Батько ніби передчував щось жахливе: син загиблого оборонця Маріуполя тепер за двох захищає Україну

Джерело:  vchasnoua.com  /  17:41, 1 Серпня 2022

Михайло – рядовий Національної гвардії України, виконує бойові завдання на одному з напрямків східного фронту. Навесні чоловік втратив батька – також бійця Національної гвардії, який захищав легендарну «Азовсталь»

Народився хлопець у Одеській області. Батько Михайла дев’ять років працював у рідному селі на виноробному заводі. У 2021 році він підписав контракт з Національною гвардією. Згодом і сам хлопець став до лав нацгвардійців.

З початком повномасштабного вторгнення Михайло з побратимами боронили Запоріжжя, а рідний тато — Донеччину.

«Перед війною батько поїхав туди на чергову ротацію. Куди саме – нам не сказав. Потім ми спілкувалися, і він жалівся на погані передчуття, які його там весь час переслідували – ще до початку повномасштабних бойових дій. «Більш за все мені хочеться додому. Може, я став сентиментальним…», – казав він мені. Я говорив, що не вірю в якісь передчуття і намагався його розрадити», — згадує Михайло.

Син загиблого оборонця Маріуполя розповів, як захищає Україну за двох/фото НГУ

Син загиблого оборонця Маріуполя розповів, як захищає Україну за двох/фото НГУ

У цивільному житті батько хлопця постійно цікавився військовою справою. Знав багато речей у тактиці та командуванні підрозділами – хоча був лише сержантом. У розпал бойових дій тато Михайла опинився у Маріуполі.

«Як він потрапив на Азовсталь, достеменно мені невідомо. До цього зв’язок був нестабільний, якщо йому щастило додзвонитися, то спілкування обмежувалося кількома фразами: «Я живий, все нормально, перекажи привіт мамі». На заводі був доволі стабільний інтернет, тож він навіть міг зрідка переписуватися з мамою. Але якогось месенджера у нього не було, і вони спілкувалися прямо на маминій відкритій сторінці у Фейсбуці. Тож все наше село було в курсі їхніх справ», — згадує Михайло.

Батько перестав виходити на зв`язок у середині квітня. Остання його смс була про те, що він змінює позицію, і деякий час можливості виходити на зв’язок не буде.

«У кінці квітня з незнайомого номера прийшло повідомлення: «Міша, твій батько живий». Після цього я не отримував жодного повідомлення. Є багато різної інформації. Одні кажуть, що в нього зупинилося серце, інші – що він отримав кульове поранення, несумісне з життям. Деякі стверджують, що батько потрапив у полон», — каже Михайло.

«Він був дуже хорошою людиною. І від цього втрата сприймається ще гостріше», — каже Михайло. До ворогів я взагалі нічого не відчуваю. Емоція ненависті з’їдає тебе зсередини, деформує особистість. Краще я буду допомагати нашим бійцям, ніж витрачати себе на ненависть. Тим більше, що я планую вчитися на військового психолога».

Син загиблого оборонця Маріуполя розповів, як захищає Україну за двох/фото НГУ

Син загиблого оборонця Маріуполя розповів, як захищає Україну за двох/фото НГУ

Після втрати батька Михайло вирішив пов'язати своє життя з військовою справою.

«Доля батька мене підштовхнула до цього вибору. Безумовно, такі втрати переживаються дуже важко. І неможливо просто сказати «Не засмучуйся», бо це не діє. Але потрібно пам’ятати – вам є для кого і для чого жити, — дає пораду боєць тим, хто переживає важку втрату через війну. — Знайдіть у собі сили допомагати, бути з людьми, які вам близькі. І цей зв’язок буде вас підживлювати, не дозволить остаточно впасти духом. Росіяни думають, що головне – це сила. Але це не так! У нас, в українців, головними завжди були і будуть любов та братерство! Це і є запорука нашої Перемоги!».

Вгору