Підрив нафтобази в Севастополі 29 квітня є одним із факторів підготовки анексованого Криму до деокупації, заявляють у Збройних силах України. Найближчим часом російські військові об'єкти на Кримському півострові почнуть вибухати активніше, попередили в українській розвідці. Яка мета цих військових операцій української армії та до чого готуватися кримчанам, розповідаємо у нашому матеріалі.
Вибух на нафтобазі в Севастополі 29 квітня став одним із наймасштабніших атак на російські військові об'єкти в Криму з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Такими очевидними наслідки були в Новофедорівці та Джанкойському районі в серпні минулого року, а також на Керченському мосту в жовтні.
Дим від вибухів на військовому аеродромі в селищі Новофедорівка поблизу міста Саки в окупованому Криму, 9 серпня 2022 року
У Збройних силах України найближчим часом анонсують нові несподіванки для російських військ у Криму.
Вогонь у Козачій бухті
Пожежа на нафтобазі в Севастополі розпочалася вранці 29 квітня – місцеві жителі почули вибух і побачили заграву, пишуть проросійські пабліки.
Пожежа на нафтобазі в Козачій бухті Севастополя 29 квітня 2023 року
Блогер із Феодосії Олександр Таліпов, який підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну, заявив про нібито «групу українських безпілотників, скерованих на Крим» 29 квітня.
Резервуари в Козачій бухті Севастополя на гугл-карті (крупним планом), 29 квітня 2023 року
Про те, що безпілотник був не один, заявляє глава окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Развожаєв. Він стверджує, що до нафтового резервуару в Севастополі «зміг долетіти лише один безпілотник», а другий нібито «був уражений бійцями постів зовнішнього спостереження флоту за допомогою стрілецької зброї».
Внаслідок інциденту на нафтобазі в районі Козачої бухти виникла пожежа на площі в тисячу квадратних метрів, їй надали четвертий (найвищий) ранг складності та гасили кілька годин.
Наявність у Козачій бухті масштабних резервуарів для палива добре видно на супутникових картах. Там можна побачити два десятки таких об'єктів.
«Божа кара» для Чорноморського флоту РФ
Пожежа в Козачій бухті «не вплине» на ситуацію з постачанням пальним Севастополя, оскільки ці резерви не були задіяні для постачання пального на місцеві АЗС, стверджує Михайло Развожаєв.
Резервуари в Козачій бухті Севастополя на гугл-карті, 29 квітня 2023 року
У Генштабі Збройних сил України заявили, що ця нафтобаза в Козачій бухті забезпечувала пальним військові кораблі Чорноморського флоту Росії, з яких запускають ракети по території материкової частини України.
«Ця нафтобаза забезпечувала пальним кораблі Чорноморського флоту Росії, які завдавали ракетних ударів по мирних містах України. Мішенями російських терористів ставали мирні люди та цивільні об'єкти. Водночас, за наявною інформацією, внаслідок пожежі на нафтобазі постраждалих немає, вогнем було знищено десять резервуарів із нафтопродуктами загальним обсягом близько 40 тисяч тонн», – повідомили у Генштабі ЗСУ.
Усім жителям тимчасово окупованого Криму бажано найближчим часом не перебувати поряд із військовими об'єктами
Андрій Юсов
«Божою карою», яка «буде довготривалою», назвали вибух на севастопольській нафтобазі у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
«Бавовна» у Севастополі – Божа кара, зокрема, за вбитих цивільних людей в Умані серед яких п'ятеро дітей. Ця кара буде довготривалою. Усім жителям тимчасово окупованого Криму бажано найближчим часом не перебувати поряд із військовими об'єктами та об'єктами, що забезпечують армію агресора», – заявив українському виданню «РБК-Україна» представник ГУР Андрій Юсов.
Пожежа на нафтобазі в Козачій бухті Севастополя 29 квітня 2023 року
В Умані Черкаської області, нагадаємо, одна з ракет, якими Росія обстрілювала Україну 28 квітня, потрапила в житлову дев'ятиповерхівку. Загинули понад два десятки людей, серед яких п'ятеро дітей.
«Росія не відчуває спокою у севастопольських бухтах»
Удар по нафтобазі в Севастополі є одним з елементів підготовки до контрнаступу Збройних сил України, заявила керівниця Об'єднаного пресцентру Сил оборони півдня ЗСУ Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону.
За її словами, російські війська поступово переорієнтуються на пункти базування в бік Новоросійська (Краснодарський край Росії – КР), тому що в севастопольських бухтах «не відчувають спокою та стійкого логістичного забезпечення».
Пожежа на нафтобазі в Козачій бухті Севастополя, 29 квітня 2023 року
Таких же потужних резервуарів з пальним, як у Козачій бухті, в Криму російські війська не мають, але вони можуть розосереджувати свої запаси, зазначила Наталія Гуменюк, пообіцявши, що ЗСУ «відстежуватимуть і обов'язково знайдуть».
Ще одне місце масштабного зберігання пального в Криму розташоване у Феодосії – місцева нафтобаза може вміщувати 250 тисяч тонн пального, повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Феодосійська нафтобаза зачекалася прильотів з «гостинцями»
Рефат Чубаров
«На початку 2000-х років її активно використовували російські олігархи для експорту. Однак після російської окупації Криму та накладання санкцій нафтобаза використовується як сховище паливо-мастильних матеріалів, у тому числі для потреб російської окупаційної армії та кораблів Чорноморського флоту Росії. Феодосійська нафтобаза зачекалася прильотів з «гостинцями», – розповів він.
Феодосійська нафтобаза, травень 2018 року
Що буде далі?
Крим.Реалії з'ясували, що після вибуху на Севастопольській нафтобазі 29 квітня з Криму вилетів російський урядовий спецборт Ту-204-300. За даними порталу Flightradar, що фіксує переміщення повітряних суден, цей урядовий борт приземлився у Москві.
Російський урядовий борт вилетів із Криму, 29 квітня 2023 року
Хто і що було на борту цього літака, невідомо. Однак цей приклад показує, що за умов закритого для цивільної авіації неба над Кримом винятки трапляються.
Між Кримом та РФ курсують урядові літаки росіян. Вони вже зараз вивозять те, що може становити цінність
Наталія Гуменюк
«У публічний простір потрапляють повідомлення, що між Кримом та РФ курсують урядові літаки росіян. Вони вже зараз вивозять те, що може становити цінність, щоб воно не потрапило до рук Сил оборони України тінаших спецслужб», – стверджує Наталія Гуменюк.
Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.
На тлі вибухів на російських військових об'єктах у Криму, а також заяв Збройних сил України про запланований контрнаступ у регіонах півострова з'являються оголошення про укриття та інструкції на випадки екстрених ситуацій.
Бомбосховище у Ялті, листопад 2022 року
За даними українських спецслужб, частина представників російського державного та силового апарату вже залишила Крим, а багато хто готується виїжджати на тлі вибухів на військових об'єктах.
Російська влада Криму про це публічно не повідомляє.
Кримчанам, які не хочуть або не можуть залишити півострів, президент України Володимир Зеленський рекомендує «бути дуже уважними» у зв'язку з повідомленнями про вибухи, не наближатися до військових об'єктів Росії та місць, де зберігаються боєприпаси і техніка, а також розташовані штаби російських військових.
За його словами, вибухи на цих об'єктах відбуваються для знищення логістики російської армії та її боєприпасів і техніки, а також командних пунктів для подальшої деокупації території.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
