33 роки тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, що наближала країну до виходу зі складу СРСР. Цей історичний документ мав велике значення, оскільки покладав основи для незалежності України, яку наша держава отримала вже 1991 року.
В останні десятиліття Україна продовжує відстоювати свій суверенітет, проходячи через різні політичні та соціальні перетворення. Революції, що відбулися, такі як Революція на граніті, Помаранчева революція та Революція Гідності, свідчать про постійну боротьбу українського народу за свободу та самовизначення.
Сьогодні Декларація про державний суверенітет має велике значення для України, нагадуючи про цінності народу, закріплені у цьому документі. Українські захисники на полі бою зараз відстоюють ті самі цінності, що були визначені третину століття тому, підтверджуючи свободу та самостійність нашої держави.
Тарас Стецьків, колишній народний депутат, який брав участь у подіях 33 роки тому, розповідав , що ухвалення таких декларацій стало на той час поширеним трендом. Він зазначив, що тоді парламенти інших союзних республік, включаючи парламенти країн Балтії і навіть Російської Федерації, розглядали схожі документи. Відкриття першої сесії парламенту відбулося 15 травня, а вже наприкінці травня опозиція, яка називалася Народна рада, почала обговорювати написання та ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Зазначений аргумент щодо розгляду подібних документів іншими парламентами союзних республік був на той час одним із основних доводів.
Він зазначив, що парламенти союзних республік, включно з Російською Федерацією, робили це всупереч тодішній політиці союзного центру під керівництвом Горбачова.
"Це не була вказівка з центру, це була ініціатива тодішніх еліт міцних союзних республік. Насамперед балтійських", - зазначив Стецьків.
Голосування "за" Декларацію підтримали 357 депутатів, у тому числі більшість із них належали до комуністичної фракції. Чотири депутати проголосували "проти". Прийнятим рішенням було визнано право української нації на самовизначення та оголошено про економічну незалежність України.
На цьому знімку можна побачити членів опозиційної Народної Ради, які включають Левка Гороховського, Олеся Шевченка, Левка Лук’яненка, Степана Хмару, Михайла Гориня, Богдана Ребрика, Ірину Калинець, В’ячеслава Чорновола, Богдана Гориня та Генріха Алтуняна.
Нагадаємо, у преамбулі цього документа зазначено:
Верховна Рада РРФСР,
висловлюючи волю народу України,
прагнучи створити демократичне суспільство,
виходячи з потреб всебічного забезпечення права і свободи людини,
поважаючи національні права всіх народів,
дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний та духовний розвиток народу України,
визнаючи необхідність побудови правової держави,
маючи на меті затвердити суверенітет та самоврядування народу України,
Проголошує
державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність та рівноправність у зовнішніх відносинах”.
Оригінальний текст Декларації про державний суверенітет України, прийнятої 16 липня 1990 року:
