«Є зовнішня бравада, а є внутрішня невпевненість у своєму майбутньому і страх, що є перспектива потрапити на лаву підсудних в українському суді, пбо ж невідома доля на території Росії, бо ти можеш опинитися з діркою в голові в канаві, а все те, що ти за дев'ять років награбував, поділять якісь фсбшники», – зазначив Сенченко.
Власники можуть не хвилюватися?
З погляду права – «націоналізація» у Криму юридично нікчемна, а активи, які планують вилучити, – токсичні, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України
Російській владі в Криму треба думати не про націоналізацію українських активів, а про те, як вони робитимуть черговий «жест доброї волі
Андрій Новак
«Вони (російська влада Криму – КР) можуть робити все, що завгодно, з погляду своїх цілей, своїх жестів для свого населення, але ми всі розуміємо, що російській владі в Криму треба думати не про націоналізацію українських активів, а про те, як вони робитимуть черговий «жест доброї волі», – повідомив Андрій Новак.
Після деокупації Україна поверне Крим у правове поле, і всі порушені права, зокрема й власників майна, будуть відновлені, каже економіст.
«Я не радив би якимось власникам українських активів у Криму та інших окупованих територіях хвилюватися. Вся власність, яка зафіксована та підтверджена, буде повернена законним українським власникам», – упевнений Андрій Новак.
«Купувати будь-які активи на тимчасово окупованих українських територіях, у тому числі й у Криму – це викидати гроші на вітер», – каже Новак. «Розумні люди, бізнесмени це чітко розуміють, і зараз знайти покупця на так звані націоналізовані об'єкти в Криму або на інших тимчасово окупованих територіях буде практично нереально», – вважає експерт.
Це процес, який можна назвати – останні конвульсії перед втечею
Андрій Новак
Він упевнений, що російські пропагандисти можуть розповідати, що націоналізація відбувається успішно, але розраховувати, що це поповнить російську скарбницю для фінансування війни, не варто.
«Ми повинні до цього ставитися спокійно і розглядати як процес, який можна назвати – останні конвульсії перед втечею, перед «жестом доброї волі» втечі з Криму», – зазначив Андрій Новак.
Раніше в інтерв'ю Крим.Реалії Постійна представниця Президента України в Криму Таміла Ташева заявляла, що окрім російських паспортів, Україна не має наміру визнавати акти, що порушують права людини чи держави. До них належать рішення щодо «націоналізації» або конфіскації майна, встановлення спадщини.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
